Беленюк ніколи не бачив свого батька

Сьогодні борець класичного стилю Жан Беленюк виграв першу олімпійську медаль для України. Розповідаємо про олімпійського чемпіона.Жан народився в Києві. Батько – громадянин Руанди Венсан Ндагіджимана – навчався в Україні в авіаційному інституті, був льотчиком. Коли в його рідній країні почалася кривава громадянська війна, Венсан був змушений залишити Україну, – пише "Трибуна"."Він загинув в автокатастрофі за політичними мотивами, коли в Руанді були бурхливі часи. Коли батько полетів, мама була ще вагітна. Я ніколи його не бачив", – розповідав Жан.Хлопчика виховувала мама і бабуся. Жан завжди з особливою теплотою згадує про найрідніших для нього людей."Я пам'ятаю, що у нас було дуже мало грошей, тому бабуся постійно латала мені колготки і у мене були товсті латки на колінах. Вона зробила останній подих на моїх очах – її забрав інсульт. Моя бабуся була незвичайною людиною. Я більше не бачив людей з такою силою волі. Я це відчував, коли був дитиною. І вона мене дуже любила".Жан точно успадкував від своєї бабусі силу волі. Цілеспрямованість допомогла не тільки досягти успіхів у спорті, але й знайти себе в житті.Моя бабуся була незвичайною людиною. Я більше не бачив людей з такою силою волі"Уже з 13 років я намагався самостійно заробляти гроші, щоб допомогти мамі, тому що в той час ми жили дійсно дуже бідно. Я пам'ятаю, що ми ходили на секонд-хенд, маючи 20 гривень, і могли там одягнутися".Вже у дорослому віці, коли Беленюк став зіркою греко-римської боротьби і здобув олімпійську медаль, побував на батьківщині свого батька. В Руанді він відвідав могилу батька і познайомився зі своїми родичами – бабусею, двома дядьками, племінниками і зведеною сестрою. Один з його дядьків – пастир і викладач в семінарії."Поїздка у Жана цільова: побачити могилу батька, побачити їхню культуру і побут. Він вперше в Африці, це дійсно той континент, на якому він ще жодного разу не був. І головне – віддати данину пам'яті батькові. Це прямий обов'язок будь-якої дитини. У мене прекрасний син, я його дуже люблю і дуже за нього хвилююся", – говорила тоді мама Жана Світлана.Беленюк їздив всією Руандою, тому що родичі мешкають в різних кінцях країни. Спочатку гостював в Кігалі в одного дядька, а потім поїхав до іншого. Відвідав семінарію, де навчався його батько і подивився, де він мешкав. А також привіз своїм рідним українські вишиванки.У спорт, як це часто трапляється, Беленюк потрапив випадково. Друг покликав з собою за компанію у секцію боротьби, а Жану так сподобалося, що він вже 20 років цим займається. Після першого ж тренування сказав мамі – це те, що треба."Змагання були щотижня в Києві, або за межами столиці. Скрізь мене вбивали, вибивали мною мати. Але я не втрачав оптимізму, вірив, що зможу добре боротися. Перші результати були плачевними, але потім все налагодилося", – згадував спортсмен.Перші нагороди і перший успіх почали приходити вже на рівні юніорів. І з часом престиж медалей ставав все вищим. Зараз Жан – тричі чемпіон Європи і двічі чемпіон світу. На Олімпійських Іграх-2016 в Ріо-де-Жанейро українець здобув срібну медаль, а сьогодні в Токіо – золоту.Люди спорту у політиці – не рідкість. Беленюк у великій політиці – це було лише питанням часу. Жан балотувався у Верховну Раду під 10-м від партії "Слуга народу". І став першим темношкірим депутатом в історії України. Більше того, Беленюк фактично став головним представником спортсменів у владі."Я би не сказав, що головним. Але справді багато людей покладають на мене свої надії. Це відчувається, як і тягар відповідальності за це, – скромно говорить сам Жан. – Я той спортсмен, якого майже всі знають, тому і йдуть до мене. Кажуть: "Ти ж став депутатом, виріши нам цю проблему. Ми розуміємо, що це не твоє, але ми більше не знаємо, до кого звертатися. Ти – свій, з нашої спортивної сфери, ми за тебе вболівали на змаганнях, допоможи". В силу своїх можливостей намагаємося вирішити ці питання".Перші результати були плачевними, але потім все налагодилосяНаприклад, Жан, в якого вже є подібний досвід, допомагав Дмитру Підручному отримати житло, вирішував питання із стипендіями інших спортсменів. А ще борцеві довелося боротися зі стереотипами. Багато людей сприймали Беленюка у владі, як людину сили, яка зможе у випадку чого блокувати трибуну чи брати участь у бійках. Але Жану вистачає боротьби на турнірах. В Раду він пішов займатися законопроектами."У мене постійно запитують, а чому ти не блокуєш трибуну в парламенті, ти повинен всіх розкидувати. Мене точно не для цього обрали, я цим точно займатися не буду, хоча багато хто від мене цього чекає, напевно. Фізичною активністю займаюся тільки у рамках правил або свого виду спорту. Коли потрапив в Раду, найпоширеніше питання було – ви збираєтеся з кимось битися, блокувати трибуну? Таке враження, що мене покликали, щоб я когось блокував. Не зовсім адекватні питання".Беленюк не шкодує про своє рішення піти у політику, але визнає, що тут не все так просто, як йому здавалося ранішеЖан Беленюк – не тільки спортсмен і політик. Він селебриті в Україні. Прекрасне почуття гумору і креативність допомогли йому прокачати свій інстаграм і вийти на новий рівень популярності та цитованості в медіа. Більше того, він почав заробляти рекламою у соціальних мережах і надихнув інших спортсменів активніше вести свої сторінки."Зараз дуже класна тенденція з соціальними мережами, які дозволяють спортсменам розвивати свої сторінки і залучати спонсорів, рекламуючи спортивне харчування, бренд одягу. Ця історія теж дозволяє заробити якусь копійку. Ті спортсмени, які вчасно це зрозуміли, зараз мають змогу цим користуватися. Це недооцінена тема", – говорить Жан.У Жана часто беруть інтерв'ю, запрошують на різні популярні шоу та програми. Одного разу він знявся у кліпі репера Ярмака "Гни свою лінію", де зіграв практично самого себе. Це історія темношкірого хлопчика, який не дивлячись на труднощі став олімпійським призером.Беленюк ніколи не уникає розмов на тему расизму стосується це його особисто, образ Тайсона під час матчу чи подій в США. Більше того, вміє посміятися з себе самого."Коли мене запитують, чи стикаюся я в Україні з проявами расизму, завжди відповідаю що ні, хоча в підлітковому віці не оминули й мене різного роду нападки з боку різних маргіналів. За рівнем расизму Україна дасть прикурити США легко, у нас його набагато менше. Це одна, але не єдина причина, чому я гордий бути українцем і жити в цій країні, попри її недоліки і чесноти", – написав українець після смерті афроамериканця Джорджа Флойда, яка спричинила масові безлади у США.Енергії Жана вистачає на все – боротьбу, політику, соціальне життя. За свою кар'єру він вже встиг чимало, і попереду в нього нові виклики – в спорті він досяг уже всього. Для Жана Беленюка нинішня золота нагорода стала другою олімпійською. У Ріо він виборов срібло. Так само, як сьогодні зробив його молодший колега Парвіз Насібов.