"30 років Незалежності": Херсонська область - рожеві озера та унікальна морська сіль

31 липня ТСН розпочала спецпроєкт, присвячений 30 річниці Незалежності України. Цього року до свята 1+1 підготував особливий, мультиформатний проєкт. Вперше на українському телебаченні служба новин на місяць вирушить у всеукраїнський тур, а 24 серпня у столиці відбудеться спецефір із яскравим перформенсом.

Херсонщина - найпівденніша область материкової України. Тут за одну добу можна зробити фото у пустелі, на рожевих озерах, у горах, викупатися в двох морях, побачити, як в одне з них впадає Дніпро, і подивитися на диких тварин у первозданному степу. А ще це - саме той край, куди пролягав Чумацький шлях. Ним проїхала і Олена Ваніна, йдеться в сюжеті ТСН.19:30 в рамках спецпроєкту "30 років Незалежності"..

Два моря, сонце, безмежні поля і найсмачніші у світі кавуни. Це — Херсонщина і тут є всього багато.

Своє чудо світу — заповідник Асканія-Нова. Це — незайманий степ та дикі тварин.

Своя пустеля. Найбільший у Європі піщаний масив. Понад 175 тисяч гектарів чистого, м’якого, золотистого піску.

Свої Мальдіви. Так туристи назвали острів Джарилгач. Найбільший незаселений острів у Чорному морі з чистою, прозорою водою навколо.

Свої Арабатські Емірати. Не Арабські, а саме Арабатські. Арабатська стрілка — найбільша піщана коса у світі, довжиною 115 кілометрів.

Своє мертве море - Сиваш. Тут дуже солона вода Можна плавати і не тонути. Лікувальні грязі і рожеві озера. Це просто космос.

Свої джунглі - Дніпровські плавні. Ріка тут розпадається на затоки та озера. 300 кілометрів неймовірних краєвидів з унікальними рослинами.

І свій Гранд Каньйон — глиняні скелі на березі Дніпро-Бузького лиману.

"30 років Незалежності" | Херсонська область: два моря, Асканія-Нова і смачні кавуни

"Усі ці локації є дуже популярними серед туристів. Але цього разу ми розкажемо про нашу унікальну морську сіль, покажемо, як вона росте і як її добувають", - каже кореспондентка ТСН Олена Ваніна.

Херсонщина – саме той край, де з давніх-давен добували морську сіль. Сюди пролягав чумацький шлях, а згодом були козацькі солепромисли. Нині тут є два державні підприємства, де добувають корисну, багату на мінерали морську сіль. Cолезавод поблизу села Геройське Голопристанського району. Там сіль вирощують з води Чорного моря. А за 300 кілометрів від нього - Генічеський солепром, там сіль росте у водах Сивашу. Ми розкажемо про кожен з них.

Так виглядає з висоти пташиного польоту солезавод у селі Геройське – єдиний в Україні, де видобувають морську сіль.

Ось це – торішній врожай солі. А це – ставки з чорноморською водою, яка має перетворитися на рожеву ропу, а згодом і на сіль. Але для цього потрібні сильні спека і вітер. Разом з єдиним в Україні солеваром оглядаємо територію з вершини соляної кучугури. Під нами – тисяча двісті тон сухої солі. Звідси видно каскад озер, через які у соляні ставки потрапляє морська вода.

"За сезон 5-6 раз ми запускаєм. Кожен раз, як ми запускаємо, вода випаровується, сіль сідає, десь на 5 сантиметрів", - каже солевар Валерій Вакуленко.

Територія геройського дослідно-промислового підприємства - 400 гектарів. Зараз тут видобувають по 7 тисяч тон морської солі на рік. Але раніше видобували у рази більше Наразі її відвантажуть за 1600 гривень за тонну. І купують переважно косметичні компанії. I комунальні служби. Саме цією сіллю взимку посипають дороги. Неочищену морську сіль продають для служб автодоріг ще дешевше - по гривні за кілограм.

За стандартами та складом сіль може бути і харчовою, але щоб її очищувати, подрібнювати та фасувати - тут немає обладнання.

"Ця унікальна рожева сіль повинна йти на стіл, на здоровий стіл до українців", - каже в.о директора "Геройське дослідно-промислове підприємство" Дмитро Бухтіяров.

Зараз держава шукає інвестора, який зможе вкласти мільйони гривень в нове обладнання і отримати необхідні сертифікати, щоб геройська сіль потрапляла не на дороги, а на наші столи.

Ще один державний солезавод в Україні розташований за 300 кілометрів. І він не працює вже 20 років.

Колись тут на початку Арабатської стрілки було потужне підприємство. А корисну морську сіль продавали навіть за кордон. Тут працювали ледь не всі жителі селища Приозерне.

Зараз місцеві жителі сіль та лікувальні грязі добувають самотужки і продають туристам. Максим про лікувальні властивості дарів Сивашу знає все. І рекомендує свій товар для ванн, інгаляцій, і вживання в їжу.

"Це - йод, бром, бета-каротин, калій, кальцій, натрій, хлор, ферум, цинк і срібло", - каже житель с. Приозерне Максим Черников.

Соляні озера, за якими вже ніхто не доглядає, перетворилися на фотозону. Про те, що колись тут був солезавод, нагадують дерев’яні містки та стовпчики у солоній воді.

Озера змінюють колір залежно від погоди, освітлення, солоності і глибини. Рожевий колір воді надають водорості, що виробляють каротиноїди. Цьогоріч через дощовий червень вони набралися зайвої вологи і досі не висохли.

Як застати озеро рожевим і який вибрати ракурс для фото – є кілька порад:

приїжджати сюди у середині літа, але після спеки - вода має випаруватись;
приїжджати зранку до 10 години - завдяки сонцю у цей час озеро буде максимально рожевого кольору.

"І третє – не приїжджати тільки туди, куди іде асфальт. Трохи від’їжджати далі - праворуч, ліворуч, по берегах озера", - каже засновник туристичного клубу Олексій Войцеховський.

Як що ж ви не встигли побачити рожеві озера - не засмучуйтеся. Приїжджайте наприкінці літа - тоді рожеві озера висихають і перетворюються на сіль. І на вас чекатимуть білі краєвиди, а морську сіль можна буде набрати просто руками.