В'ячеслав Аброськін - найбільш вірогідний голова Нацполіції України

Що про нього відомо і що ще невідомо: Крим, Донбас, кримінальні справи в ГБР, автомобілі та жінки

Після того, як глава МВС Арсен Аваков пішов у відставку, головною темою стало питання не тільки про його наступника, ким уже призначений Денис Монастирський. Іншою важливою темою для обговорення в поліцейському і політичному співтоваристві стали майбутні зміни в керівництві структурних підрозділів міністерства, зокрема, Національної поліції з особовим складом майже в 200 тисяч чоловік. Ми спробували з'ясувати, хто з найбільшою ймовірністю займе крісло глави Нацполіціі.

За нашими даними на цей пост розглядалися генерал, голова поліції Київської області Андрій Небитов, а також генерал-лейтенант Василь Паскал, колишній заступник голови Нацполіціі і заступник міністра МВС. Третій кандидат, швидше за все, розглядається в Офісі президента і уряд як найбільш ймовірний - це колишній перший заступник керівника Нацполіціі і нинішній ректор Одеського державного університету внутрішніх справ В'ячеслав Аброськін. І хоча сам він поки не заявляв про намір зайняти нову посаду, на думку ряду джерел, кандидатура Аброськіна буде запропонована на розгляд на одному з найближчих засідань Кабміну.

Аброськін зберіг деякий вплив в МВС і групу підтримки, хоч і вельми нечисленну. Ця група, як і він сам, роблять ставку, перш за все, на його публічність і популярність. Розрахунок також робиться на те, що генерал за останні роки став чітко асоціюватися з Нацполіціей і за часів Авакова істотно просунувся по службових сходах, продемонструвавши ряд успішних кейсів - по крайней мере, так вважав колишній міністр: генерал був нагороджений за особисту мужність і героїзм, проявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку. До цих успішним кейсам прийнято відносити управління поліцією Донецької області з часів російської окупації, рейд проти злодіїв в законі і інші. Втім, Аброськін був звільнений, хоча і не випав з поліцейської системи.

Детальний аналіз діяльності Аброськіна показує, що ключову роль в такому сприйнятті генерала зіграли, в першу чергу, його публічність і популярність в Facebook. Ставши ректором Одеського університету, першим ділом він помістив посилання на свій Facebook на головній сторінці сайту.

«Хлопці, які кинули свої будинки і квартири, вже як би довели, що вони - патріоти. Вони не вимагали до себе особливого ставлення, але ніхто і подумати не міг, що їх буде принижувати, ображати і звільняти новий начальник поліції, щоб оточити себе тільки лояльними людьми. Звільнені обчислювалися сотнями », - говорить наше джерело.
Одним з тих, хто проявив лояльність до генерала був Володимир Гончаров, якого Аброськін у вересні 2015 року призначила начальником Артемівського (нині Бахмутського) відділу поліції.
Володимир Гончаров
«У особового складу виникло питання, як такий посередній співробітник як Гончаров отримав в управління такий потужний відділ, в який входили Дружківка, Торецькому та Костянтинівка. Це ж велика частина півночі області! І тоді нам стало зрозуміло, що основний принцип призначень - особиста вірність Аброськіна », - сказав один з поліцейських
Правда, цю вірність Гончаров продемонстрував вельми оригінально. Незадовго до його призначення з інспекцією до Костянтинівки приїхав Аброськін і, розмахуючи автоматом, вичитував всіх, хто попадався під руку. Під руку йому попалася нога Гончарова, в яку начальник випадково вистрілив. Нога постраждала не сильно, але Аброськін в якості компенсації вирішив дати Гончарову нову посаду і отримав таким чином лояльну людину. Втім як і все призначення Аброськіна цей керівник нічим себе не проявив і звільнився з поліції.
Був ще один чоловік, який виявив лояльність до генерала. Ще будучи заступником начальника карного розшуку України, Аброськіна відрядили в Краматорськ, де він оселився в однойменному готелі - «Краматорськ». Але за проживання платити не Аброськін і навіть не поліція, а співробітник колишнього підрозділу управління МВС по боротьбі з економічною злочинністю. Щоб Аброськіна, як великим чину, було комфортно. Ну, і щоб вислужитися перед ним теж. Рахунок за період з липня по листопад 2014 року склав 322 тисячі гривень. Але, не дивлячись на те, що він був оплачений, майбутній ректор університету внутрішніх справ попросив в готелі чеки, щоб пред'явити їх в поліції для погашення. Тобто, він ще й заробив за рахунок платників податків.
3 червня 2015 року 1-й слідчий відділ прокуратура Донецької області ці чеки вилучив і порушив кримінальне провадження №42015050000000240, яке 29 вересня того ж року було закрито без будь-яких підстав. 11 листопада Аброськін був призначений першим заступником Нацполіціі. А той співробітник, який оплатив генералу проживання в готелі, був звільнений.
Наступний «талановитий» улюбленець Аброськіна - Артем Васіцька, який з Донецької області був переведений з підвищенням у Дніпропетровську, де очолив кримінальну поліцію. Але з відходом з Нацполіціі Аброськіна «всю його рать» почали зміщати, так як не такими цінними вони і були. Більшість пішли пішли працювати на нижчі посади. Але Васіцька вважав за краще взагалі піти з поліції, ніж працювати в некомфортних для нього умовах - просто кинув службу.
Артем Васіцька
В цілому опитані нами товариші по службі Аброськіна і інформовані джерела зійшлися на думці, що як тільки він позбувся посади в Нацполіціі, він тут же забув всіх, хто допомагав йому будувати кар'єру і кого він сам рухав по службі. Багато з тих, хто був з ним, в поліцію взагалі не повернулися.
Аброськін демонстрував свою владу не тільки в кадрових питаннях - також він доводив свій авторитет і публіці, але теж своєрідно.
У травні 2015 року було затримано партизанська група з 9-ти чоловік «Равлик», яка воювала з сепаратистами в Секторі М - на Маріупольському напрямку. Ця група була добре знайома українським військовим. Тоді вона вийшла в сторону однієї з місцевих агрофірм, щоб затримати сепаратистів - разом зі зброєю і прапорами ДНР. Але, щоб все було законно, партизани викликали поліцію. А прибула поліція заарештувала самих активістів - підопічні Аброськіна звинувачували їх в грабежі агрофірми. Аброськін ж зробив вигляд, що не знав про те, що відбувається, але повністю схвалює дії підлеглих і вважає, що «Равлик» мав намір пограбувати агрофірму. Незабаром активісти були відпущені, але все 9-ть отримали по два роки умовно.
Серед «жертв» генерала були і жінки-поліцейські.
жінки генерала
Коли Аброськіна призначили першим заступником керівника Нацполціі, генерал продовжив призначення за тим же принципом, що і раніше. Так, стрімке кар'єрне зростання почалося в Олени Чекан: якщо в 2013 році вона була помічником чергового відділу міліції в Селідовому, а потім оперативним черговим, то в 2014 році їй присвоїли звання капітана, потім перевели в карний розшук Лиману, де призначили на керівну посаду і майже відразу присвоїли їй звання майора.
Успіхи Чекан зрозуміли не всі і не відразу. Багатьох здивував той факт, що вручити їй особисто відзнаку за службу приїхали глава Нацполіціі Сергій Князєв і Аброськін. Саме останній і просував Чекан по службі. Але не просто так - між Чекан і Аброськіна були відносини, що далеко виходять за рамки службових. Свою протеже ( «яскраву блондинку», як її називали) генерал піарив як тільки міг.

Втім, жіноча тема в історії Аброськіна заслуговує окремої публікації, так як є ще чимало речей. Джерела кажуть, що у відносинах з жінками слід звернути увагу на історії дівчата з Ліги майбутніх поліцейський, якій ще не виповнилося 18 років. Примітно, що при цьому Аброськін був ініціатором проекту закону про педофілію. Він не тільки пропонував підвищити кримінальну відповідальність для педофілів, але і ввести їх публічний реєстр, мовляв, тільки цього педофіли і бояться найбільше - впізнали.
Однак цілий ряд джерел стверджує, що сам генерал не проти б поспілкуватися з неповнолітніми з Ліги майбутніх поліцейських в неформальній обстановці.

Генерал-фотомисливця

Будучи керівником кримінальної поліції України, Аброськін відзначився, мабуть, в самому гучному його піар-проект - в затриманні злодіїв в законі. Цій темі він приділяв велику увагу в своєму Facebook.

У Донецькій області він віддавав команди на проведення масових спецоперацій, в ході яких злодіїв в законі красиво укладали в підлогу обличчям. Проблема була в тому, що далі цього операції нічим не закінчувалися - всіх просто відпускали, оскільки процесуально і юридично участь деяких людей в деяких сходках не доводяться зовсім нічого. Але Аброськіна потрібно було зовсім не це, а красиві фото. Тобто по суті це була не охота на злочинців, а фотополювання.

У 2016 році він повторив цей трюк. Тоді Аброськін повідомив, що поліція затримала 12 кримінальних авторитетів, які проводили сходку в Дніпрі. Деякі з них приїхали з непідконтрольних Україні територій. Але, коли він опублікував фотографії, виявилося, що злодіїв знімали не лежать на підлозі, а в профіль і анфас. І їх теж відпустили, у чому Аброськін не посоромився зізнатися. Серед тих, кого відпустили, був Вася "Донецький».
«Вася був оглянутий, з ним проведена бесіда, сфотографований в фас і профіль, і відпущений з« рекомендаціями », - повідомив Аброськін в соцмережах.

Втім, не тільки заради фото намагався Аброськін. Одним з тих, кого вдалося затримати Аброськіна, був російський кримінальний авторитет на прізвисько Пан (Віктор Панюшін), який контролював Курську і межує з Україною Бєлгородську області. Здавалося б, це велика подія і справу треба доводити до суду. Але Пан Посередник Аброськіна - начальник департаменту стратегічних розслідувань (колишній УБОЗ) Роман Осуховський - почали переговори про викуп злодія. І від Аброськіна передали Пану ціну вирішення цього питання: 800 тисяч доларів.
Який поліцейський без Порше і службової квартири

Повертаючись в донецький період Аброськіна, варто також згадати ще один показовий випадок, який досить яскраво характеризує те, чим генерал займався насправді.

У Луганській області в ході розшукових заходів по кримінальній справі 2012 року місцева поліція провела ряд обшуків. На одній із стоянок поліцейські виявили автомобіль Porsсhe Cayene, який мав відношення до розслідуваної справи, а також документи на нього. Машину перегнали в Бахмут, щоб детально її оглянути. В ході огляду в машині знайшли білу речовину, яке експерти визначили як метамфетамін. Машина була тут же оформлена як речовий доказ.

У березні 2015 року про пороші в ході доповіді підлеглих дізнався глава поліції Донецької області Аброськін. І несподівано для всіх він наказав машину помити - і зовні, і всередині. Після цього він сів за кермо і поїхав на очах відділу поліції. Незважаючи на те, що машина безслідно зникла, вона як і раніше залишається речовим доказом у справі № 29-12-03-1739.

Ну і, звичайно, «за законом жанру», якби в біографії генерала Нацполіціі не було б службової квартири, то ця історія була б неповною.

За два тижні до свого звільнення з посади першого заступника Нацполіціі Аброськін отримав у власність апартаменти на київському Печерську, в самому центрі столиці. Цю службову квартиру купило МВС, а потім вона була виведена з балансу міністерства. Аброськін жив в ній, але після звільнення він була оформлена на нього, за що генерал заплатив зовсім нічого.
Ніяких юридичних підстав на безкоштовну приватизацію цього житла у генерала не було, оскільки таким правом він уже раз скористався - в Севастополі. Тому в 2020 році, коли Аброськін вже рік очолював одеський університет, ГБР порушило ще одну кримінальну справу. Але і воно теж до цього дня нічим не завершилося. Правда, і воно теж ще не закрита.

Зовсім недавно, в липні 2021 року Аброськін як ректора університету внутрішніх справ дав газеті «Одеські вісті» велике пафосне інтерв'ю. Судячи з того, що перше питання журналіста був саме про барабанщиць, можна припустити, що сам Аброськін і замовив ж інтерв'ю з собою. Називалося ж інтерв'ю словами самого ректора: «Молодь треба виховувати на вчинках». На жаль, з цієї фрази складно зрозуміти, на чиїх і яких саме вчинках потрібно виховувати молодь. Але все стане куди більш зрозуміло, коли ГБР доведе до кінця хоча б дві кримінальні справи проти головного кандидата на пост глави Національної поліції України, а сам він, нарешті, розбереться питаннях своєї моралі.