Збірна аутсайдерів. Десятка найпопулярніших гостей «України 24»

«Україна 24» Ріната Ахметова — телеканал парадоксів. Українські ведучі з проросійською позицією працюють тут разом із Євгеном Кисельовим, росіянином, який має антипутінські погляди. Тотальна залежність від власника-олігарха поєднується з випуском програми «Велика деолігархізація». Але, мабуть, найабсурдніша частина інформаційного медіа — це його гостьова політика. 

Із багатьох причин (відсутність у «Слуги народу» власного каналу, дружба Ахметова з черговим президентом тощо) «Україна 24» має доступ до топових спікерів влади. Зіркові гості не лише щотижня збираються у Савіка Шустера, вони заходять також на особисті інтерв’ю. Андрій Єрмак, Олександр Корнієнко, Дмитро Разумков зустрічаються з ведучими «України» для розмов... У межах тих самих програм, де абсолютну більшість часу показують політичних аутсайдерів. Медіа, яке лідирує у всеукраїнському рейтингу інформаційних каналів, найчастіше дає слово політикам, що ніяк не можуть вийти/повернутися на всеукраїнський рівень: Ігорю Смешку, Олегу Ляшку, Володимиру Гройсману. 

Аби зрозуміти, наскільки дивно виглядає гостьова політика «України 24», достатньо поглянути на три програми інтерв’ю: «Україну з Тиграном Мартиросяном», «Хард з Влащенко» та «Час Голованова». З 1 січня до 31 липня 2021 року ці колишні ведучі Медведчука випустили для Ахметова (без врахування повторів) 207 епізодів. І в третині з них гостями було всього четверо людей. Це якщо студію, звісно, не займав...

Дмитро Гордон

Уявіть, що ви маєте програму загальнонаціональних суспільно-політичних інтерв’ю, але надаєте перевагу одному гостю. Скільки разів за приблизно півроку ви зможете покликати його на розмову? Якщо враховувати лише «Час Голованова», то Гордона кликали 28 разів. Двадцять вісім. Це 45% від узагалі всіх ефірів цього шоу з січня по липень. Причому цікава деталь: десь у кожному третьому випуску Василь Голованов розмовляє по черзі з одразу двома гостями, які отримують по годині. Такі ефіри ділили Ірина Верещук, Михайло Саакашвілі, Юлія Тимошенко, патріарх Філарет. Але ніколи Дмитро Гордон. Усі епізоди за участі блогера-шоумена дві години були присвячені лише йому. Коли наприкінці липня медійники пішли у відпустки, інші програми інтерв’ю випустили нарізки найкращих моментів за сезон. У Василя Голованова вийшло просто «Найкраще з Дмитром Гордоном».

Подібна інтенсивність та тривалість появ самі собою відповідають на питання, про що на «Україні 24» спілкуються зі штатним гостем. Абсолютно про все. Починаючи від політичних подій в Україні та світі (компетенцію вигадали слабаки) і закінчуючи чимось таким: «В Киеве опозорился известный блогер…».  У програмі, яку давно варто перейментувати на «Го+Го», чоловіки разом дивляться футбол, описують алкоголь на шашликах із президентом, сумніваються у звинуваченнях проти Гарві Вайнштайна, обговорюють сучасну молодь. Можна було б подумати, що вони навіть не знають про камери. Якби не піар особистого бренду Гордона.

Постійна реклама іменного шоколаду та анонси нових продуктів. Присвячені Гордону «монументи» та опитування киян про факти з його життя. Інформаційна підтримка нових інтерв’ю та судів. Музичні кліпи Гордона та з Гордоном. Компліменти його спортивній формі. І питання від ведучого «Кто вам мешает стать мэром?», озвучені таким тоном, наче Гордону достатньо лише захотіти. Уся професійна діяльність, прибуток і, здається, радість від життя Гордона тримаються на його власній персоні. А «Україна 24» робить для неї стільки, що «Гуманітарному штабу» Ріната Ахметова час на цьому піаритися.

Ближче до літа ситуація перестала бути смішною й почала виглядати нездоровою. Спочатку на «Україні 24» запустився проект «Велика п’ятниця», де дебютними студійними гостями Василя Голованова стало подружжя Гордонів. Потім вийшло шоу Голованова «Перші», у якому першим на особистого ведучого чекав Дмитро Гордон. Співробітник Ахметова анонсував, що в цьому форматі буде «раскрывать характеры людей» через інтерв’ю. Що, мабуть, означає профнепридатність, раз медійнику не вистачило для цього попередніх 50 годин. Ще сумніше, що після всіх зустрічей на «Україні 24» Гордон досі не запросив Голованова на свою програму, для інтерв’ю у відповідь.

Також Дмитро Гордон цього року двічі заходив до Наталі Влащенко та три рази до Тиграна Мартиросяна. Його присутність на «Україні 24» сягнула біблійних масштабів: тридцять три появи у трьох програмах за сім місяців. 

Олег Ляшко

Гордон, Ляшко, Гордон, Ляшко, міністр фінансів, Гордон, Ляшко — це не проклята лічилка, а реальний список гостей «Часу Голованова» з 19 січня до 8 лютого цього року. В інший час стовпи «України 24» розділяло трішки більше людей, але загалом за сім місяців лідер «Радикальної партії» устиг навідатися до Василя Голованова 18 разів, тобто, побувати на 29% ефірів. 74% випусків «Часу Голованова» у цьому році містили Ляшка або Гордона.

Щоправда, між шоуменами була одна разюча відмінність. Якщо Гордон не взяв участі в жодному спільному епізоді, то Ляшко навпаки в абсолютній більшості програм (14/18) отримував лише по годині, лишаючи хронометраж для інших гостей. Востаннє улюбленому «радикалу» довіряли цілий випуск «Часу» ще 1 березня. На щастя, колишнього депутата кликали й на інші формати: п’ять разів до Тиграна Мартиросяна та сім разів до Наталі Влащенко. У сумі це 30 інтерв’ю за сім місяців.

Ви, мабуть, задаєтеся питанням, навіщо так часто говорити з Ляшком? Що ж, якщо вірити «Харду», то він «один із найвпливовіших позапарламентських політиків сучасності». Три програми Ахметова працюють на те, аби це речення перестало бути смішним. Лідер «радикалів» розповідає, що максимально насолоджується часом із сином, бо скоро йому доведеться повернутися у владу. Обіцяє скасувати закони, фантазує про дії на посту прем’єр-міністра, приписує собі ідеї президента, стверджує, що зустрічі з ним запам’ятовують, як зустрічі з Леніним. Також «позапарламентський політик» регулярно принижує парламентських. Наприклад, на думку Ляшка, Галина Третьякова у часи Гітлера працювала б у концтаборах, а Микола Тищенко «у нормальній державі» був би «вишибалом у гей-клубі». У вільний час гість відповідає на листи глядачів, гарантуючи їм то справедливість, то повагу. Про корів теж говорить, не хвилюйтеся. 

Зрозуміло, що під час усіх цих перформенсів роль ведучих зводиться до обслуговуючого персоналу й вони навіть не намагаються справді інтерв’ювати політика. Наталя Влащенко запитує, де взяти гроші на виборчу кампанію. Ляшко відповідає, що відкопає в лісах. Програма під назвою «Хард» рухається далі. Розгадку таких особливих умов «Україна 24» люб’язно помістила прямо в ефір: коли Ляшко не піарить себе, він лобіює інтереси Ахметова. То обурюється, що влада навіть не згадала про прекрасний контракт «Метінвеста». То разом зі «слугою» Людмилою Буймістер атакує енергетичного регулятора НКРЕКП. 

Своє становище на «Україні 24» Ляшко вдало описав цією цитатою: «Наш канал. Ваш канал. Я «наш» не обмовився. І мій канал. Це мій канал. Тому що це найкращий канал». 

Ігор Смешко

Ігор Смешко традиційно не зміг перемогти у змаганні, але виявився у фінальному рейтингу значно вище, ніж можна пояснити. Вічний кандидат навідувався до Наталі Влащенко на вісім інтерв’ю та на ще по шість — до Василя Голованова й Тиграна Мартиросяна. У сумі «Україна 24» знайшла про що поговорити з лідером «Сили і честі» двадцять разів. Тобто, кожен десятий ефір цього року був ефіром зі Смешком.

Програні президентські, парламентські та столичні вибори не заважають колишньому голові СБУ займатися політикою, навіть навпаки. На відміну від колег Ляшка та Гордона, Смешко більшість хронометражу присвячує не якомусь трешу, а порадам. Він розповідає, як досягти миру, вести міжнародну політику, рятувати економіку, забезпечувати безпеку. І всі його ідеї звучать мудро та успішно… адже ніколи не стикаються з реальним втіленням чи критичним мисленням ведучих. Смешко може розповідати, що Україна могла за місяць відновити ядерний статус, використовуючи учбові макети. Наталя Влащенко на програмі під назвою «Хард» (кожен раз смішно) не поведе бровою. 

Таким чином без жодного ризику для репутації спецслужбовець виконує на «Україні 24» одразу два завдання. По-перше, штучно підтримує статус політика національного масштабу, адже коментує питання державної ваги. По-друге, презентує себе виборцям як чудового фентезі-господарника. Наскільки в постійного гостя Ахметова це виходить, дізнаємося під час наступних виборів. А поки Василь Голованов обирає такі питання глядачів: «Беру з вас приклад і дуже поважаю. Які можете дати поради молоді, щоб стати таким, як ви?»

Дмитро Співак

В українській політиці існує легенда про обраного — людину, яка попрацює з усіма партіями та олігархами, але сама ніколи не прийде до влади. Дмитро Співак поки найближчий до втілення пророцтва. За свою кар’єру він балотувався від партії Сергія Тігіпка (фейл), партії Наталії Королевської (фейл), «Блоку Петра Порошенка» (фейл). У 2019 році Співак нарешті став №33 у парламентському списку «Слуги народу». Але його виключили за місяць до виборів. Тепер чоловік працює ведучим на ютуб-каналі Медведчука, піарить Віталія Кличка та 13 разів за сім місяців відвідує канал Ахметова. Варто визнати, що у 2010 році він усе ж зміг обратися до Одеської міської ради. Від Юлії Тимошенко.

За присутність цього принципового діяча на «Україні 24» майже самотужки відповідає Наталя Влащенко: одинадцять із тринадцяти ефірів Співак провів саме з нею, ставши найпопулярнішим гостем «Харду» цього року. Ще двічі коментатор заходив до Тиграна Мартиросяна. Імовірно, така частота зустрічей Влащенко зі Співаком пов’язана зі спільністю поглядів колишньої та діючого ведучих Медведчука. Наприклад, у кожному їхньому ефірі є принаймні один блок антизахідної риторики.

То Співак стверджує, що США не потрібен мир в Україні. То заявляє, що американці та британці намагаються зіштовхнути Москву з Києвом. То демонізує расові протести у Штатах. То розповідає про колонізацію та зовнішнє управління в нашій державі. То переконує, що це «транснаціональні корпорації» написали законопроект про сексизм. То порівнює «західних агентів» Протасевича та Шабуніна. Зверху все це приправляється скепсисом щодо європейських та євроатлантичних перспектив України. А от, щоб Наталія Влащенко проявила хоч якийсь скепсис до слів Співака, гостю довелося говорити аж про американські біолабораторії. Урешті він, здається, доволі швидко переконав ведучу. 

Розмови з Тиграном Мартиросяном мали схожий зміст. Там непрохідний кандидат теж пропонував перестати стукати у двері НАТО. Доводив, що у Нормандському форматі Франція та Німеччина виступають на боці Кремля. Просував активний нейтралітет для України, адже «большой войны» з Росією буцімто не буде. У вільний від пропаганди час Співак демонстрував на «Україні 24» свою гнучкість та багатозадачність: критикував ворогів Ахметова, дискредитував звинувачення у справі Медведчука, захищав Віталія Кличка від Банкової.

Цікаво, що Дмитро Співак — це один із небагатьох учасників топу, який не відвідав усі три програми у підбірці. З минулої осені універсального коментатора перестав запрошувати до себе Василь Голованов, хоча раніше знайомий по Медведчуку був у нього одним із найпопулярніших гостей. Як би там не було, така присутність Співака на «Україні 24» все одно нічим не виправдана. Фактично на кожен восьмий ефір Наталі Влащенко цього року приходила людина, яка не має жодної посади, компетенції чи впливу. Поширює відверто проросійські погляди. Та стверджує, що має «очень серьезные источники, близкие к Демократической партии». Цікаво, де вони познайомилися, — в журі Південної ліги КВН? 

Юлія Тимошенко

Теоретично це не дивно, що інформаційний канал тринадцять разів за півроку поговорив із лідеркою парламентської фракції. Якби представників «ОПЗЖ» та «Європейської солідарності» за той самий час не запрошували всього по два рази. А представників «Голоса» — жодного разу. Сумарно парламентарі «Батьківщини» (18 інтерв’ю) обійшли навіть парламентарів «Слуги народу» (15 інтерв’ю). Хоча, якщо порахувати всіх представників влади — Разумкова, Милованова, Саакашвілі, міністрів — слуг було таки більше. 

У світі українських олігархічних медіа не можна просто так стати четвертою (спільно зі Співаком) найпопулярнішою гостею телеканалу. Тож за не дуже дивним збігом у риториці Тимошенко простежуються вигідні Ахметову нотки. Атаки на державного енергорегулятора, повторення риторики про імпорт електроенергії, критика «антиахметівського» законопроекту. Під час однієї з розмов ведучий Тигран Мартиросян заявив, що гарним міністром енергетики був би член «Батьківщини» Олексій Кучеренко. «Наші гроші» за місяць до цього якраз згадали нардепа серед найактивніших парламентських лобістів Ахметова.

Цього року лідерка «Батьківщини» три рази заходила до Тиграна Мартиросяна, чотири рази — до Наталі Влащенко та шість разів — до Василя Голованова. Усі давали їй вільно монологічно піаритися. Здебільшого на питанні мораторію, коли Тимошенко буквально заявляла, що в жодній країні немає повністю вільного ринку землі. При цьому Наталя Влащенко ще й додатково підігрувала політикині: «В принципі селяни лишаються без землі, наскільки я розумію» (відео), «Ви лишилися практична єдина політична сила, яка дуже активно відстоює права просто простих українців, селян» (відео), «Чому, крім «Батьківщини», ніхто не виступив проти [...] Ти ж будеш депутатом, скажімо там, п’ять років. А потім як відповідати на ці питання?» (відео). «Хард», пані та панове.

Інші популярні гості

Ще п’ять популярних гостей з’являлися на «Україні 24» не так інтенсивно. Деякі з них виконували функцію універсальних коментаторів. Проте інші  — належали до очевидних улюбленців Ахметова.

У Святослава Піскуна протягом року взяли десять інтерв’ю. Це колишній член «Партії регіонів» та колишній генеральний прокурор, якого «Україна 24» використовує в ролі «балакучої голови». Піскун може прокоментувати «Північний потік-2», довибори в парламент, великий герб, річницю Конституції, тарифи, вакцини й навіть якийсь скандал з оголеними фото. Інколи ексчиновник дає профільні коментарі щодо кримінальних справ, зокрема, справи Медведчука. А ще, зважаючи на стаж у політиці, виявляється дотичним до багатьох подій минулого. Він один із тих, хто голосував за Харківські угоди, та один із тих, кого виселяють із державних дач. 

Андрія Пальчевського можна було побачити на дев’яти ефірах. Це ще один проросійський шоумен та постійний гість Василя Голованова, який цього року не заходив до нього жодного разу. Можливо, приревнував Гордон, у якого з Пальчевським конфлікт. Або Голованов нарешті вирішив відмежуватись від сумнівного знайомого. Переважну більшість своїх походів на «Україну 24» універсальний коментатор здійснив ще взимку й зовсім не з’являвся на каналі з початку травня. Поки Пальчевського запрошували до Ахметова, він займався на каналі улюбленою справою: лив воду про геополітику, історію та коронавірус.

Володимира Гройсмана олігархічний телеканал покликав на сім інтерв’ю. Судячи з них та ще мінімум шести походів на ток-шоу «України 24», цей гість належить до колекції колишніх прем’єрів Ахметова (голова — Арсеній Яценюк). У традиційному для цієї організації стилі Гройсман займається в ефірі чотирма речами. По-перше, не дає українцям забути про своє існування та політичні амбіції. По-друге, постійно нагадує, як підвищував пенсії, захищав населення від зростання тарифів, прибирав сніг(?). По-третє, роздає поради владі: «Дали кредитів аж двадцять мільярдів гривень на всю країну. Треба було не двадцять, а двісті двадцять». І, звісно, долучається до критики «Укрзалізниці», імпорту електроенергії, «антиахметівського законопроекту». Із усіх загальнонаціональних телеканалів Гройсман регулярно з’являється лише на «Україні». Що в інтерв’ю з Тиграном Мартиросяном відзначили іронічною поміткою «Ексклюзив». 

Михайло Добкін навідувався на «Україну 24» шість разів, чотири з яких — до Наталії Влащенко. Це число може здатися невеликим, але нагадаємо, що чотири інтерв’ю — це та сама кількість, яку отримали всі члени «Європейської солідарності» та «ОПЗЖ» разом узяті. Щоб ви розуміли становище Добкіна на «Харді», процитуємо слова гостя про вибори в Харкові: «Я счас буду подбирать слова, чтобы это не было критикой. Я же все-таки в студии один. Мне оппонировать никто не может». Власне, піар перед виборами мера — це головна частина практично кожної розмови з майбутнім кандидатом. Добкін постійно критикує опонентів та хвалить себе. А ведучі сприяють йому запитаннями: «Почему вы, а не Терехов?». Також Наталія Влащенко допомагає ексрегіоналу збивати критику. Це як з вакциною: вводиш беззубу дозу чуток з Телеграму чи звинувачень у проросійськості без прикладів і даєш організму публічно перемогти хворобу. Що ви хочете від «Харду», у якому кандидат розповідає, що слухає євангеліє? Варто відзначити, що в ефірі Тиграна Мартиросяна інший харківський кандидат Ігор Терехов отримав схожі умови. Але тільки один раз.

Замикає десятку Міхеїл Саакашвілі. За сім місяців він дав каналу Ахметова шість  інтерв’ю — це найбільший показник серед усіх спікерів влади. Якщо ви чули одну розмову з головою Виконавчого комітету реформ, то чули їх усі. Під час ефірів гість жаліється на корупцію,  повільні реформи, поганих чиновників. Згадує про свої успіхи в Грузії. Але також, оскільки йдеться про канал олігарха, в розмовах із Саакашвілі фігурує зелена енергетика, «антиахметівський» законопроект та ювілей клубу «Шахтар». 

***

Перефразовуючи банальну мудрість, «скажи мені, хто твій гість, і я скажу, хто ти». «Україна 24», за такою логікою, — це телеканал політичних проектів Ріната Ахметова. Як успішний бізнесмен, він вкладається в активи, поки вони доступні. А потім годинами загальнонаціонального піару нарощує їхню вартість. При цьому олігарху навіть не треба чекати виборів, щоб отримати вигоду: постійні гості вже зараз лобіюють його інтереси.

Питання журналістики у цьому контексті не будемо навіть піднімати. Які «журналісти» візьмуть тринадцять інтерв’ю у Дмитра Співака? Значно цікавіше, як подібна гостьова політика повпливає на довгострокове майбутнє телеканалу. Чи не вирішать топові спікери, що відвідувати програми імені Ляшка не підходить їм по статусу? Чи не почнуть глядачі обходити «Україну 24», як канал неактуальних облич? Що буде з ведучими, які кожного тижня інтерв’юють одних і тих же людей?

Точно зрозуміло те, що прямо зараз «Україна 24» — це Рай для певних політиків. Вони потрапляють сюди, коли програють вибори. І знаходяться тут в ідеальних умовах.