Журналісти на ваше свято. Поїздка Назарова та Панченко в Білорусь

Останню добу українці дивуються, як могли Макс Назаров (ведучий Мураєва) та Діана Панченко (ведуча Медведчука) поїхати на прес-конференцію до Лукашенка (намісника Путіна). Насправді у цьому немає нічого дивного. Посудіть самі: найкращих спортивних кореспондентів відправляють на Олімпіаду. Топові журналісти-міжнародники відвідують інавгурацію президента США. Найвідоміші кінооглядачі збираються на церемонії «Оскар». Тож і на зустріч із Лукашенком відправили найбільш компетентних профільних спеціалістів — колишнього тамаду та ведучу «Слов'янського базару». 

Українські російські телеканали вже рік «правильно» висвітлюють та ігнорують події в Білорусі. Пресконференція на честь захоплення влади —  це всього лише ще одна з багатьох послуг у пакеті «Друзі Кремля+». 

На «Детекторі медіа» є матеріал про те, що самопроголошеним журналістам наговорив самопроголошений президент. Якщо коротко: Росія прагне миру, Україна знаходиться під зовнішнім управлінням, Києву варто вести перемовини з російськими бойовиками. Особисто мій улюблений момент ось цей: «[Путин] очень переживает то, что происходит. Произошло, скажем, с Украиной». 

Власне, від Лукашенка в його нинішньому становищі й не варто було очікувати чогось іншого. А от українські медійники змогли здивувати. Наприклад, вони обоє, знаходячись на прес-конференції буквально диктатора, почали питання з критики української системи. Діана Панченко згадала, що влада закрила канали Медведчука. «Слабаки», — міг би відповісти Лукашенко й нагадати, що от він закрив за минулий рік більше ста медіа. Макс Назаров розповів, що український президент переписується з підозрюваною у вбивстві. «Мілєнько», — міг би відповісти Лукашенко й нагадати, що от його самого підозрюють у вбивствах. 

Але склалося трохи інакше. Центральне питання Діани Панченко стосувалося того, що не подобається Лукашенку в діях України і де його «червоні лінії». Макс Назаров навіщось розповів під час трансляції, що «бандеровцы, националисты — это не Украина». А ще прирівняв білоруську опозицію до «руководства так называемых республик». Окей, це справді талановито: так дискредитувати реальних політиків та одночасно легітимізувати російських бойовиків.

У вільний від демонізації України час Назаров працював на імідж Лукашенка. Наприклад, розповідав, що білоруський диктатор — найпопулярніший іноземний політик в Україні. І казав самозванцю, що той дуже «трепетно» ставиться до нашої держави. Не хочется нікого розчаровувати, але білоруських мітингувальників українці підтримують більше, ніж Лукашенка.

Якщо ви думаєте, що це все якийсь треш, то ви не єдині. Назаров із Панченко самі розуміли, як виглядають збоку, тож постійно виправдовувалися. У включеннях до пресконференції обоє підкреслювали, що на подію прибуло чимало західних журналістів. Мовляв, дивіться, ми не єдині поїхали до диктатора. Так, але BBC згадувало про катування мітингувальників. А Панченко самопроголошений лідер пропонував покататися на тракторі. Після закінчення пресконференції Макс Назаров заперечував, що ставив «лайтові» питання. Хоча, знову ж. Після питання BBC білоруські пропагандисти обурено вставали й допомагали Лукашенку відповідати. Після питання Назарова — чи не хоче диктатор допомогти нам із миром — зал аплодував у відповідь на самопіар. 

Насправді, є враження, що представник «Нашого» доволі добре усвідомив, у що вляпався: «Во-первых, я нахожусь здесь в гостях. И ругаться с иностранным лидером из-за ошибок нашей власти я точно не собираюсь [...] Или вы думаете, что журналист будет, как самый настоящий пропагандист, бороться только лишь за идею? В данном случае, защищая оголтело какую-то повестку, позицию, только потому, что она какая-то провластная моей родины?» Цікаво, правда? Коли його критикують за недотримання стандартів, Назаров заперечує, що він журналіст. Але тепер, коли за цим званням можна сховатися, журналістські стандарти тут як тут. 

Окремо варто згадати, що Панченко та Назаров — це не єдиний подарунок Лукашенку на річницю чергових репресій. Проросійські канали також презентували: повну трансляцію заходу на ютубі Медведчука, постійне титулування «президентом», студійні дискусії на підтримку режиму. Цитувати все, що наговорили на «Нашому» та Першому незалежному ми, звісно, не будемо, тож ось вам топ-3.

Третє місце: На каналі Медведчука повірили Лукашенку та обурилися, що Україна відправляє бойовиків у Білорусь.

Друге місце: На «Нашому» у відповідь на питання, хто в цивілізованому світі визнав Лукашенка президентом, вирішили довести, що «цивілізований світ» — це розмите питання. 

Перше місце: На «Нашому» заявили, що таке довге перебування Лукашенка при владі — це не проблема. Адже королева Британії править ще довше. 

З таким підходом пригнічувач власного народу доволі тепло прийняв спеціальних українців. Максу Назарову, наприклад, дозволили в межах пресконференції безперервно розпитували Лукашенка майже півгодини. Дається у знаки досвід «Нашого» з іншими російськими маріонетками. Діані Панченко диктатор обіцяв розглянути трансляцію Першого незалежного на білоруському телебаченні. Медведчуківці дуже природно виглядатимуть на фоні місцевих програм про Україну.

Загалом візит вийшов успішним. Винуватець свята залишився задоволеним. А в біографії Макса Назарова назавжди лишиться момент, коли диктатор та вбивця дякує йому за розуміння.