Гендиректор ВВС прокоментував висилку журналістки Сари Рейнсфорд з Москви

Генеральний директор ВВС Тім Дейві опублікував заяву щодо висилки з Росії журналістки служби у Москві Сари Рейнсфорд, пише саме видання. Журналістці не продовжать акредитацію, через що їй доведеться покинути Росію до 31 серпня. 

На його думку, це прямий напад на свободу ЗМІ, адже Рейнсфорд – професійна журналістка, яка неупереджено висвітлює події у цьому регіоні. 

«Висилка Сари Рейнсфорд – це прямий напад на свободу ЗМІ, яке ми беззастережно засуджуємо. Сара – виняткова і безстрашна журналістка. Вона вільно володіє російською мовою і робить незалежні і докладні репортажі про Росію і про країни колишнього Радянського Союзу. Її журналістська діяльність інформує сотні мільйонів аудиторії ВВС по всьому світу. Ми закликаємо російську владу переглянути своє рішення. Ми будемо продовжувати висвітлювати події в регіоні незалежно і неупереджено», – сказав генеральний директор ВВС Тім Дейві.

Сара Рейнсфорд майже 30 років назад приїхала до Росії. Вона робила репортажі з Росії протягом п'яти років з 2000 року. Вона писала про московських опозиційні протести, утиски представників ЛГБТ+, знімала матеріали про Північний Кавказ. На в цій посаді в Москві працює з 2014 року.

Видворення Рейнсфорд – це перший випадок за останні 10 років, пише ВВС, коли Москва робить дзеркальні кроки проти журналіста з тої країни, відносини з якою зіпсувалися. Російські державні ЗМІ відповіли, що це крок у відповідь на, як вони пишуть, конфронтаційну позицію Лондона. 

Директорка Департаменту інформації і друку МЗС РФ Марія Захарова заявила, що її міністерство неодноразово попереджало про можливість таких заходів у відповідь на дискримінацію російських журналістів у Великобританії.

У 2019 британський регулятор засобів масової інформації Ofcom оштрафував російський канал RT за порушення правил неупередженості при висвітленні отруєння в Солсбері колишнього офіцера російської розвідки Сергія Скрипаля та його дочки Юлії.

Нагадаємо, що 9 серпня Рейнсфорд брала участь у 8-годинному спілкуванні самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка з пресою та була однією з небагатьох представників ЗМІ, які задали йому жорсткі питання.

З 2020 року у Білорусі тривають репресії після президентських виборів, на яких «переміг» Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси – у Білорусі затримують журналістів, опозиційних політиків, придушують медіа.

18 лютого 2021 року суд у Мінську засудив журналісток «Белсату» Катерину Андреєву (Бахвалову) та Дар'ю Чульцову до двох років колонії загального режиму. Їх визнано винними в «організацію і підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». Фактично, журналісток засудили за стрім, під час якого вони зафільмували силовий розгін мирної акції пам'яті загиблого активіста Романа Бондаренка. 

Катерина Андреєва є співавтором книги «Білоруський Донбас» про білорусів, які воюють на Донбасі. Ця книга також була визнана білоруською владою «екстремістською». 

У липні 2021 року влада Білорусі визнала «екстремістськими» сайт і соцмережі каналу «Белсат». 

У травні 2021 року влада розпочала масштабну кампанію репресій проти найбільшого інтернет-порталу Tut.by. МВС Білорусі просить визнати всі матеріали Tut.by «екстремістськими» і заборонити їх поширення. За гратами знаходяться 15 співробітників редакції і осіб, пов'язаних з Tut.by.

Також у травні спецслужби Білорусі захопили опозиційного журналіста Романа Протасевича, змусивши літак, на якому той летів до Вільнюса, приземлитись у Мінську. 

У липні 2021 року влада фактично закрила одне з найстаріших видань Білорусі «Наша Ніва», сайт видання заблокований. Правоохоронці затримали чотирьох співробітників редакції: головного редактора Єгора Мартиновича, якого побили під час затримання, головреда журналу «Наша історія» Андрія Динька, начальника відділу реклами і маркетингу Андрія Скурка. Зараз за гратами залишаються Мартинович та Скурко.

Також влада розпочала наступ на білоруську редакцію «Радіо Свобода» – 16 липня силовики навідались до офісу «Радіо Свобода» у Мінську, виламали двері та вилучили майже всю техніку. Також силовики затримали журналістів, які працюють у редакції, або були з нею раніше пов'язані.  

Загалом, у Білорусі за ґратами перебувають 29 журналістів, двом з них оголосили вирок, з початку року зафіксовано шість нападів на журналістів, 107 обшуків, майже всі вони пройшли з конфіскацією майна.

24 травня 2021 року самопроголошений президент Олександр Лукашенко підписав зміни до законодавства про ЗМІ та масові акції, які суттєво обмежують діяльність журналістів та опозиційних партій.

8 червня 2021 року Лукашенко підписав поправки до Кримінального кодексу, які криміналізують критику уряду та несанкціоновані демонстрації у Білорусі.

Західні країни ввели санкції проти режиму Лукашенка через придушення громадянського суспільства та масові репресії проти опозиції. Україна також планує запровадити санкції проти сина Лукашенка та низки топ-чиновників Білорусі. 

Фото: з вільних джерел