Рак грудей: що слід знати про симптоми, діагностику, лікування, і яким міфам не варто вірити

Рак грудної залози – грізний діагноз, який боїться почути кожна жінка. Цей страх відіграє мало не вирішальну роль у тому, що в нашій країні смертність від раку грудної залози, за даними Центру громадського здоров’я, на 56% перевищує аналогічний показник у європейських країнах.

Хвороба вражає жінок, особливо після 40 років, практично у всьому світі, чому ж в Україні настільки сумна статистика летальних випадків? Які чинники на це впливають?

Екологія, наслідки Чорнобильської катастрофи, відсутність налагодженої системи профілактики, недостатній рівень медицини?

Різною мірою кожен із перерахованих чинників вносить свій внесок, але все ж першочергову роль, як не дивно, відіграє саме страх. Жінки бояться почути фатальний, на їхню думку, діагноз, і тому зволікають з візитом до лікаря, навіть якщо вже з’явилися початкові симптоми.

Тож не дивно, що, приміром, у 2020 році у жінок, які вперше звернулися до мамолога, частіше виявляли третю та четвертую стадії хвороби, тобто, коли ракові пухлини досягли вже понад 5 см, злоякісні клітини проникли до лімфовузлів та дали метастази у легені, печінку, інші органи.

Отже, пацієнтки невиправдано відтермінували свій візит до лікаря. Адже на початкових стадіях рак грудної залози абсолютно та успішно виліковний, причому грудна залоза зберігається.

На цьому особливо наголошує завідувачка відділенням хіміотерапії Київського міського онкоцентру, доцент кафедри онкології Національного університету охорони здоров’я ім. П.Л. Шупика, кандидат медичних наук Ольга Пономарьова.

Ольга Володимирівна, ґрунтуючись на своєму багаторічному досвіді, стверджує, що жінки, які отримали лікування на початкових стадіях хвороби, потім ведуть активний спосіб життя, народжують дітей і навіть згодом бавлять онуків.

Рак грудей, що так лякає багатьох, здебільшого ніколи не повертається. Для такого щасливого результату треба дотримуватися кількох правил:

• щорічно обстежуватись у мамолога, особливо якщо вам за 40 або у вашій родині хтось із родичок хворів на рак грудної залози;
• відразу звернутися до лікаря, якщо з’явилися незрозумілі вам симптоми у грудній залозі або навколо неї;
• виконувати всі приписи лікаря і відповідально ставитися до призначеного лікування.

Які симптоми раку грудей

Доктор Пономарьова наголошує, що на початкових стадіях рак молочної залози у багатьох протікає безсимптомно. І жінка може просто не помітити перших дзвіночків хвороби, якщо не зверне особливу ​​увагу на своє тіло та грудні залози.

Тому самообстеженню відводиться найважливіша роль. І його ж нескладно провести: в душі, перед сном або після пробудження, лежачи в ліжку.

Якщо ви намацали ущільнення, нехай навіть крихітне, в будь-якій зоні залози, треба, не зволікаючи, звернутися до лікаря. Звичайно, це може бути просто мастопатія – доброякісне новоутворення. Але тільки лікар розвіє підозри.

А вже якщо ви помітили, що на грудній залозі утворилися якісь горбочки і западинки – дрібні або побільше, слід особливо насторожиться. Зміни шкіри, схожі на лимонну кірку, можуть свідчити про поширення місцево пухлинного процесу.

Сосок потребує пильної ​​уваги. Будь-яка зміна кольору, форми, зміщення, втягнутість або, навпаки, опуклість соска – тривожний симптом.

Іноді жінки виявляють ущільнену, схильну до лущення шкіру біля соска. Це може бути простим дерматитом, а може – і проявом онкологічного процесу.

А якщо у цьому місці виникає виразка, що довго не загоюється, до того ж ще й кровоточить, потрібно негайно звернутися до мамолога.

– Якщо ви намацали під пахвою вузлик, – попереджає доктор Пономарьова, – повинні знати, що небезпека розвитку злоякісної пухлини для вас цілком реальна. Ракові клітини з грудної залози переміщаються у пахвові лімфовузли і розповсюджують на них пухлинний процес.

Які обстеження призначають у разі підозри на рак грудної залози

Насамперед лікар призначить пацієнтці ультразвукове дослідження (УЗД). Саме УЗД допоможе виявити новоутворення. Але іноді точну природу пухлини одним тільки цим дослідженням визначити неможливо.

Тут повинна допомогти мамографія, тобто рентген. У всьому світі саме мамографія вважається обов’язковим дослідженням, що підтверджує або виключає рак молочної залози.

Щоб остаточно впевнитись у діагнозі, а заодно й визначити підтип раку (що має велике значення для вибору лікування), лікар може призначити біопсію.

За допомогою спеціальної голки беруть на аналіз шматочок тканини з ураженої ділянки грудної залози, щоб провести гістологічне та імуногістохімічне дослідження. Якщо діагноз підтверджується, призначається лікування.

І треба бути готовим до того, що воно буде більш успішним, якщо пацієнтка психологічно налаштована на перемогу. Прикладів, що підтверджують це, чимало у практиці Ольги Пономарьової.

Лікування раку грудної залози

Онкологи стверджують, що рак грудної залози насправді включає в себе близько 200 різновидів злоякісних пухлин, об’єднаних однією назвою.

Для лікування кожного різновиду застосовуються різні методи лікування – залежно від виду, морфологічних особливостей ракових клітин, їхньої кількості, агресивності й розміру пухлини, наявності метастазів.

Але частіше поєднують кілька методів – і хірургічне втручання, і хіміотерапію, і опромінення, і гормонотерапію.

Хірургічне лікування (видалення частини органа, ураженого пухлиною, або всієї грудної залози) призначають залежно від локалізації пухлини, ураженості лімфовузлів та інших чинників.

Але слід пам’ятати, що хірурги обов’язково намагатимуться зберегти грудну залозу, якщо це можливо.

Хіміотерапію лікарі можуть призначити і до операції, і після неї. Призначена до хірургічного втручання хіміотерапія покликана істотно зменшити початкову пухлину, і тим самим дати можливість під час операції зберегти грудну залозу.

Після операції у хіміотерапії інше завдання – знищити можливі метастази і придушити їхню появу в майбутньому.

Опромінення можуть призначити після операції у разі виникнення рецидиву та у тих випадках, якщо пухлина неоперабельна.

Гормонотерапія покликана запобігти потраплянню жіночих гормонів (естрогену і прогестерону) в уражену клітину. Адже саме гормони стимулюють ріст злоякісної пухлини.

Разом з гормонотерапією останнім часом використовують і так звану таргетну терапію. Таргетні (target у перекладі з англійської – мішень) препарати з лазерною точністю атакують виключно шкідливі молекули, що відповідають за ріст і метастазування пухлини. Здорові ж клітини не пошкоджуються.

Міфи і правда про рак грудної залози

Доктор Пономарьова погодилася коротко відповісти на запитання, що найчастіше турбують жінок.

 – Чи правда, що спадковість має першорядне значення? І чи допоможе уникнути спадкового раку молочної залози повне видалення грудних залоз? Так зробила одна голлівудська кінозірка, у якої від раку померли мати і сестра. Це дійсно їй допоможе?

– Так, іноді такий радикальний метод єдиний, здатний запобігти виникненню раку грудної залози. Але жіночі репродуктивні органи, на жаль, залишаються під прицілом пухлинного процесу.

 – Чи правда, що отримавши результати аналізу крові на онкомаркер раку грудної залози з підвищеними цифрами, можна зробити висновок, що у жінки напевне рак?

– Ні. Аналіз крові на онкомаркер, на жаль, мало інформативний. Іноді результати не викликають тривоги, а насправді хвороба вже зайшла досить далеко. І навпаки: цифри є, а раку немає. У будь-якому випадку потрібне додаткове серйозне обстеження.

 – Чи правда, що у жінок із пишним бюстом більше шансів захворіти на рак молочної залози?

–  Неправда. Ніякі дослідження цього не підтверджують.

 – Чи правда, що загоряння топлес може спровокувати виникнення раку молочної залози?

– Неправда, якщо грудні залози здорові. Але шанувальницям такої засмаги варто пам’ятати, що їх може підстерігати інша небезпека – меланома, онкологічне захворювання шкіри.

 – Чи правда, що тривале вживання гормональних протизаплідних засобів може стати причиною появи пухлинного процесу в грудній залозі?

– Правда. Це фактор ризику, як і часте штучне переривання вагітності, а також відмова від грудного вигодовування.

Щоб не захворіти на рак, вчені закликають відмовитися від шкідливих звичок, вести активний спосіб життя та не піддаватися зневірі.