Довгострокові кредити рефінансування НБУ не допомогли розширити кредитування економіки

Довгострокові кредити рефінансування НБУ (на строк до 5 років), запроваджені у березні 2020 року, не допомогли розширити кредитування економіки, вважає академік НАН Богдан Данилишин. Про це він пише у своєму блозі "Україна 30: реконструкція, що затяглася" для видання "Деловая столица", повідомляють Економічні новини. На його думку, переважна частина отриманого ресурсу рефінансування (йдеться про довгострокові кредити рефінансування НБУ, запроваджені у березні 2020 року), була спрямована банками на купівлю ОВДП, більш високі ставки за якими дозволили банкам заробляти на безризикових фінансових інструментах, не збільшуючи кредитування. Це свідчить про необхідність корекції стимулів та пріоритетів роботи національної банківської системи.

При цьому динаміку кредитування бізнесу у 2020-2021 рр. фактично визначали державні програми підтримки кредитування, за якими на початок серпня 2021 р. було видано 35 млрд. грн. нових кредитів (на антикризові та інвестиційні цілі), що становить близько 70% загального приросту гривневого кредитування корпоративних суб'єктів. "З цього можна зробити висновок, що наявне розширення банківського кредитування усіх видів бізнесу переважним чином обумовлене непрямим субсидуванням з державного бюджету, - пише Данилишин. - При цьому, можливості Уряду фінансувати державні видатки залишаються обмеженими: план державних запозичень за січень-липень 2021 р. виконано лише на 75%, недовиконання поточного розпису видатків становить 8% (або понад 50 млрд. грн), в результаті за загальними фондом державного бюджету в балансі отримано первинний профіцит у розмірі +27 млрд. грн. (або понад 1% ВВП). Це зменшує сукупний попит в економіці, який має стимулювати економічне зростання".

В цій ситуації вартість державних запозичень для фінансування дефіциту продовжує зростати: у липні вартість гривневих ОВДП була найвищою з листопада 2019 року (11,7%). "Ризик подальшого підвищення вартості ОВДП ускладнює виконання державних програм підтримки економіки. Відсутність достатнього простору для фінансування державних витрат за прийнятною вартістю ставить Україну у нерівні умови з країнами Центральної та Східної Європи в контексті подолання наслідків кризи", - попереджає науковець.

При цьому, на думку Данилишина, глобальна коронакриза не тільки поставила ряд викликів перед Україною, але створила також і нові можливості поборотися за іноземні інвестиції. "Надлишок та дешевизна грошей у світі, стимульовані провідними центральними банками світу, спрощують залучення капіталу в країну, і ми повинні цією можливістю скористатися. Проте, щоб стати цікавими міжнародним та внутрішнім інвесторам, недостатньо просто сидіти і чекати. Нашим завданням має стати розвиток внутрішнього ринку, направлений на формування платоспроможного внутрішнього попиту та локалізацію виробництва. Ємний внутрішній ринок формує надійне джерело попиту і сприяє залученню інвестицій в реальний сектор", - радить економіст.

Для цього, зокрема, має бути чітка політика центрального банку на розвиток банківської системи як ефективного інституту фінансового посередництва, у тому числі шляхом запровадження інструментів стимулювання кредитної активності банків, а державна фіскальна політика повинна сприяти зниженню нерівності і стимулюванню напрямків з високим мультиплікаційним ефектом (включаючи розвиток фізичної інфраструктури), а вдосконалення законодава має бути спрямоване на створення сприятливого інвестиційного клімату.

Довгострокові кредити рефінансування НБУ не допомогли розширити кредитування економіки - Богдан Данилишин