Якою мовою українці переважно спілкуються вдома та якою б хотіли дивитись телебачення

Менше ніж третина (31,9%) опитаних українців розмовляють у сім'ї та вдома лише українською мовою.

Про це йдеться у результатах моніторингового опитування населення України «Динаміка соціально-політичних настроїв та оцінок населення України» Центру «Соціальний моніторинг», пише «Інтерфакс-Україна».

Опитування проводили з 2 до 11 серпня 2021 року, в ньому взяли участь 3012 респондентів. Метод збору інформації – особисте інтерв'ю за місцем проживання респондента, стандартне відхилення – 1,1-1,9%.

Розмовляють вдома

За даними дослідження, 27,1% розмовляють і російською, і українською однаково часто, 15,8% – переважно українською, 13,6% – переважно російською, 11,3% – виключно російською, 0,3% – іншою мовою.

Мова на телебаченні

35,3% опитаних відповіли, що хотіли б дивитися телевізійні програми (випуски новин, фільми, концерти, спортивні трансляції тощо) і російською, і українською однаково часто. 24,5% хочуть дивитися їх лише українською, 17,3% – переважно українською, 11,6% – переважно російською, 8,9% – лише російською, 0,2% – іншою мовою. 1,5% зазначили, що не дивляться їх, а 0,7% – що їм важко відповісти на це запитання.

Друковані видання

30,9% респондентів відповіли, що хотіли б читати улюблені друковані видання і російською, і українською однаково часто. 23,5% хочуть читати їх тільки українською, 14,5% – переважно українською, 10,9% – переважно російською, 10,7% – лише російською, 0,3% – іншою мовою.

1,3% зазначили, що не дивляться їх, а 1,4% – що їм важко відповісти на це запитання.

Звідки черпають інформацію

63,1% опитаних отримують суспільно-політичну інформацію про події в країні з телевізійних каналів, 50,9% – із соціальних мереж і мультимедіа-платформ, 35% – із сайтів новин, 6,9% – політичних Telegram-каналів, 5,6% дали відповідь "інше/не цікавлюся".

93% зазначили, що віддають перевагу українським телевізійним каналам, 12,5% – російським телевізійним каналам, 3,9% – телевізійним каналам інших країн.

Закриття каналів Медведчука

53,3% респондентів вважають, що вручення підозри і вибір запобіжного заходу для Віктора Медведчука – це «спроба влади відвернути увагу від реальних проблем», а 34,8% – що це «реальна боротьба із загрозами національній безпеці». 11,9% не змогли дати відповідь.

48,5% зазначають, що заборона російських телеканалів в Україні є необхідним кроком для захисту держави, а 44,3% – що вона є помилкою і призводить тільки до обмеження прав громадян.

Заборона російських соцмереж

45,3% відповіли, що заборона російських соцмереж в Україні є необхідним кроком для захисту держави, а 44,2% – що вона є помилкою і призводить тільки до обмеження прав громадян.

46,9% зазначають, що заборона окремих артистів і деяких російських фільмів в Україні є необхідним кроком для захисту держави, а 45% – що вона є помилкою і призводить тільки до обмеження прав громадян.

Нагадаємо, що Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

14 липня 2021 року Конституційний Суд України визнав конституційним закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

З 16 липня 2021 року в Україні набули чинності норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що передбачають збільшення присутності української мови в публічному просторі. Ці норми стосуються сфери культури й розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів у кінотеатрах і на телебаченні. Зокрема, відтепер усі фільми та серіали телеканали повинні транслювати українською мовою. Відповідно, фільми, створені іноземною мовою, мають показувати з дубляжем або озвучкою державною мовою. Водночас, на стримінгових плафтормах поряд з українською мовою фільми можуть мати аудіодоріжки іншими мовами.

«Медіа Група Україна», «1+1 медіа» та Megogo висловилися щодо нових норм мовного закону. Представники Національної суспільної телерадіокомпанії України, «1+1 медіа», «Медіа Групи Україна», медіахолдингу «Люкс», «Еспресо», 5-го, Прямого каналу та радіохолдингу «TAVR Media» в опитування «Детектора медіа» розповіли, що треба медіаринку для створення україномовного контенту, а також про мовні квоти й систему заохочень.

17 липня телеканал «Україна» показав серіали «Незабута», «Німа» та «Втікачі». Вони транслювалися російською мовою з українськими субтитрами. 20 липня Тарас Кремінь сказав, що Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови зафіксував порушення мовного закону шістьма українськими телеканалами: «Інтер», «Україна», «Мега», «НТН» та «К1». У відповідь на звинувачення омбудсмана StarLightMedia заявила, що один випадок трансляції контенту російською мовою не суперечив мовному закону, а другий випадок стався через технічний збій. Канал «Україна» теж відкинув звинувачення мовного омбудсмана.

Також Кремінь повідомив, що звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до цих телерадіоорганізацій визначені законодавством санкції. Натомість регулятор заявив, що не отримував жодних скарг.

19 липня «1+1» показав серіал «Свати» в українському дубляжі. Однак в соцмережах та на сайті каналу глядачі з різних причин почали висловлювати невдоволення цим дубляжем – скаржилася як на якість дубляжу, так і просто на українську мову. 23 липня група «1+1 медіа» повідомила, що транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу, а на українську переходитиме поступово. Це рішення медіагрупа ухвалила «виходячи з тлумачень нормативно-правових актів, роз’яснень від профільних органів та чинного законодавства». Медіаюрист ГО «Інститут масової інформації» (ІМІ) Алі Сафаров сказав, що Уповноважений з захисту державної мови та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення мають право і обов’язок застосувати санкції до порушників мовного законодавства.