“Я хочу, щоб “Додому” подивились у Криму”. Ексклюзивне інтерв’ю Нарімана Алієва

Нариман Алиев — один из украинских режиссеров нового поколения.

Его полнометражный фильм “Домой” раскрывает невидимые проблемы крымских татар и вписывает современные события в контекст тяжелой истории коренного народа Крыма. По случаю 30-й годовщины Независимости Украины онлайн-кинотеатр SWEET.TV открыл бесплатный доступ к ленте “Домой” для территории Крыма.

Режиссер поделился интересными подробностями съемок и своим отношением к инициативе стриминговой платформы. Подробнее — читайте в интервью.

Картина связана с вашей личной историей?

Конечно. Это определенная рефлексия на события, произошедшие со мной. Есть референсы в реальных историях о крымских татарах, воевавших на Донбассе, но сюжет не был списан с какой-то конкретной. “Домой” — полностью выдуманная история.

Если брать личное, 11 лет назад я потерял родного брата. Этот опыт был перенесен в фильм как история семьи, которая пережила смерть близкого человека; через эту потерю они пытаются найти заново друг друга и свою семью.

Я пытался провести параллель со своими воспоминаниями и своими отношениями с родителями, своим отношением к родине и вообще свое место в мире. Я довольно часто задаю себе те вопросы, которые звучат в фильме.

Сюжет фильма рассказывает о настоящем Украины. Была ли цель провести параллели с более давней историей крымскотатарского народа, в частности депортацией крымских татар после Второй мировой войны?

Когда мы говорим о крымских татарах в любом контексте, так или иначе история депортации влияет на все, что происходит. Она всегда является одним из факторов, так как депортированы были все. Нет ни одной крымскотатарской семьи, которая не была депортирована. Вся дальнейшая история для крымских татар поделилась на два этапа: до 1944 года и после. Возвращение в Крым в конце 1980-х — это событие, которое помогло сохранить крымскотатарскую нацию.

Где было снимать тяжелее всего? Момент съемок запомнился больше всего?

Кино вообще не легко снимать. Съемочный процесс в целом очень дорогой, поэтому подготовительный этап съемок — самый важный. Еще на стадии подготовки каждый член команды должен знать в какой день и что он будет делать. Так и у нас. У нас был план, но что-то давалось легче, а что-то сложнее.

Если говорить о форс-мажорном событии — это было переохлаждение Ремзи Билялова (ред: исполнителя одной из главных ролей), когда он в октябре купался в реке. Мы не закончили тот съемочный день, повезли его в больницу. По дороге Ремзи говорил: “Нам надо вернуться, нам нужно доснять”. А я просто боялся, что он умрет. К счастью все закончилось хорошо. Это тоже опыт: оказывается, не надо бросать актеров в октябре в реку, если для этого нет острой необходимости.

Есть ли кто-то в Крыму, кому вы хотите показать свой фильм? Кому его обязательно стоит посмотреть?

Если ты делаешь кино, ты хочешь, чтобы его смотрели. Конечно я хочу, чтобы его увидели в Крыму. Однако на оккупированных территориях очень трудно показать людям фильм легально.

Я вообще хочу, чтобы его смотрели дома. И так же я радуюсь, когда у зрителей в разных странах мира появляется возможность увидеть фильм и услышать о Крыме.

Как вы относитесь к тому, что SWEET.TV открывает доступ к фильму бесплатно для всей территории Крыма?

До сегодняшнего дня не было легальной возможности бесплатно транслировать фильм на территории Крыма. Была ситуация, когда фильм хотели приобрести россияне для дистрибуции на территории РФ. Де факто лента транслировалась бы и в Крыму. Но сотрудничество с Россией недопустимо для меня, пока территории Украины оккупированы. Поэтому фильм не был продан и передан.

А с территории Украины это делать трудно. Поэтому, когда я узнал, что SWEET.TV хотят взять на себя такую ответственность и показать фильм “Домой” бесплатно на территории Крыма, я был рад и могу только поблагодарить за это. Надеюсь, люди воспользуются этой возможностью.

“Я хочу, щоб “Додому” подивились у Криму”. Ексклюзивне інтерв’ю Нарімана Алієва

Наріман Алієв — один з українських режисерів нового покоління. Його повнометражний фільм “Додому” розкриває невидимі проблеми кримських татар та вписує сучасні події у контекст важкої історії корінного народу Криму. З нагоди 30-ї річниці Незалежності України національний онлайн-кінотеатр SWEET.TV відкрив безкоштовний доступ до стрічки “Додому” для території Криму.

Режисер поділився цікавими подробицями зйомок і своїм ставленням до ініціативи стрімінгової платформи. Детальніше — читайте в інтерв’ю.

Чи пов’язана стрічка з вашою особистою історію?

Звісно. Це певна рефлексія на події, що відбулися зі мною. Є приклади в реальних історіях про кримських татар, які воювали на Донбасі, але сюжет не було списано з якоїсь конкретної. “Додому” — повністю вигадана історія.

Якщо брати особисте, 11 років тому я втратив рідного брата. Цей досвід був перенесений у фільм як історія родини, яка пережила смерть близької людини; через цю втрату вони намагаються знайти наново один одного та свою сім'ю.

Я намагався провести паралель зі своїми спогадами й своїми стосунками з батьками, своїм ставленням до батьківщини та взагалі своїм місцем у світі. Я досить часто задаю собі ті запитання, які звучать у фільмі.

Сюжет фільму розповідає про сьогодення України. Чи мали ви на меті провести паралелі з більш давньою історією кримськотатарського народу, зокрема депортацією кримських татар після Другої світової війни?

Коли ми говоримо про кримських татар у будь-якому контексті, так чи інакше історія депортації впливає на все, що відбувається. Вона завжди є одним з чинників, бо депортовані були всі. Немає жодної кримськотатарської сім’ї, яка б не була депортована. Вся подальша історія для кримських татар поділилася на два етапи: до 1944 року та після. Повернення до Криму наприкінці 1980-х — це та подія, що допомогла зберегти кримськотатарську націю.

Де було знімати найважче? Який момент зйомок запам’ятався найбільше?

Кіно загалом не легко знімати. Знімальний процес у цілому дуже дорогий, тож підготовчий етап зйомок — надважливий. Адже ще на стадії підготовки кожен член команди повинен знати в який день і що він буде робити. Так було й у нас. Ми мали план, проте щось давалося легше, щось складніше.

Якщо казати про форс-мажорну подію — це було переохолодження Ремзі Білялова (ред: виконавця однієї з головних ролей), коли він у жовтні купався в річці. Ми не закінчили той знімальний день, повезли його в лікарню. Дорогою Ремзі казав: “Нам треба повернутися, нам потрібно дозняти”. А я просто боявся, що він помре. На щастя все закінчилось добре. Це теж досвід: виявляється, не треба кидати акторів у жовтні в річку, якщо до цього немає дуже важливої потреби.

Чи є хтось у Криму, кому ви хочете показати свій фільм? Кому його обов’язково варто подивитися?

Якщо ти робиш кіно, ти хочеш, щоб його дивились. Звичайно я хочу, щоб його побачили в Криму. Проте на окупованих територіях дуже важко показати людям фільм легально.

Я загалом хочу, щоб його дивилися вдома. І так само я радію, коли у глядачів у різних країнах світу з’являється можливість побачити фільм і почути про Крим.

Як ви ставитеся до того, що SWEET.TV відкриває доступ до фільму безкоштовно для всієї території Криму?

До цього дня не було легальної можливості безкоштовно транслювати фільм на території Криму. Була ситуація, коли фільм хотіли придбати росіяни для дистрибуції на території РФ. Де факто стрічка транслювалася б й у Криму. Але співпраця з Росією неприпустима для мене, поки території України окуповані. Тому фільм не було продано та передано.

А з території України це робити важко. Тому, коли я дізнався, що SWEET.TV хочуть взяти на себе таку відповідальність і показати фільм “Додому” безкоштовно на території Криму, я був радий і можу тільки подякувати за це. Сподіваюсь, люди скористаються цією можливістю.