Як я перестав хвилюватися і полюбив подкасти. 5 порад від Андрія Бродецького

7 липня 2021 року на ютуб-каналі «Дедлайн» відбувся марафон лекцій Ukraine Journalism AI Day про застосування штучного інтелекту в медіа. Цей проєкт — ініціатива керівника Центру журналістики Київської школи економіки Андрія Яніцького, який виграв грант House Of Europe. «Детектор медіа» занотував головне й найцікавіше, що було сказано під час марафону про штучний інтелект у медіа. Ми вже опублікували адаптовані лекції керівника напрямку журналістики даних «Текстів» Анатолія Бондаренка та заступника декана факультету прикладних наук Українського католицького університету Олексія Молчановського. На черзі виступ популяризатора сучасних технологій, журналіста й редактора Андрія Бродецького.

Штучний інтелект проникає в дедалі більше сфер нашого життя, але люди досі знають про нього замало. Медіа тут не допомагають, адже не завжди мають змогу робити просвітницькі матеріали на такі складні теми. Докладно розповісти про штучний інтелект і спростувати міфи про нього взялася команда онлайн-видання «Куншт». Восени 2020 року стартував подкаст «Проєкт Інтелект», який ведуть журналіст Андрій Бродецький і консультант із застосування штучного інтелекту в бізнесі Олександр Гончар. У проєкті вийшло десять тематичних і чотири бонусні випуски. «Сезон варто було робити вже заради першого випуску, присвяченого міфам про штучний інтелект, — каже Андрій Бродецький. — Це найсильніший біль людини, яка займається навколотехнологічною журналістикою. Наприклад, міф, що штучний інтелект усіх нас завоює або організує повстання роботів».

Андрій Бродецький поділився лайфхаками для тих, хто планує запустити подкаст, і розповів про другий сезон подкасту «Проєкт Інтелект». Далі пряма мова.

Подкаст — це специфічний формат. Не текст, не інтерв’ю, не дискусія. Я чув таку думку у розмовах із журналістами, що подкаст — це просто. Можна просто записати інтерв’ю на диктофон, трохи його «підчистити», і подкаст готовий. Це не зовсім так. Є різні формати подкастів, деякі з них можуть бути саме такі. Але якщо ви хочете робити подкаст у 2021 році, то краще продумати його режисуру, сценарій, записати звукові підводки, джингли, перебивки, зачитати вступ і титри.

Є різні формати подкастів: формат діалогу, де є ведучий чи кілька ведучих і гість; є формат, де розкривається тема, там може бути один чи декілька ведучих і багато коментарів від спеціалістів, багато тексту, начитаного ведучим; можуть бути наративні подкасти, наприклад, розслідування.

Протягом перших випусків подкасту «Проєкт Інтелект» ми намацували свій формат, бо не можна просто увімкнути мікрофони і почати начитувати заготовлений матеріал. Це буде не подкаст, а якась доповідь.

Дуже важлива хімія між ведучими. Ми з Сашею записували всі випуски дистанційно: я був у Києві в студії, він в Італії. Це трошки ускладнювало процес, бо якби ми були один перед одним, то живий формат було б легше віднайти. Через кілька випусків ми врешті-решт прийшли до формату, коли є оптимальний баланс між змістовністю і живістю.

У подкасті має бути якась динаміка: жарти, неформальні відгалуження від основної серйозної розмови. Це має бути розмова між людьми, яким прямо зараз цікаво говорити один з одним. Проте важливо не скочуватись в хаотичний сміх. Хаотичні подкасти можуть бути популярні, тому що люди готові слухати дружню бесіду двох чи трьох людей, і це нормально, якщо за 10-20 хвилин навіть не буде чого переказати. Але якщо тематика серйозна, то краще не забувати про змістовність.

Саунд-дизайн і монтаж важливі, але не головні. Я спіймав себе на думці, що, слухаючи деякі подкасти, я не звертаю увагу на саунд-дизайн: мені важливо, який зміст я там чую. Якщо ведучі говорять змістовні, цікаві і захоплюючі речі, ти не чуєш ніяких джинглів. Тому, якщо збираєтесь робити подкаст, то в першу чергу думайте про контентну частину.

Подкаст — це командна робота. Зараз про «Проєкт Інтелект» розповідаю я, бо запросили мене, але це результат роботи цілого колективу: в першу чергу мого співведучого Саші Гончара, продюсера проєкту Кирила Бескоровайного, який був двигуном усього, і команди «Куншту», які з годин наших бесід робила монтажем круті динамічні епізоди. Тому, якщо у вас немає навичок аудіомонтажу, вам необхідно буде знайти людину, яка хоча б мінімально у цьому розбирається.

Складно отримувати зворотній зв'язок. Фідбеку мені сильно не вистачало порівняно із моїм блогом у телеграмі, де під кожним постом є коментарі. Подкасти трішки по-іншому працюють, тому що люди завантажують собі цей подкаст через додаток, прослуховують їх десь. Подкаст не викликає бажання просто зараз щось узяти і прокоментувати. Тому я розумію, що потенційно фідбеку могло би бути більше, але все, чим залишається задовольнятися — це коментарі на деяких платформах та повідомлення знайомих, які прослухали подкаст і поділилися враженнями. До речі, проєкт має високий середній бал та позитивні коментарі на Apple-подкастах і місце в топі подкастів про технології.

У новому сезоні плануємо змінити формат у бік наративного, будемо розкривати історії українських компаній, які роблять продукти на основі штучного інтелекту, та запрошувати людей, які заснували ці компанії або їх розвивають.

Чи замінить штучний інтелект журналістів? Якщо назвати роботою журналіста написання інформаційних повідомлень за результатами спортивних матчів чи змін фінансових показників, то звісно, що це все легко можна передати алгоритму. Такі експерименти вже є. Робота журналіста і редактора набагато складніша і її не можна описати простими кроками. Також алгоритми не можуть із посередньо написаного тексту зробити гарно написаний текст. Тому журналісти, редактори, особливо галузеві, які пишуть, спираючись на свою експертизу, можуть бути спокійними.