/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2Feb5801e7371bfaeb93e15a4a7e43cd3d.jpg)
Влада в Україні повинна мати чіткий план на випадок деокупації Криму – Кулеба
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна ніколи ні до чого не готова, але завжди здатна впоратися з будь-якими викликами. Попри це, за його словами, вже зараз в органах державної влади повинен існувати план щодо деокупації Криму.
Про це він розповів в інтерв’ю напередодні саміту Кримської платформи.
– Україна – дивна держава. Воно ні до чого ніколи не готова, але так чи інакше завжди здатна впоратися з тим чи іншим викликом. Ви ставите дуже хороше запитання, тому що я завжди всім кажу, що в кожному органі державної влади вже повинен існувати план не тільки того, що ми робимо для сприяння деокупації Криму, а й того, що ми будемо робити, коли деокупація почнеться, – зазначив Кулеба.
Він вважає, що такий план повинен бути в органах державної влади.
– Такий план повинен бути у військових, МВС, економістів, екологів, педагогів, держуправлінців. Навіть якщо цей план буде чекати рік, два, п’ять, десять. У військових, в економістів, у захисників навколишнього середовища… І в цьому плані у нас дуже багато роботи, – зазначив міністр.
Водночас Кулеба вважає, що за останній рік Україна стала набагато більш підготовленою до деокупації півострова.
– Але за останній рік Україна стала набагато більш підготовленою до деокупації Криму, ніж була в протягом усіх попередніх семи років. У нас з’явилася стратегія деокупацію Криму. Міністерство реінтеграції реалізує низку програм, пов’язаних з Кримом. Тобто всі ці коліщатка державної машини почали крутитися, і це робить мене щасливим, – зазначив він.
Кримська платформа
23 серпня в столиці відбувся саміт Кримської платформи – ініціативи України, спрямованої на розробку координаційного механізму для повернення окупованого Росією Криму та захисту прав людини.
На захід зібралися делегації з більш ніж 40 держав світу та організацій. Серед них – представники Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Молдови, Словенії, Фінляндії, Румунії, Грузії, Хорватії, Швеції та президент Європейської Ради Шарль Мішель.