Будуємо країну

Металургія лише на перший погляд виглядає як великі гірничі виробки, доменні печі, довжелезні прокатні стани.

Насправді вона є підґрунтям всього, що змінює обличчя країни на краще.

Деякі країни вимушені користуватися для цього імпортним металом, а деяким, як Україні, поталанило мати власний.

І цей метал втілюється в усе, що нас оточує, — від рейок метро до мостів, від залізничних вагонів до нових житлових комплексів та торговельно-розважальних центрів.

Україні дає метал для зростання передусім Метінвест — команда з десятків тисяч кваліфікованих небайдужих фахівців та керівників.

Безумовно, візитівкою столиці є НСК Олімпійський площею 145 тис.

м, який вміщує понад 70 тис.

Під час його реконструкції (читай: перебудови заново) використали 7,5 тис.

тонн високоякісної конструкційної сталі, яка дала архітекторам змогу створити той самий образ стадіону, що прикрашає центр столиці.

@video=//www.

Ще одна прикраса столичного центру — київський ЦУМ.

Під час його реконструкції поставили доволі амбітну мету — зберегти його історичний фасад і водночас створити сучасну будівлю, яка б відповідала найвищим вимогам комфорту та безпеки.

Тож архітектори використали доволі сміливі творчі рішення — наприклад, похилий атріум, який відкриває панорамний краєвид на Хрещатик.

Але для цього мали скористатися сучасними та надійними матеріалами, що містять 2 тис.

тонн металевих конструкцій.

Увесь цей метал, як і той, що використано в інших перелічених тут випадках, виплавили, прокатали та підготували до використання на підприємствах Метінвесту.

Тож у багатьох візитівках будівництва та розбудови нашої країни є його внесок.

Сучасні мости — також ознака гарного міста.

Наприклад, 6 тис.

тонн продукції меткомбінату Азовсталь використали під час спорудження нового Дарницького мосту, яке почалося у 2004 році.

Наразі міст має дві залізничні колії, шість автомобільних смуг і дві пішохідні доріжки.

За добу мостом може проїхати 60 тис.

автомобілів і 120 пар поїздів.

Ще одна окраса Києва — балковий пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз, який простягається від пам’ятника Володимиру Великому до Арки дружби народів.

Міст відкрили у травні 2019 року.

Для його спорудження використали 700 тонн сталевих листів, які також виробив меткомбінат Азовсталь.

Амбітна споруда — ще один міст через Дніпро, але в Запоріжжі, також потребує якісного українського металу: приблизно 14 тис.

Понад 1,5 тис.

тонн вже постачили на будівництво підприємства Метінвесту.

Запорізький міст — найбільша нова мостова споруда, що будується за часи незалежності.

Це магістраль безперервного руху завдовжки понад 9 км, що складається з шести транспортних розв’язок, у складі яких 26 штучних споруд, зокрема два мости з окремими спорудами під кожний напрямок руху.

Його намагаються побудувати вже 16 років.

Проте лише зараз будівництво зрушило з місця: споруди планують добудувати за наступні два роки.

Можна згадати ще багато проєктів, які постали завдяки металу, що вироблений на підприємствах Метінвесту:.

- Новий саркофаг над енергоблоком №4 ЧАЕС — найбільша наземна рухома конструкція у світі.

Для її спорудження використали понад 15 тис.

тонн металу від Метінвесту.

- ТРЦ Lavina Mall (Київ) — 17 гектарів шопінгу і розваг.

Метінвест постачив 3,6 тис.

тонн металу.

- ТРЦ Космополіт (Київ) — понад 120 бутиків, супермаркет, льодова арена, боулінг, кафе, ресторани, кінотеатр і дитячий розважальний комплекс.

Містить 1,8 тис.

тонн металу виробництва маріупольських комбінатів Метінвесту.

- Завод французької корпорації Nexans на 2 тис.

робочих місць у прикарпатському місті Броди, на якому виробляють електрообладнання для провідних європейських автовиробників.

Для його будівництва використали 1 тис.

тонн металу від Метінвесту.

- Величезну сонячну електростанцію побудували поблизу від села Терновиця на Львівщині на місці колишнього хімічного заводу.

ЇЇ потужність (до 72 МВт) дає змогу забезпечити електроенергією близько 8 тис.

квартир з електроплитами, тобто невеличке місто.

Для спорудження електростанції використали 2,5 тис.

тонн рулонного прокату від меткомбінату Запоріжсталь.

Металургійна група виробляє метал не лише для будівництва, а й для машинобудування, вагонобудування та суднобудування.

Наприклад, Миколаївська судноверф Нібулон спустила на воду величезний зерновий перевантажувач Nibulon Max.

Довжина судна 140 метрів, це найдовше кранове судно типу «річка — море», яке було побудовано за роки незалежності України.

В ньому 5 тис.

тонн висококласної суднової сталі від ММК імені Ілліча (Маріуполь).

Завдяки продукції, що виробляють підприємства Метінвесту, втілюються плани та мрії не лише в Україні.

З українського металу будують мости й будинки, кораблі й обладнання в Італії та Німеччині, Британії та США, а також у багатьох інших країнах, які так само пишаються власною потужною металургією.

У цих країнах український метал виступає в ролі амбасадора України.

У США 9 тис.

тон листової сталі було використано під час будівництва Hudson Yards, яке має бути завершене у 2024 році.

Це один із найграндіозніших девелоперських проектів у США загальною вартістю близько 24 міліардів доларів.

Це справжнє «місто в місті» на площі 11,3 га - на березі Гудзона, поблизу центральної частини Нью-Йорку.

Ще один вкрай амбітний проект – Shard, тобто “Уламок”.

Це 72-поверховий хмарочос висотою 309,6 метрів, який був побудували у 2012 році.

Він є найвищою будівлею в Західній Європі, його видно майже з будь-якої точки Лондона.

І для його будівництва використали ще 5 тис тонн української листової сталі.

Проте найгучніший проєкт за кордоном, що був створений за участю українського металу за кордоном, маюуть, новий міст Святого Георгія в Генуї, який побудували на місці обваленого моста Моранді.

По-перше, за обсягами постачання металу - 18,5 тисяч тонн сталі.

По-друге, по питомою вагою – на український метал припадає 95% сталевих конструкцій, що були використані під час будівництва.

По-третє, з огляду на глибоку інтеграцію зусиль українських та італійських фахівців і компаній.

Проєкт нового мосту створив усесвітньо відомий архітектор, генуезець Ренцо Піано.

Саме він вважається одним із засновників стилю хай-тек.

Для цього напрямку характерна «складна простота»: функціональність і практичність, високі технології, поєднання скла, металу і бетону, а також сталевий колір.

До речі, він так само є і автором «Уламку», про який ми згадали трохи вище.

Оскільки Генуя має давні морські традиції, то за задумом архітектора, міст мав нагадувати великий білий корабель, що лине над долиною.

«Поет Джорджо Капроні писав про Геную як про місто із заліза і повітря.

Я би хотів, щоб про міст теж так говорили.

Цей міст побудований зі сталі, але викуваний вітром», - писав про свій задум архітектор проекту Ренцо Піано.

Тож новий генуезський міст являє собою суцільне сталеве полотно протяжністю трохи більше кілометра з 19 прольотами.

Він спирається на 18 опор із залізобетону, що розташовані з інтервалом у 50 метрів, за винятком прольоту над річкою Польчевера і сусідніх, де опори встановлено на стометровій відстані одна від одної.

Будувала міст вартістю 202 млн євро компанії Pergenova, спільне підприємство Salini Impregilo і Fincantieri Infrastructure.

Остання – частина найбільшої суднобудівної Fincantieri Group, якій українські металурги вже 15 років постачають судову сталь для будівництва круїзних та військових кораблів.

«У будівництві такого рівня сталь – єдиний матеріал, здатний забезпечити міцність, надійність і зносостійкість на довгі часи.

Метінвест гарантує дуже високі стандарти якості, а також надійне постачання протягом тривалого часу.

У цьому проєкті було важливо знайти постачальника сталі з такими характеристиками», - пояснює вибір партнерів керівник проєкту будівництва моста, операційний директор компанії Fincantieri Infrastructure Сіро Даль Зотто.

Напівфабрикати для будівництва виготовили на комбінаті «Азовсталь» у Маріуполі, а високоміцний прокат – на італійському Trametal у Сан-Джорджо-ді-Ногаро.

Проєктом керувала команда із 20 спеціалістів з України та Італії.

Прокат для мостового полотна в найкоротші терміни доправили на заводи Fincantieri, де з нього виготовили металоконструкції, які потім збирали і зварювали в Сестрі Поненте, промисловому передмісті Генуї.

Завдяки такому підходу змогли звести до мінімуму роботи на висоті і побудувати міст лише за рік.

«Штаб-квартира Метінвесту в Європі розташована в Генуї, там працює 60 людей, і ми гостро переживали трагедію.

Я народився в Генуї і дуже люблю своє місто.

Маю сказати, що цей проєкт мені запам'ятається найбільше за всі 25 років роботи в металургійній галузі.

Я і вся команда Метінвесту дуже пишаємося тим, що стали частиною цієї важливої віхи для Генуї, для нашого партнера Fincantieri і для всієї Італії», - пишається амбітним проєктом керівний директор Metinvest Europe Роберто Ре.

Можна було б згадати ще мости в Польщі та Словаччині, Болгарії та Ізраілі, в інших країнах, де український метал надійно підтримує автівки, потяги та людей.

Про круїзні, вантажні та навіть військові кораблі, що побудовані на європейських верфах з української судової сталі.

Але то вже будуть наступні історії.

Єднає їх український метал – потужний амбасадор України.

Повернутися до проєкту.