Україна у 2031 році, «леви Кримської платформи» та помилка режисера Гілліама. Головні матеріали «Детектора медіа» за вихідні

«Детектор медіа» оновлювався новинами, текстами та відеоматеріалами протягом вихідних до Дня Незалежності. Пропонуємо добірку найважливіших новин та матеріалів за чотири дні, аби Ви нічого не пропустили.

Статті

Одеський міжнародний кінофестиваль

21 серпня фінішував 12-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Цього року конкурсна програма складалась лише з українських стрічок – таким чином організатори кінофестивалю відзначили 30-річчя Незалежності України.

Найкращим повнометражним фільмом конкурсної програми Одеського міжнародного фестивалю-2021 журі визнало фільм «Стоп-Земля» Катерини Горностай.

Гран-прі, яке визначають глядачі, також отримав цей фільм. Найкращим короткометражним фільмом став: «Папині кросівки» Ольги Журби. «Золотого Дюка» за внесок у світове кіномистецтво отримав американський режисер Террі Гілліам.

Під час виступу Гілліам заявив: «Дякую, Росіє, дякую, Одесо». Його поправила ведуча церемонії Яніна Соколова: «Перепрошую, ви маєте знати: Слава Україні». Гілліам вибачився і пожартував, що його заплутала Росія.

Докладніше про ОМКФ у статті Лілії Апостолової на «Детекторі медіа» за посиланням.

Саміт «Кримська платформа»

23 серпня у Києві у виставковому центрі «Парковий» відбувся перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», присвячений питанню окупації Криму.

«Кримська платформа» - це переговорний майданчик для координації дій Києва і міжнародних партнерів заради повернення окупованого Криму до складу Україні.

«Кримська платформа» об’єднала 46 країн, зокрема, США, всіх членів Євросоюзу, Австралії, Великої Британії, Грузії, Ісландії, Канади, Молдови, Нової Зеландії, Норвегії, Північної Македонії, Туреччини, Чорногорії, Швеції, Японії.

Учасники ухвалили спільну Декларацію, де, зокрема, підтвердили, що «будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як суверенної території України не визнається і не буде визнаватися».

Під час саміту лідер кримськотатарського народу, нардеп «Європейської солідарності» Мустафа Джемілєв нагадав кримськотатарську приказку: «Царство шакалів триває доти, поки не прокинуться і не піднімуться на ноги леви».

Фото: пресслужба Офісу президента

«Ми дуже сподіваємося, що світова спільнота підведеться на ноги, щоб на нашій землі був тріумф права, а не грубої сили», – зауважив Джемілєв.

Докладніше про мету «Кримської платформи» – у матеріалі «Детектора медіа» за посиланням.

Перед початком саміту безліч медіа випустили власні матеріали про те, як зараз живе Крим, прогнози щодо подальшого розвитку подій на окупованому півострові та можливості повернення захопленої РФ території.

Про два наймасштабніші проєкти про Крим, читайте у статті Гали Скляревської «Возвращение Крыма: как это было и как это будет. Взгляд журналистов» за посиланням.

Журналістика України за 30 років відновлення Незалежності

24 серпня Україна відзначила 30-ту річницю відновлення Незалежності. Із нагоди ювілею команда «Детектора медіа» склала перелік із п’ятнадцяти досягнень і п’ятнадцяти нерозв’язаних проблем українських медіа, які ми вважаємо найбільш знаковими.

Детальніше – у статті «15 перемог і 15 "зрад" за 30 років журналістики незалежної України. Версія «Детектора медіа» за посиланням.

Також «Детектор медіа» пропонує Вашій увазі найповнішу безперервну хроніку життя українського медіапростору в архіві «Детектора медіа» запосиланням.

Погляди

У межах спецпроєкту «Детектора медіа» до 30-річчя відновлення Незалежності України провідні журналісти опублікували «листи у майбутнє», в яких вони намагаються спрогнозувати, якою буде Україна 2031 року.

«Детектор медіа» опублікували есеї:

Власної кореспондентки в Україні «Новой газеты» Ольги Мусафірової;
Очільника Центру журналістики Київської школи економіки Андрія Яніцького;
Співзасновника Громадського радіоАндрія Куликова;
Директорки «Радіо Культура» Ірини Славінської;
Редакторки агенції розслідувань «Слідство.Інфо» Анни Бабінець;
Журналіста «Української правди» Романа Кравця.

Новини

Росія розширила санкційний список українських громадян

20 серпня уряд Росії розширив до 922 прізвищ санкційний список українських громадян, серед них — політики та бізнесмени, яких в Україні вважають проросійськими.

Зокрема, це співвласник медіагрупи «Інтер» та нардеп «ОПЗЖ» Сергій Льовочкін, народний депутат восьмого скликання, власник телеканалу «Наш» Євген Мураєв. Водночас зі списку зник керівник Першого незалежного Єгор Бенкендорф, який був у ньому 2018 року.

Всі кошти на банківських рахунках та цінні папери людей, включених до списку, заморожені. Їм заборонено переводити гроші за межі Росії.

Докладніше – за посиланням.

Санкції проти Шарія та Гужви

23 серпня президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО, якими запроваджуються санкції проти блогера Анатолія Шарія, його дружини Ольги, головного редактора видання «Страна.ua» Ігоря Гужви і пов'язаних з ним осіб. Інтернет-провайдери вже почали блокувати сайт Strana.ua.

Докладніше – за посиланням.

Санкції РНБО проти нардепа Андрія Деркача та російських медіа

23 серпня президент України Володимир Зеленський ввів в дію санкції РНБО проти низки російських видань, зокрема, «Московський комсомолець», «Ведомости». Санкції передбачають блокування українськими інтернет-провайдерами доступу до цих ресурсів терміном на три роки.

Крім того, санкції запроваджені проти російської телекомунікаційної компанії «Ростелеком».

Також президент ввів у дію санкції РНБО проти позафракційного нардепа Андрія Деркача та пов’язаної з ним ТРК «Ера-медіа», ватажка самопроголошеної «ДНР» Дениса Пушиліна та пов’язаних з ним пропагандистських ресурсів.

Докладніше –за посиланням.

В Україні запровадили нове свято

24 серпня президент України Володимир Зеленський під час виступу на урочистостях до Дня Незалежності України запровадив нове свято — День Української державності.

Свято відзначатимуть 28 липня у День хрещення Київської Русі-України. Пізніше документ оприлюднили на сайті президента. Документ набирає чинності з дня його опублікування.

Докладніше – за посиланням.

Рада у першому читанні підтримала проєкт великого Державного Герба України

24 серпня Верховна Рада у першому читанніпроголосувала за проект Закону «Про великий Державний Герб України» №5712. Таке рішення підтримало 257 народних депутатів.

Головним елементом великого Герба є тризуб золотого кольору, розміщений на синьому п'ятисторонньому щиті; над щитом – зображення великокняжого вінця (корони) Ярослава Мудрого та пурпурово-золотого намету у вигляді рослинного орнаменту. Щит тримають з лівого боку – лев (герб Галицько-Волинського князівства), з правого – воїн-козак із рушницею (герб Війська Запорізького).

Великий Державний Герб України обов’язково відтворюється на офіційних символах президента України, Великій Державній Печатці, печатках президента, Верховної Ради, Кабміну, Конституційного суду, Верховного Суду, фасаді будівлі резиденції президента у Києві, фасадах будівель Ради, Уряду, КС, ВС, залі засідань парламенту, а також на грошових знаках за рішенням Національного банку.

Чвари навколо проєкту «Ковчег "Україна"»

Диригентка Оксана Линів та продюсерка Ярина Винницька звинуватили одна одну у спробі привласнити права на проєкт до Дня Незалежності «Ковчег "Україна"».

За словами Линів, організатори нібито хотіли підписати з нею контракт на умовах , які попередньо не обговорювались і які давали право на «комерційне тиражування та дистрибуцію аудіо- та відеозаписів» концерту по всьому світу в необмеженій кількості.

У відповідь креативна продюсерка проєкту Ярина Винницька заявила про нібито порушення Линів авторських прав та «знищення офіційного ютуб-канал проєкту з мільйонними переглядами».

Докладніше – за посиланням.

Напад на Петра Порошенка

П’ятого президента, власника «5 каналу» та каналу Прямий Петра Порошенка облили зеленкою після Маршу захисників у центрі Києва.

У «Європейській солідарності» заявили, що вважають напад на Порошенка провокацією. Поліція вже затримала нападника, ним виявився уродженець Чернігівської області, 1999 року народження.