Супутники та власний космодром – Тафтай про плани України у космічній галузі

Після проголошення незалежності космічна галузь залишається для України важливою складовою. Попри економічні проблеми держава намагається робити все, щоб не втрати позиції на міжнародній арені у цій сфері.

Однак після початку війни на Сході України держава зосереджує менше ресурсів на діяльності космічного агентства.

В інтерв’ю Фактам ICTV голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай розповів про здобутки України у космічній галузі та плани на найближче майбутнє.

Які, на вашу думку, найбільші здобутки української космічної галузі за часи незалежності?

– Безумовно, найбільшим досягненням, на мій погляд, є політ нашого космонавта Леоніда Каденюка у 1997 році на американському шатлі. Це подія дуже важлива і непересічна.

Крім того, є дуже багато інших важливих подій. Наприклад, реалізація проекту Морський старт, який технічно був першим проектом щодо запуску ракети-носія з океану.

Також дуже важливими є проекти з Європейським космічним агентством. Зокрема проекти Vega, Antares.

Є багато важливих досягнень, як самостійних, так і в рамках інших проектів. Наприклад, у рамках проекту Циклон-4 створили третій ступінь двигуна. Два роки тому вперше в історії України провели випробування не лише двигуна, але й ступеню в зборі. Це – дуже серйозне випробування, яке раніше не проводили в Україні.

Це ті проекти, які ми маємо на сьогодні. Ми їх розвиваємо і надалі, створюємо нові. В рамках космічної програми є низка інших завдань, які ми плануємо реалізувати найближчим часом.

Космічна програма є основним документом, основним планом дій, відповідно до якого провадиться космічна діяльність в Україні. Її затвердження – дуже важливий етап.

З 2017 року ми працюємо без космічної програми, а отже і без фінансування з боку держави. Найближчим часом, я сподіваюся, її затвердять.

В рамках космічної програми найпершою подією буде запуск супутника Січ 2-30, запланований на грудень 2021 року. Це важливий проект, який розпочали за ініціативи президента на початку цього року.

Завдяки йому реалізували державну підтримку цього проекту. 9 квітня ухвалили постанову Кабінету міністрів щодо фінансування проекту і ми дуже активно працюємо, щоб у грудні 2021 року його реалізувати.

Сама програма була перебудована у такий спосіб, що всі заплановані роботи мають бути закінчені за термін її дії. Ми маємо представити конкретні результати нашої діяльності до завершення космічної програми.

Це буде шість супутників зондування Землі, власний космодром, тобто ми матимемо свій незалежний доступ до космосу. Також є низка проектів, які ми плануємо реалізувати з нашими іноземними партнерами, як-от Циклон-4М та Зеніт-7.

Коли планують реалізувати ці проекти?

– Супутники дистанційного зондування Землі – це 2023-2024 рік. Щодо реалізації проекту створення космодрому: ми плануємо робити це на морській платформі, яка буде виготовлена в Україні. Одним із ключових факторів є те, що це буде повністю національний проект. Його реалізацію плануємо завершити наприкінці 2023-на початку 2024 року.

Наскільки важлива українська космічна галузь на міжнародній арені? Чи затребувані наші послуги?

– Послуги затребувані. Безумовно, дуже сильно змінилися як тренди у кооперації, так і направленість та географічне розташування наших партнерів.

Наприклад, якщо повернутися до 90-х років, то йшлося про важкі супутники (5-6 тонн). Тоді розвиток космічної техніки був орієнтований на такі великі супутники. З часом технології та матеріали змінюються, покращується елементна база.

Більшість супутників, які сьогодні запускаються, є невеликими космічними апаратами. Відповідно й ракетоносії, як засіб виведення космічних апаратів на орбіту, змінюються. Нині ми більш орієнтовані на ракети-носії легкого класу, які дозволяють робити Dedicated launch. Тобто запуск супутників з максимальною потребою власників невеликих апаратів.

Коли ви маєте ракету-носій з великою потужністю, великою масою корисного навантаження, то ви не можете запускати один невеличкий супутник, адже це буде економічно недоцільно.

Тобто ви набираєте додатковий пул космічних апаратів, що створює додаткові незручності для їхніх власників, бо доводиться підлаштовуватися один під одного. Тому створення ракет-носіїв легкого і надлегкого класів є таким собі трендом.

Зміна напрямків співпраці – це й зміна наших партнерів. Якщо до 2013-2014 років це були країни СНД, то нині у нас орієнтація на західних партнерів, партнерів з дальнього зарубіжжя.

Циклон-4М, який планується створювати у кооперації з Канадою, буде й розташований там. Це буде суто українська ракета-носій. Проведуть суттєве імпортозаміщення, щоб не мати імпортозалежності від постачальників з інших країн.

Кажуть, що Україна сильно відстала у темпах розвитку космічної галузі. Що ви можете про це сказати?

– Ми залишаємося на передових позиціях. Якщо йдеться про супутники, то можна констатувати, що нам справді є над чим працювати. За історію Південмашу та Південного ми створили та вивели на орбіту Землі сумарно близько 400 супутників. Але більшість із них запускали ще за часів Радянського Союзу.

В рамках космічної програми ми плануємо суттєво змінити цю ситуацію. Сьогодні в України немає жодного державного супутника, який би використовувався для дистанційного зондування Землі.

Сім супутників будуть на орбіті станом на кінець реалізації космічної програми, яка нині проходить стадії узгодження.

Йдеться про нові технології, шість сучасних супутників мають запустити найближчими роками. Водночас наш ракетний напрямок перебуває в числі найкращих.

Ракети, які ми створюємо, є затребуваними на ринку. Та не потрібно й забувати про створення нових зразків. Ми нині працюємо над створенням нових технологій, повинні найкращим чином використовувати наші набутки та створювати нові зразки техніки так, щоб не втратити ті лідерські позиції, які є сьогодні.

Дуже важливим є створення Національного комплексу, і цей проект також є в Космічній програмі та підтриманий президентом. Не можу сказати, що ми відстаємо, але маємо працювати, щоб завжди бути попереду технологічних трендів і бути одними з найкращих виробників космічної техніки у світі.

У світі сьогодні спостерігаємо тяжіння до турботи про екологію. Зокрема і в космічній галузі. Чи долучається якось до цього тренду Україна?

– Екологічно чисті (ракети, – Ред.) – це дуже важливо. Всі новітні зразки нашої техніки є екологічно чистими. Тобто Зеніт-7 – це екологічно чиста ракета. Як паливо у ній використовується кисень. Це саме той тренд, відповідно до якого ми створюємо нашу ракетну техніку.

Зеніт-1SL також екологічно чиста ракета. Вона використовує гас та кисень. Єдине, де залишаються ще критичні компоненти – це верхні ступені, але навіть тут ми працюємо над створенням більш безпечних компонентів ракетного палива.

Навіть на прикладі Циклону-4М. Циклон-4 та його історичні прототипи 11К-68, 11К-69 були створені на компонентах високо киплячого ракетного палива (гіптил, концентрований аміл). Тобто дуже токсичні компоненти.

У випадку 4М ми залишаємо верхній ступінь з цими компонентами, але вже перший ступінь повністю екологічно чистий. Для нас це дуже важливий фактор. Уся наша діяльність щодо майбутньої космічної техніки орієнтована на створення екологічно чистих зразків.