Ескіз Нового Гербу "розбомбили" вщент: потоптаний стяг, ескіз часів "коси" Тимошенко, а в центрі – ягоди смутку

Знай.ua дізналися цікавих подробиць

Затвердження законопроекту "Про великий Державний Герб України" № 5712, що відбулося одразу після церемонії святкування 30-річчня Дня Незалежності, викликало не менший резонанс в суспільстві. Причому, як серед звичайних українців, так і в колі істориків-геральдистів. У проголосованому ескізі нового Символу нашої держави експерти виявили низку грубих "проколів" як візуально-композиційних, так і елементи "казки" замість фактажу. Потоптана жовто-блакитна стрічка, княжа корона – "з повітря", а посередині – червоний символ "смутку". Подробиці дізнавалися Знай.ua.

"Ретро-зв'язок" з Тимошенко і Порошенко: українці протестують

Як зазначив Руслан Стефанчук в ході виступу в залі Парламенту, затвердження Великого Герба стане свого роду символічним "доповненням" історичного Указу президента Про День Української Державності.

Згідно з документом, який глава держави Володимир Зеленський підписав 24 серпня, це свято українці відзначатимуть щорічно 28 липня – у День хрещення Київської Русі-України.

Як виявилося, саме цей варіант ескізу майбутнього державного Символу влаштував не лише членів робочої групи в Парламенті.

"Розроблений він у часи, коли Юлія Тимошенко була прем'єр-міністром України. А у статусі Великого Герба він використовувався для оздоблення кабінету президента України – починаючи від Віктора Ющенка, Петра Порошенка й досі. Вже майже 15 років він друкується на різній сувенірній продукції та великих зауважень не мав", - підкреслює перший заступник Голови ВРУ Руслан Стефанчук.

Однак, не минуло і доби, як у Фейсбуці буквально розлетілося зображення із "анти-фактами" – користувачі незадоволені цілою низкою деталей на малюнку майбутнього Великого Гербу.

Композиційні "проколи": де фактаж і експертне "так"?

Як наголошують експерти, одним з найголовніших аспектів підбору зображення майбутнього Державного символу є використання реальних елементів з історії.

Тут же цей "прокол" зустрічається неодноразово.

"Аби розробляти Великий Державний Герб, потрібно зібрати істориків, культурологів, етнографів, культурознавців, геральдистів, мистецтвознавців – щоб вони спільно дійшли до якогось знаменника. Це не мають бути представники лише кількох з цих галузей – коли, наприклад, історики і геральдисти починають щось "виводити", не розуміючись, скажімо, на композиції", - зазначає завідувач туристичної лабораторії в Львівського національного університету ім. І.Франка Тарас Завадовський.

Не менш вагомим "ляпом" фахівці називають також місце розташування жовто-блакитної стрічки і зображення "великокняжої корони" над щитом (ред. – саме така назва в документі законопроекту).

"Було б доцільно стрічку взяти і винести наверх – щоб вона наче тримала корону. Але до корони також є багато питань. Перше: Як, дійсно, історично виглядала корона Володимира Великого чи Ярослава Мудрого чи навіть князя Данила? Ніхто не знає. Ми можемо зараз багато чого "натворити", але чи це буде безперечно правдиво?", - розповідає Знай.ua Тарас Завадовський.

А замість корони, що не прийшлася до смаку багатьом користувачам соцмереж, була запропонована альтернатива.

"Замість корони можна було б дати якогось нашого святого Покровителя. Богородицю Оранту з Софії чи, скажімо, Архистратига Михаїла. Корона також може бути, але для чого ліпити те, що ми не знаємо?", - зауважує експерт.

"Символ смутку", зображений на ескізі, викликає не менше здивування.

"Наприклад, я дуже проти того, щоб на Гербі була калина. Калина – це є символ смутку: її садили на могилах козака на знак того, що він героїчно поліг за свою Батьківщину. Чи доцільна вона на Гербі? Не впевнений. Пшениця – так, це – багатство", - підкреслює історик, геральдист Тарас Завадовський.

"Кульгава" деталізація і Лев з Європи

А от вибір Лева, що став одним з 2 головних персонажів на проголосованому більшістю нардепів зображенні Великого Герба, фахівці вважають досить гармонійним.

Як підкреслює історик Тарас Завадовський, геральдика – це європейський феномен кінця ХІ ст. Саме в Європі вона зародилася і розвивалася.

"А ми, українці, себе зараховуємо до європейської цивілізації. По-друге, в Європі найбільшими за чисельністю геральдичними фігурами є Орел і Лев. І третє – варто пригадати, що лев також був і Гербом Галицько-Волинського князівства, яке ми знаємо з історії після розпаду Київської Русі. Це є момент наслідування", - відзначає завідувач туристичної лабораторії в ЛНУ ім. І.Франка.

Образ же самого Запорізького козака має своє підґрунтя – він є уособленням нашої держави за часів Гетьманату.

Але ж, якщо вибір головних героїв експерт назвав цілком виправданим, то над деталізацією потрібно ще чимало попрацювати.

"Як Лева, так і Козака потрібно брати з тих зразків, які сьогодні існують – їх треба відтворювати. Геральдично це непогано вийшло б, але тут варто до дрібних деталей все продумувати. Козака – згідно з тими печатками, що збереглися: які шаровари, зброя тощо", - підкреслює геральдист Тарас Завадовський.

Унікальність Тризубу і "огранка" символу: єдиний у світі

Втім, вищезазначені "ляпи" – не єдині у загальному переліку.

"Зараз нам Великий Герб непотрібен, взагалі. По-перше, у нас ще держава не така "національно міцна", щоб без всяких докорів і звинувачень прийняли ті символи, які мають бути в Гербі. Бо, наприклад, Західна Україна бачить одні символи, а Східна – інші: звідси випливають конфлікти і певний супротив", - пояснює завідувач туристичної лабораторії в ЛНУ ім. І.Франка.

А аби прийти до єдиного всеукраїнського та загальновизнаного бачення, за словами експерта, нам знадобиться ще не одне 10-ліття.

"Спочатку ми маємо консолідуватися, як єдина нація і потім, визначаючи наших спільних героїв, ми можемо визначити спільні символи і Великий Герб. Найближчі 50 років, я думаю, що це не відбудеться", - підкреслює історик, геральдист, член Українського геральдичного товариства Тарас Завадовський.

Чого не скажеш про добре відомий усім Малий Герб нашої країни. Тризуб – один з 3 нині діючих офіційних символів держави, наряду з прапором і гімном.

"Малий Герб України досить вправно справляється з цією функцією. Він є простим, лаконічним і, що є головне, він впізнаваний у всьому Світі. Скажімо, ви показуєте білого Орла – це Польща, показуєте Орла із зірочками і стрілами – це Америка. А якщо ви показуєте Тризуб – це Україна, більше такого ніде немає", - наголошує експерт.

Варто додати, що в ході розгляду цього резонансного законопроекту № 5712 голова Парламенту теж відзначив, що до розгляду у другому читанні триватиме період внесення корегувань і правок.

Зокрема, і "двох лівих лап", про які йшлося в сесійній залі.

Коли нардепи розглянуть даний законопроект у другому читанні та про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.

Також Знай.ua писав, що Верховна Рада витратить 14 млн на LED-тризуб, кінозал і килимові доріжки.