Як СТБ знімає новий сезон «Україна має талант»

Після того як третій великий гравець на українському телевізійному ринку почав розвивати в себе напрямок виробництва великих форматних шоу, в цьому сегменті ще більше загострилася проблема кастингу учасників — як зіркових упізнаваних облич, так і талантів «із народу».

Шоу «Україна має талант» виходило на телеканалі СТБ з 2009 по 2017 рік, зробило 4-річну перерву саме через необхідність дати відпочити кастингу (хоча випущений із цього приводу у 2018-му пресреліз звучав набагато категоричніше, включно зі словами про завершальний в історії СТБ сезон) і цієї осені повертається на тому ж каналі в оновленому вигляді. Зокрема, продюсери проєкту побудували інноваційну круглу сцену з великим радіальним екраном по центру розміром більше 120 кв. м з великими екранами по боках. Для цього у глядацькій залі Палацу культури КПІ навіть довелося розібрати половину рядів.

«Детектор медіа» приїхав на локацію в один зі знімальних днів і став свідком спроб встановити рекорди одразу двома учасниками. Спойлерити, чи вдалося їм це зробити, ми не будемо — скажемо тільки, що перед продюсерами стоїть нетривіальне завдання побудувати «виробництво майже без відходів» із дуже високим коефіцієнтом потрапляння номерів до монтажу. Ще одним показовим моментом було те, що в цей день у зйомках зробили перерву на кілька годин через робочий графік запрошеного судді Жана Беленюка, підлаштувавши всі процеси під цю паузу.

Зйомками займається досвідчена команда — генеральна продюсерка виробництва програм СТБ Наталка Франчук і керівник проєкту «Україна має талант» Анатолій Максимов, — яких ми й розпитали про роботу над оновленим шоу.

Анатолій Максимов і Наталка Франчук вирішують безліч нетривіальних завдань

– Людмила Семчук (керуюча директорка СТБ. — Ред.) розповіла нам, що «Україна має талант» кілька років тому призупинили, бо кастинг себе вичерпав і шоу потрібно було трохи відпочити. Як цього року з кастингом?

Н.Ф.: Перед запуском сезону ми проходили повторні консультації з форматником. І перші два дні зйомок вона спостерігала за нами по зуму й була здивована сильним кастингом. І ми теж ним дуже задоволені. Щодня протягом кастингу є учасники, які викликають неймовірні емоції, яким судді та зал аплодують стоячи.

У США, в Британії шоу не зупиняли ані на сезон. Можна помітити, що у крайніх сезонах місцевих учасників вже було дуже мало — виступали в основному іноземці. Тому коли розпочався карантин і не було змоги привезти всіх цих людей, їм стало зрозуміло, що зібрати класний каст тільки зі своїх неймовірно складно.

Зараз ми бачимо кілька категорій учасників. По-перше, нам карантин допоміг тим, що всі артисти-українці із Cirque du Soleil вдома. Вони виступають по всьому світу, але публіка на батьківщині їх не знає. І вони часто зі сльозами на очах радіють, що їхній талант нарешті визнали тут. Друга категорія — це люди, які зросли на нашому проєкті, надихалися ним, розвиваючи свій талант, і зараз готові вийти на цю сцену. Вони кажуть: «Я дивився шоу, коли мені було сім, а тепер мені 12 і я хочу показати себе». Є також третя категорія — технологічних талантів. Мова про застосування технологій, яких іще п’ять років тому не було взагалі. І, звісно ж, до нас прийшли люди, які завжди прийдуть на кастинг, якщо його оголосити, — вони вважають, що в них є талант, хоча це не завжди так.

Для зйомок відібрали 200 учасників із 3000 заявок

До речі, навіть коли проєкт був призупинений, ми нікому не віддавали франшизу. Ми знаємо, що на ринку стоїть черга за «Україна має талант». Але це проєкт СТБ, в ньому наша ДНК, тому як тільки ми зрозуміли, що готові, канал одразу запустив виробництво.

– А що означає, що ви не віддавали франшизу «Україна має талант»? Коли шоу було в простої, ви сплачували форматнику якийсь збір?

Н.Ф.: Щоб зафіксувати за собою франшизу, ми купили сезон проєкту і безкоштовно домовилися про перенесення виробництва на цей рік. Інша справа, що формат не може лежати 5–10 років: якщо би пауза затягнулася, власник формату попросив би або поновити виробництво, або віддати формат.

– Ви згадали про нові технологічні таланти серед учасників. Що ви мали на увазі?

Н.Ф.: В один із днів кастингу були учасники, які малювали світлом. Це нова технологія: люди малюють спеціальними ліхтариками і зображення проявляється: спочатку яскраве, потім приглушене, у вигляді силуетів. Є номери з доповненою реальністю і проєкційною сіткою. Якщо п’ять років тому наявність проєкційної сітки і подібний технологічний номер — це було дуже довго, дорого і неможливо, то зараз вони вже не коштують таких космічних грошей, тому що технологія має властивість ставати дешевшою.

Наталія Лебердюк і Денис Моторосов малюють картини світлом

– Наскільки великою була воронка кастингу: тобто скільки людей подали заявки і скільки з них дійшло до ефіру?

А.М.: Для сезону було відібрано 200 учасників. А заявок надійшло близько 3000.

В «Україна має талант» хотіли взяти участь багато іноземців. Талант-шоу СТБ завжди у великій пошані серед закордонних учасників, незалежно від того, чи володіють вони українською. Наприклад, у нас дуже мріяла виступити учасниця з Іспанії. Але саме цей сезон шоу присвячено 30 рокам незалежності України, і на кастингу ми побачили багато наших мегакрутих артистів, тому не хотілось у повернення проєкту привозити іноземців.

novaЯ грає на лазерній арфі

– Чи можна сказати, що серед ваших учасників є якийсь регіональний поділ?

А.М.: Ні, Україна багата на таланти в цілому, унікальні люди є в кожному місті. Але під час кастингу ми помітили, що близько 70% учасників не походять із найбільших міст. Вони можуть тимчасово жити в Києві, але свій талант починали розвивати на периферії, в невеликих містечках, селах. Як не дивно, у регіонах досі є школи, сильніші за столичні: наприклад, циркова школа в Бердичеві. Є круті танцювальні колективи: у нас були хіп-хопери з Дніпра, чемпіони світу. В Україні їх ніхто не знає, а в світі вони чотири роки поспіль рвуть американців, хоча це їхня культура.

Хіп-хопери з Дніпра Diamond Kids, чемпіони світу

Плюс є учасники, які відкривали свої таланти завдяки першим сезонам нашого проєкту. У нас є дуже цікава історія: мегаталановита дівчинка-каучук із Подольська, яка почала займатись цим після того, як вдома побачила по телевізору третій чи четвертий сезон «Україна має талант». При цьому в їхньому місті не було жодних гуртків, крім танцювальних. Спочатку її мама домовилася з викладачем, який приїжджав у місто двічі на тиждень, потім тренер поїхав, і зрештою вона сама стала куратором цієї школи. Зараз там займаються 200 дітей із Подольська і навколишніх сіл. У них досі немає іменитих супервикладачів, але вони виграють всі турніри, включно з нещодавнім у Києві. А дівчинка, з якої все почалося, вже виступала перед Папою Римським і готується до найвідомішого фестивалю циркових артистів у Монте-Карло «Золотий клоун».

Дівчинка-каучук Богдана Ткаченко і…

…жонглер палаючою гирею Владислав Яровий спробували встановити рекорди на проєкті

Н.Ф.: Ще в нас є велика соціальна місія. Завдяки «Україна має талант» ми хочемо показати людей з особливими потребами, які демонструють неймовірну силу, витримку і вміння жити повноцінним життям, щоби ними пишалася вся країна. У нас була пара пілоністів, чоловік і дружина, вона втратила зір десять років тому, разом вони 20 років. Вони виступають на конкурсах й інколи навіть не кажуть, що вона має проблеми із зором, щоб не отримувати поблажок в оцінюванні з боку журі. Маша Єфросиніна з Ксенією Мішиною плакали, коли дізналися, що чоловік закінчив перукарські курси і брав уроки макіяжу, аби перед конкурсами гримувати дружину і робити їй зачіски. Вони виконують неймовірно круті трюки. І, як і хотіли, отримали вердикт суддів без жодної поблажки.

Та й узагалі за кожним крутим талантом завжди стоїть неймовірно цікавий шлях боротьби і подолання…

Пілоністи Олена та Олексій Ткаченки, які розчулили журі

Діти-бальники Марія Гнатик і Іван Кондратюк із синдромом Дауна

– Що нового в цьому сезоні по сцені, декораціях, що варто було би відзначити?

А.М.: У нас дуже красива, дорога сцена. Коли в тебе дев’ять кастингів і потрібно протягом дев’яти тижнів дивувати глядачів, перше, на чому не варто економити, — це сцена. Не думаю, що когось здивую технологією типу слоу-моушен, але вона потрібна, щоб зробити номер більш видовищним.

Цього року ми дозволили тим учасникам, у яких є своя графіка для виступів, заводити її на нашу сцену — ми доповнюємо її красивим світлом. Наприклад, у нас був повітряний гімнаст, чий костюм схожий на амфібію: і коли ми йому створили красивий простір океану, номер заграв іншими фарбами. На форматній графіці він виглядав би набагато скромніше. Навіть форматник відмітив, що це занадто красиво для кастингів, адже це рівень прямого ефіру.

Ми відмовилися від висячих «хрестів» під стелею, а також завели на екрани «хрести» на столах суддів. В той момент, коли суддя натискає на червону кнопку, ми бачимо «хрест», весь інший час сцена виглядає як єдиний простір.

Люди, наділені владою натискати червоні кнопки на проєкті: Євген Кот, Ксенія Мішина, Сергій Притула

Якби ще була відеопідлога, то картинка була би зовсім космічною, але «Україна має талант» — це шоу різних жанрів: наприклад, українка-зірка Cirque du Soleil виступала у великій чаші з водою, яку ми би не змогли показати на такій підлозі. Бо одна крапелька води — і відеопідлозі кінець.

Еквілібр у воді Юлія Михайлова

Але при цьому в нас вдвічі менший хол, тому що через карантин ми не можемо збирати багато людей. Глядачів удвічі менше. І кімната Григорія Решетника, в якій він спілкується з учасниками та групами підтримки, максимально проста, бо його завдання — бути для учасника підтримкою і мотиватором, другом і наставником. І, погодьтеся, жодні дорогі декорації не врятують цей діалог, якщо він буде нещирим.

Друг і наставник Григорій Решетник

Також ми вдячні нашим легендам, які прославили прапор України на різних міжнародних майданчиках, за те, що під час кастингів вони стали частиною нашого проєкту в ролі запрошених зіркових суддів: Лілії Подкопаєвій, Маші Єфросиніній, Руслані Лижичко, Жану Беленюку і Ользі Харлан. Це теж уперше в історії «Україна має талант».