Дві концепції і Бабин Яр: як про це пишуть українські онлайн-медіа

Майже 45 % українців не знають, де розташований Бабин Яр — місце масового поховання жертв (за різними оцінками — до ста тисяч людей), переважно євреїв, яких нацисти вбивали між 1941 і 1943 роками під час Другої світової війни. Це результат опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Разом із тим, у жовтні цього року відзначатимемо 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Аби ця трагічна сторінка української історії та історії Другої світової війни мала відповідне місце для увічнення та усвідомлення, в різні роки за це бралися різні фонди і меценати. Втім, на сьогодні виокремилися дві концепції, які описуються як «державна» (від Інституту історії України НАНУ) та «приватна» — від благодійного фонду «Меморіал Голокосту “Бабин Яр”». Приватний фонд, що існує з 2016 року, має серед донорів громадян Росії, що викликає суперечки серед українців. Українські історики закидають приватній концепції, що її автори хочуть збудувати центр на території зруйнованого єврейського цвинтаря, а також що проєкт представляє «російсько-радянську» візію, де крім Голокосту не розглядається жодна інша трагедія.

Чи вловлює всі ці нюанси українська аудиторія, дізнаючись новини про Бабин Яр в онлайн-медіа? Який проєкт превалює в новинах і в якому контексті? Якими є особливості висвітлення теми появи Меморіалу в різних українських медіа?

Для відповіді на ці запитання ми проаналізували згадки про Бабин Яр із 1 січня по 31 липня 2021 року на сайтах «Ліга», «Суспільне», «Українська правда», «Дзеркало тижня», «Цензор», «НВ», «РБК-Україна», «Кореспондент», «Гордон», «Інтерфакс-Україна», «ТСН», «24», «Обозреватель», «Сегодня» і «Страна». Загалом було відібрано 314 публікацій.

Моніторинг показав, що 69% новин були присвячені просуванню проєктів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ), і лише 15 % новин так чи інакше апелювали до так званої державної концепції. Без перебільшення, саме проєкт приватного фонду є на порядку денному в українських медіа: публікуються його пресрелізи, а українські політики висловлюються на його підтримку.

Серед аналізованих медіа найбільш зважено про Бабин Яр та меморіальний центр для нього писали «Суспільне», «Українська правда», «НВ», «Цензор», «Гордон», «24» і «Дзеркало тижня».

На сайті агенції «Інтерфакс-Україна» новини про МЦГБЯ з’являлися і під категорією «Пресреліз», де ставиться інформація з комерційною метою (9 з 29 новин за весь період).

Найбільше новин за моніторинговий період з’явилося на сайтах «Страна» (37 новин), «Цензор» (33 новини) та «Обозреватель» (32 новини), найменше — на сайтах «Сегодня» (4 новини), «Корреспондент» (10 новин) і «Дзеркало тижня» (11 новин).

Із 314 відібраних новин 43,6 % стосувалися історії чи культури. Зокрема, вони були пов’язані із прем’єрним показом фільму Сергія Лозниці про Бабин Яр на кінофестивалі в Каннах цього літа.

На сайті «Страна.юа» тема Бабиного Яру використовувалася для проштовхування російських дезінформаційних наративів про Україну — наприклад, щодо антисемітизму українців чи неготовності будувати меморіальний центр узагалі.

Піар МЦГБЯ

З усіх відстежених новин зі згадками про Бабин Яр більшість (69 %, або 217 із 314 новин) була присвячена саме Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр». Звісно, це були і критичні матеріали, блоги, але зазвичай медіа розповідали про концепцію фонду, про збудовану меморіальну синагогу, оприлюднення центром 300 тисяч архівних документів тощо.

Крім того, за останні пів року на підтримку приватного МЦГБЯ висловилися різні інституції, об’єднання, заяви яких розійшлися по медіа. На жаль, не всі новинні сайти використовували додаткову інформацію в бекґраунді до таких новин — зазвичай публікували лише заяву і список людей та організацій, які її підписали. На сайтах поширювали такі заяви:

• «Церкви закликали не політизувати меморіалізацію Бабиного Яру», «Інтерфакс-Україна» (новина вийшла під розділом «Пресрелізи», де інформація розміщується на комерційній основі), «Гордон», «Сегодня» (новина розміщена під категорією «Актуально»), «Цензор», «НВ», «Корреспондент»;
• «Єврейські громади України стали на захист Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”», «Інтерфакс-Україна» (знову «Пресрелізи»), «Дзеркало тижня», «Обозреватель», «24 канал», «Українська правда», «ТСН»;

• «Уряд Німеччини підтримав Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"», «Обозреватель», «Гордон».

Крім того, з’являлися заяви на підтримку фонду і від політиків та релігійних діячів. Наприклад, від головного рабина України: «Проєкт меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру — це українська ініціатива, — головий рабин України Блайх» чи від мера Києва: «Комплекс у Бабиному Яру належатиме громаді Києва — Кличко».

Також неодноразово тема Бабиного Яру зринала в заявах чи новинах, які стосувалися президента Зеленського. Зокрема, на трьох сайтах вийшла новина із практично однаковим заголовком: «Президент поставив крапку в конфліктах довкола Бабиного Яру» («Інтерфакс-Україна», «Дзеркало тижня», «Обозреватель»). Крім того, на сайті агенції «Інтерфакс-Україна» ця новина, знову ж таки, була в комерційній рубриці «Пресрелізи».

І це попри те, що Володимир Зеленський заявив під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Гуманітарна політика» про підписання указу, де йдеться про подальший розвиток Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Далі в новині один за одним ідуть коментарі представників МЦГБЯ, які розповідають, яким має бути меморіал, які проєкти вони планують збудувати. А про державний заповідник більше ніякої інформації не дається.

Скриншот — obozrevatel.com

Також проєкт меморіального центру від неурядового фонду з’являвся в новинах про найамбітніші архітектурні проєкти України («НВ», «Обозреватель»), польського політика Александра Квасневського («Обозреватель», «Гордон»), появу додаткових проєктів, таких як книга про українців, які рятували євреїв від нацистів («Обозреватель»), чи монети, присвяченої Бабиному Яру («Суспільне»).

Прикладом більш зваженого і збалансованого висвітлення можна вважати новини про Бабин Яр на сайті Суспільного, де до новини дається інформація «Що відомо?», яка дає читачу повну інформацію щодо ситуації з меморіальним центром та пояснює, в чому полягає конфлікт. Також бекґраунд за темою частіше за інші медіа подавали «Цензор», «Гордон», «24» і «Дзеркало тижня».

Державна концепція і російські гроші

Новин, присвячених існуванню іншої концепції, так званої «державної», було відчутно менше: 15 % від усіх відібраних новин. Втім навіть коли йшлося про державний проєкт, його порівнювали з тим, що робить неурядова організація, або ж ішлося про спротив участі громадян Росії у проєкті.

Здебільшого обговорення конфлікту між двома проєктами відбувалося у блогах на різних сайтах:

• «Бомба под памятью», «Ліга»;
• «Колись Франція подарувала Америці Статую свободи, сьогодні Росія дарує Україні Меморіал Бабин Яр», «Історична правда»;
• «Бабий Яр и нерешительность Зеленского. Что не так», «НВ».

Також деякі сайти опублікували дані опитування від КМІСу на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, де респонденти зазначали, що саме держава має брати участь у фінансуванні створення меморіалу та музею в Яру. А про те, що 48 % респондентів виступили проти участі громадян Росії у створенні таких місць (43 % виступили за), розповіло тільки Суспільне.

Скриншот — suspilne.media

Крім того, в лютому 2021 року був оприлюднений відкритий лист із проханням не підтримувати концепцію Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», який підписали 85 діячів культури. Про це звернення написали тільки «Цензор», «Українська правда» й «Інтерфакс-Україна».

Державний, або «український» проєкт, як його називають в окремих блогах, часто згадувався як такий, якого немає, який нереально реалізувати, бо він існує лише на рівні концепції. Такі новини з’явилися на основі статті генерального директора «Довженко-центру» Івана Козленка:

• «Українського проекту меморіалізації Бабиного Яру немає, це маніпуляція, — глава "Довженко-центру"», «РБК-Україна»;
• «"Держпроєкт" меморіалу в Бабиному Яру є спірним і не готовий до імплементації, —  глава "Довженко-центру" Козленко», «Цензор»;
• «Конфликт памятей, а не проектов. Бабий Яр и государство, хроники небыстрого реагирования — статья Ивана Козленко», «НВ».

Серед сайтів, які увійшли до моніторингу, найбільше уваги державній концепції Бабиного Яру приділив «Цензор». Сайт публікував чимало заяв співголови «Асоціації єврейських організацій та общин України» (ВААД) Йосифа Зісельса, але разом із тим публікував позицію й іншої сторони.

Бабин Яр, націоналісти та меморіал, який «не буде збудований ніколи»

Найбільша кількість новин за моніторинговий період на тему Бабиного Яру з’явилася саме у виданні «Страна.юа» (37 публікацій). Зокрема тому, що досить часто ця тема використовувалася в бекґраундах до новин, наприклад, що в Кременчузі з’явилася свастика з плитки, або в новині про те, що президент Зеленський вшанував пам’ять жертв політичних репресій.

Сайт робив наголос на конфлікті між двома концепціями, подаючи його як небажання будувати нічого взагалі («Напомним, в Киеве обостряется борьба за то, как увековечить память жертв Бабьего Яра»; «Также мы писали о том, что Стерненко, Шухевич и сторонники Порошенко просят запретить проект Бабьего Яра в Киеве»; «“Не будет построен никогда”. Зачем Порошенко и националисты срывают создание мемориала в Бабьем Яре»).

Так, виступ політичних сил проти російських грошей у будуванні меморіалу в Києві на сайті «Страна.юа» трансформувався у спробу зірвати будування меморіального комплексу в принципі.

«Другими словами, националисты торпедируют единственный реальный проект мемориала, под который есть средства. И если его отменят, то, скорее всего, в Бабьем Яре не построят ничего. Как в случае с государственным комплексом в честь "Революции достоинства", который за несколько лет даже не начали возводить», — пише сайт.

В іншій новині «Вятрович и евреи. Как партия Порошенко пытается сбить законопроект об антисемитизме» зазначається: «Такая реакция “ЕС” неудивительна. В политсиле борются против создания еврейского мемориала в Бабьем Яре и отрицают участие украинских националистов во львовском погроме 1941 года». Хоча в партії «ЄС» наголошували не раз, що виступають не проти меморіалу, а проти «втручання з боку країни-агресора» в цей проєкт. «Є всі підстави вважати, що під приводом “проєкту” вони б просували російські наративи про українську та світову історію», — заявляв депутат «ЄС» у Київраді Сергій Таран.

Скриншот — strana.ua

Серед усіх відібраних новин, де згадувався Бабин Яр, найбільше публікацій були присвячені акції до дня створення дивізії СС «Галичина», який відбувся в Києві 28 квітня. Бабин Яр тут згадувався задля створення контрасту: мовляв, у місті, де відбулася подібна трагедія, неможливе проведення подібних маршів. Тут же цитуються «свої експерти».

«Хороший марш вышел. Не хватило красноармейцев вдоль колонны в качестве конвоя. Чтоб провели зигующих гитлеровцев в Бабий Яр. Ждем реакцию участников антигитлеровской коалиции”, — пишет журналист Денис Иванеско». (Іванеско не просто «журналіст», а керівник інформагенції «Українські новини», яка належить нардепу від «Опозиційної платформи — За життя» Сергію Льовочкіну, та колишній прессекретар Віктора Януковича.)

Скриншот — strana.ua

З’являлися на сайті і блоги, в яких Бабин Яр згадувався в подібному контексті: «В годовщину Бабьего Яра назвать стадион именем Шухевича — это надо было постараться» (блог Андрія Портнова), «Отношение Украины к нацистским преступникам — свидетельство разложения нации», «Ответ СБУ Бутусову по Бабьему Яру возвращает нас на полвека назад» (блог Едуарда Долінського, якого проросійські медіа позиціонують як єврейського активіста і який зазвичай озвучує антиукраїнські та проросійські меседжі).

Що в результаті?

Головне завдання медіа — інформувати, але інформація, яку отримує аудиторія від них, має бути настільки повною і збалансованою, наскільки це можливо. Навіть якщо йдеться про коротку новину, читачі мають право знати бекґраунд інфоприводу, якщо він суперечливий чи складний, знати підґрунтя, яке допоможе краще зрозуміти, як сприйняти ту чи іншу інформацію.

Увічнення пам’яті Бабиного Яру, безумовно, важливе і для України, і для всього світу. Не менш важливим є й висвітлення цієї теми, щоб аудиторія могла розуміти різницю між проєктами, концепціями, в чому полягає суть конфлікту, якими подіями супроводжується спорудження меморіального центру.

Журналісти мають самі ставити запитання сторонам, звертатися до різних експертів, давати свої майданчики для різних висловлювань та пояснювати їх, якщо вони суперечливі. Якщо ж публікуватимуться лиш пресрелізи та історії тих, хто створює інфоприводи, то медіа буде майданчиком, але тільки однієї, більш активної сторони, помічником піар-служби чи активного спікера. Втім, журналісти мають бути помічниками суспільства, а не піар-служб.

**Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України». Матеріал відбиває позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».