Акція для чиновників чи економічна реформа: кому вигідна податкова амністія

З 1 вересня 2021 року в Україні стартує одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб, які з’явилися у їхній власності до 1 січня 2021 року, і за які не були сплачені податки. Це передбачено законом про податкову амністію, який 15 червня ухвалила Верховна Рада. Його ініціатор – президент Володимир Зеленський.

Відповідно до закону громадяни, які приховували свої статки, зможуть добровільно задекларувати справжні доходи та майно, сплатити за них збір та уникнути покарання. Важливо, що кошти у готівці легалізувати не можна – лише на рахунках у банках.

Факти ICTV розібралися, кому треба подавати декларацію, що саме слід декларувати, якою буде сума збору та для чого взагалі потрібен закон про податкову амністію.

Податкова амністія 2021 в Україні: терміни та умови

Законопроект №5153 встановлює проведення добровільної податкової амністії для фізичних осіб терміном на один рік – з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. 

Простими словами, амністії підлягають майно і статки, з яких не були сплачені податки. Після цього ними можна буде вільно розпоряджатися та не отримати покарання.

Процедура передбачає сплату одноразового збору – обов’язкового одноразового платежу, який визначається залежно від вартості активів та з урахуванням ставок. Пропонуються такі умови:

• 5% – на активи, розміщені на рахунках у банках України;
• 9% – на активи, розміщені за кордоном;
• 2,5 % – щодо вартості державних облігацій України, придбаних у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання декларації.

Сплатити одноразовий збір буде дешевше, аніж інші податки за законом. Для порівняння – податок на доходи фізичних осіб становить 18%, а військовий збір 1,5%.

Крім того, законом передбачено, що сплатити одноразовий податок можна буде на виплат – трьома платежами. Проте за такої умови ставка буде вищою.

На думку економіста Олексія Куща, у цій ситуації основну роль грає саме не розмір ставок, а готовність громадян “відкритися державі” та їхня довіра.

– Ставки в принципі більш-менш схожі на ті, що застосовувалися у світі. Тут треба розуміти, що питання амністії дуже слабко залежить від розміру ставок.

Немає такого, що якщо ставка 1%, то більше людей задекларують, а якщо, наприклад 9%, то менше людей. Тут питання в довірі населення та бізнесу до держави та доцільності цього для людини. Поки що ані першого, ані другого немає.

Які активи підлягають, а які – не підлягають декларуванню

Підлягають декларуванню лише активи, набуті до 1 січня 2021 року. Українці можуть задекларувати:

• грошові активи;
• корпоративні права;
• нерухоме та рухоме майно (зокрема й недобудовані об’єкти);
• цінні папери тощо.

Водночас ці активи можуть бути розміщені як в Україні, так і за її межами. Головна умова – придбання коштом незадекларованих доходів. Кошти у готівці декларувати не можна – лише на рахунках у банках. Також не підлягають амністії:

• квартира до 120 кв. м;
• будинок до 240 кв. м;
• нежитлові будинки комерційного призначення до 60 кв. м;
• земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі;
• один транспортний засіб (якщо ціна не перевищує 400 тис. грн, а об’єм двигуна менш як 3 тис. куб. см);
• активи, загальна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.

Кому потрібно подавати декларації та кому це вигідно

Подати добровільну декларацію можуть резиденти України та фізичні особи, які не є резидентами України, але були ними на момент набуття активів. Декларантами не можуть бути неповнолітні та недієздатні особи.

Також не підпадають під цю категорію особи, які з початку 2010 року виконують або виконували в Україні публічні функції (президент, прем’єр-міністр, члени Кабінету міністрів, народні депутати, члени Ради Нацбанку тощо).

Не можуть бути декларантами також особи, до яких застосовані санкції.

Як зауважує Олексій Кущ, під амністію підпадає близько половини працездатного населення України. Законопроект несе великі ризики для українців, хоча вони цього поки не усвідомлюють.

– Перша найбільша група (яка підлягає амністії, – Ред.) – це українські заробітчани. На другому місці я б назвав так звану внутрішню міграцію – це ІТ-спеціалісти та ті, хто працюють на аутсорсі, самозайняті, які продають щось через світові торговельні майданчики. Третя група – люди, які працюють у тіньовому секторі.

Цей закон правильно назвати не амністія, а закон про майбутнє оподаткування незадекларованих доходів громадян.

Закон про податкову амністію, на думку експерта, насамперед буде вигідним так званій корупційній політичній еліті – політикам та чиновникам. Зараз їм складно використати кошти, які знаходяться в офшорах, через посилення вимог від банків.

– Є певний прошарок населення в Україні – це чиновники, політики, у яких накопичені значні кошти на офшорних рахунках десь за кордоном. Раніше вони платили з них на свої витрати, наприклад, за свої яхти, літаки. Зараз ця лавочка прикривається, банки починають застосовувати жорсткі засоби моніторингу доходів.

Тобто вони уже не зможуть цього зробити, а їм потрібні гроші, щоб фінансувати свої поточні витрати. От для них це буде вигідно… Вони фактично легалізують декілька мільярдів доларів, які їм потрібні для поточних витрат.

Покарання за недекларування

Відповідно до закону, декларування є абсолютно добровільним. Якщо людина не бере участі в амністії, за це не передбачене якесь покарання.

Після проведення амністії вважається, що всі, хто мали змогу повідомити про свої активи, уже не мають незадекларованих активів. У разі їх виявлення особа відповідатиме перед законом за ухилення від сплати податків.

Однак Олексій Кущ зауважує, що в історії про відсутність покарання не все так “гладко”.

– Якщо за допомогою інформації, яку людина розкрила, з’ясується причетність до якихось злочинів, через які ці активи з’явилися, вона понесе покарання.

Позиція МВФ щодо податкової амністії в Україні

У Міжнародному валютному фонді відреагували на ухвалення закону про податкову амністію в Україні. Представник МВФ в Україні Йост Люнгман повідомив, що закон перевірять на корупційні ризики та можливість відмивання грошей.

– Закон має містити норму щодо процедури ретельної перевірки, аби не допустити зловживань із боку громадських діячів, їхніх родичів, а також тісно пов’язаних із ними осіб, – підкреслив Люнгман.

Що змінить закон про податкову амністію

Автори закону сподіваються, що податкова амністія стимулюватиме детінізацію доходів, створить умови належної сплати податків громадян та підвищить податкову культуру в країні.

На думку економіста Олексія Куща, амністія не дасть результату, якщо не усунути передумови виникнення тіньової економіки.

– Ця амністія не має нічого спільного із тими амністіями, які проходили в інших країнах. Амністія буде ефективною лише тоді, коли за допомогою реформ буде усунено передумови виникнення тіньової економіки та відтоку капіталу.

Мається на увазі, що треба зменшити податковий тиск, провести дерегуляцію, зменшити монополізм, тобто прибрати всі фактори, які примушують людей ховати свої доходи. І тільки після того, як ці першопричини будуть мінімізовані, після цього можна буде переходити до амністії.

Інакше, зауважує експерт, за рік-два велика кількість доходів знову опиниться в тіні, і потрібно буде проводити чергову амністію. За його словами, податкову амністію слід готувати дуже ретельно, і тільки тоді її результат буде позитивним та довгостроковим.

Олексій Кущ прогнозує, що участь у податковій амністії не візьме 99% населення, а лише представники корупційних політичних еліт.