Акт капітуляції Японії: як українець Дерев’янко поставив крапку у Другій світовій війні

76 років тому, 2 вересня 1945 року завершилась Друга світова війна підписанням Акту капітуляції Японії. Велика заслуга у цьому належить, зокрема і українцю Кузьмі Дерев’янку.

Саме 2 вересня 1945 року поставили останню крапку у глобальному кривавому протистоянні, яке тривало шість років починаючи з 1 вересня 1939-го.

Детальніше про заверешення Другої світової війни та у чому заслуга Кузьми Дерев’янка – у матеріалі Фактів ICTV.

Протистояння на Далекому Сході

Хоч і на Європейському континенті закінчилась війна ще на початку травня 1945-го, однак на Далекому Сході ситуація лише загострювалась через небажання Японії здаватись.

У липні японський флот зазнавав поразку за поразкою. Таким чином країні загрожувало реальне вторгнення військ союзників.

Тому члени Вищої військової ради Японії розпочали таємні переговори з представниками СРСР щодо досягнення найвигідніших умов виходу з війни.

Натомість Радянський Союз готувався до нападу на японську країну.

Уже 9 серпня радянські військові атакували Маньчжурську державу – союзника Японії, та розгромили японську Квантунську армію.

6 та 9 серпня на міста Хіросіма та Нагасакі були скинуті американські атомні бомби.

Наприкінці літа війська США на чолі з генералом Дугласом Мак-Артуром готувалися окупувати острови Японії.

Але 15 серпня розгромлений супротивник оголосив про капітуляцію. Таким чином війна фактично була завершена.

Підписання Акту капітуляції Японії

Організаторами капітуляції Японії були американці. Вранці 2 вересня на борту лінкора Міссурі у Токійській затоці вони зібрали усі делегації союзних країн.

Спочатку на палубі американський генерал Дуглас Мак-Артур виступив із заявою про те, що світ завмер в очікуванні нової епохи.

Далі розпочалась офіційна частина зібрання – підписання Акту. Хоч це тривало лише 30 хвилин, проте залишилось у пам’яті на все життя.

Спочатку міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу та генерал Йосидзіро Умедзу підписали документ, чим і визнали поразку у війні.

Наступним і першим від союзників Акт про капітуляцію Японії підписав генерал Мак-Артур. Далі під цим текстом поставили підписи представники всіх країн, які воювали проти Японії.

Від імені Радянського Союзу документ підписав легендарний українець, визначний полководець генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко, якому було 41 рік.

Після цієї події ім’я українця стало відомим на весь світ.

Чому Дерев’яненку випала честь представляти СРСР

Хто рекомендував Дерев’янка – достеменної відповіді немає. Навіть сам Кузьма не знав причини.

Але є одна із можливих версій, чому вибрали українця для цієї місії – створення Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Так, СРСР хотів мати більш вагому підтримку в ООН, увівши до її складу Україну та Білорусь в якості країн-засновниць.

А підпис українця під Актом капітуляції Японії мав ще раз засвідчити правомірність входження України до організації.

Що відомо про видатного українця

Кузьма Дерев’янко народився в селі Косенівка (нині Черкаська область) у 1904 році.

Він навчався у церковно-приходській школі, а потім – у Першій українській гімназії ім. Бориса Грінченка в Умані. Далі Кузьма здобував військову освіту у Києві та Харкові.

Після закінчення Харківської школи червоних старшин Кузьма був командиром взводу та помічником начальника штабу Українського військового округу на Черкащині.

Після переїзду з родиною до Москви у 1933 році вступив до Східного Факультету Військової академії ім. Михайла Фрунзе. Там Дерев’янко удосконалив знання англійської мови та вивчив японську. Із 1936 року розпочинає розвідницьку роботу.

У роки Другої світової війни Дерев’янко проявив талант військового стратега. Його неодноразово відзначали орденами та нагородами. А у квітні 1945 року він отримав звання генерал-лейтенанта.

Після капітуляції Японії Кузьма за наказом керівництва СРСР відвідав та склав звіт про бомбардування міст Хіросіми та Нагасакі. Однак за підсумками цих поїздок отримав радіаційне опромінення.

У січні 1946 року Кузьму призначили представником СРСР у Союзній раді у Токіо. Рада контролювала виконання умов капітуляції та післявоєнне становище у Японії.

Протягом шести років у Раді Дерев’янко відстоював інтереси радянської сторони, виступав за демократичні зміни в Японії та налагодження радянсько-японських взаємовідносин.

У травні 1946 року президент США Гаррі Трумен нагородив Кузьму орденом Легіон заслуг. А у 1947 році за рішенням президії Верховної Ради СРСР він отримав другий орден Леніна.

На початку 1950-х років Кузьму перевели до Москви, де він був начальником кафедри збройних сил іноземних держав Військової академії, а потім – управління інформації ГРУ Генштабу.

Помер Кузьма Дерев’янко від раку 30 грудня 1954 року у віці 50-ти років. Його поховали на Новодівичому кладовищі в Москві.

Фото: Getty Images, УІНП