Хто такі хасиди та чому вони їдуть в Умань

Хасиди в Умані щороку збираються, щоб відзначити головне для їхньої течії іудаїзму свято – Рош га-Шана або єврейський Новий рік. Зазвичай воно припадає на вересень-початок жовтня.

Хасиди приїжджають до України з Ізраїлю, США, Канади, країн Західної Європи та інших. У 2021 році в Умані очікується до 50 тис. паломників, які відзначатимуть Новий рік 6-8 вересня.

Факти ICTV поспілкувалися з головним рабином Києва Йонатаном Марковичем і з’ясували, хто такі хасиди, чому вони приїжджають саме в Умань і яке значення Рош га-Шана має для України.

Хто такі хасиди

Хасиди – це представники хасидизму, ортодоксальної течії іудаїзму. Цей рух виник як опозиція до формалізованості у релігії, його прихильники надають перевагу щиросердечній вірі та благочестивості у буденному житті.

– Слово “хасид” означає благочестивий. Головні особливості хасидизму, якщо коротко, це пріоритет релігійного почуття і морального життя над сухою вченістю і ритуалами. Що, втім, зовсім не виключає глибокого вивчення Тори і кабали, – розповідає головний рабин Києва Йонатан Маркович.

Ключовим принципом хасидизму є також зв’язок з духовними лідерами – цадиком або ребе, які вважаються посередниками між вірянами та Богом. Вони є взірцем побожності та праведної поведінки, у них просять порад та настанов у повсякденному житті.

Батьківщиною хасидизму є саме Україна, адже він виник у 18 столітті на Тернопільщині. Засновником руху є Ісраель Бааль Шем-Тов, який помер і похований у Меджибожі Хмельницької області.

Чому хасиди їдуть саме в Умань

Хасиди їдуть в Умань, оскільки там розташована могила цадика Нахмана – одного із засновників брацлавсього хасидизму. Прибічники хасидизму вважають, що кожен з них хоча б раз у житті повинен побувати у цьому місці.

Вони вірять – якщо зустріти Новий рік біля могили Нахмана, він буде більш щасливим та успішним. Те, що хасиди повинні щороку приїжджати до його могили молитися, заповідав сам цадик Нахман.

Така молитва, за словами Йонатана Марковича, оновлює духовну енергію та надає сили хасидам.

– Саме таким був заповіт їхнього духовного лідера рабі Нахмана. Свого часу він переїхав з Ізраїлю саме до Умані, оскільки це місто було для нього особливим: тут у 1768 році відбулася жахлива трагедія, відома як Уманська різня.

Тоді, під час Коліївщини, євреї Умані відмовилися зректися своєї віри, були закатовані та вбиті. Святість пам’яті жертв, що поклали свої життя заради Всевишнього, спонукала рабі Нахмана оселитися в Умані в останні часи свого життя (він вже важко хворів).

Саме на цьому місці, біля своєї могили, він хотів бачити численних хасидів, що святкують Рош га-Шана, стверджуючи вічне життя єврейського народу, – ділиться головний рабин Києва.

Як святкують Рош га-Шана

Напередодні нового року хасиди намагаються завершити усі справи, віддати борги та попросити вибачення у тих, кому завинили.

– Ми більше молимося і слухаємо звуки шофара – баранячого рогу, в який сурмлять, символізуючи пробудження совісті та повернення до Бога. Рош га-Шана як духовне свято дає нам додаткові сили від Всевишнього. На Новий рік ми, так би мовити, качаємо духовні м’язи, – каже Йонатан Маркович.

На столі у хасидів має обов’язково бути фарширована риба з головою й хвостом. Коли її їдять, то промовляють: щоб у новому році ми були в голові, а не у хвості.

На єврейський Новий рік також заведено їсти яблука та вмокати їх у мед, щоб новий рік був солодким і вдалим.

– Гранат або виноград на святковому столі, фрукти з великою кількістю зерен символізують побажання численності єврейському народу. Є низка й інших ритуалів, але головне – духовний зміст свята, молитва та спілкування зі Всевишнім.

Рош га-Шана святкують два дні, а після цього відкривається цикл новорічних осінніх свят.

Не лише Умань, і не лише на Новий рік

Паломництво хасидів не закінчуються в Умані. І приїжджають вони, до речі, не лише раз на рік. До свята Рош га-Шана прикута більша увага громадськості та ЗМІ, адже заради нього в Умань з’їжджається велика кількість вірян.

Однак хасиди їдуть в Україну не лише на свята, а й у звичайні дні.

– Могили великих цадиків є в Гадячі та Ніжині, Меджибожі та Бердичеві, Шепетівці та Херсоні, у Чернівцях, Чорнобилі та кількох інших містах і селищах України, – каже головний рабин Києва.

Рош га-Шана лише чоловіче свято?

На Рош га-Шана в Умані можна побачити дуже багато чоловіків, так само й на фото у ЗМІ – лише чоловіки, а жінок не видно. У зв’язку з цим існує стереотип, що це лише чоловіче свято, та насправді це не так.

Як пояснює Йонатан Маркович, у євреїв жінки займають більш почесне та важливе місце, ніж чоловіки, через свою природжену святість.

– Жінок звільнено від деяких обов’язків, які повинні виконувати чоловіки – зокрема, жінки мають набагато менше молитися.

Щодо паломництва, то жінок просто не хочуть піддавати труднощам, пов’язаним з подорожами, перебуванням у чужому місці серед натовпу сторонніх, збуджених релігійними емоціями чоловіків. Жінок оберігають – і це не дискримінація, а турбота. Це важливо розуміти.