Мені в Києві завжди не вистачає масштабу - засновник Bouquet Kyiv Stage Євгеній Уткін

З 27 серпня по 2 вересня у Софії Київській триває 4-й фестиваль Bouquet Kyiv Stage. Презентували 63 заходи у 8 мистецьких напрямках. 35 годин музики, 10 мистецьких спецпроєктів та прем'єр, 10 кінопоказів, балет та фешн-перформанс.На сценічні екрани проєктувалися зображення творів сучасного митця Олександра Животкова та скульптора ХVIII ст. Йогана-Георга Пінзеля. Ці роботи показують поруч, у будівлі "Хлібня" Софії Київської. 52 учасники дитячого хору "Щедрик" співають твори Генрі Перселла, Каміля Сен-Санса, Валентина Сильвестрова, Вікторії Польової, Гії Канчелі. Між їх виконанням електронну музику грає Антон Дегтярьов."У рідному Ужгороді з дитинства бував на виступах камерного хору Cantus, - каже Дегтярьов. – Вважаю, що хор повноцінний і самодостатній інструмент. Поєднати спів з електронікою - концептуальна ідея. З одного боку є людський голос, "єдиний створений Богом інструмент", з іншого — електронна музика, яка створена наукою, технологією. Але вони - не далекі один від одного світи. Навпаки, можуть існувати разом".Ввечері глядачі зібралися біля сцени на аудіовізуальний перформанс-присвяту Олександру Дубовику. Музику написав київський композитор Сергій Пілютиков. Називається "Босоногі боги"."Мені в Києві завжди не вистачає масштабу. Побачив його, коли познайомився з Олександром Дубовиком, - каже засновник Bouquet Kyiv Stage Євгеній Уткін . – Це філософ космічного масштабу. Подарував нам символ фестивалю. 1 серпня відзначали його день народження. Виповнилося 90 років. І сьогодні Дубовик стане частиною перформансу".На сцену виходять музиканти ансамблю "Рикошет". На екранах виринають образи з картин Дубовика. Біля мікрофона – режисер Сергій Пілютиков. Читає текст: "Море накатывается пеной. Смывая узоры и рождая новые. Ответов больше, чем ты способен спросить. Меньше спрашивай. И весна будет долго греть тебя, спрятанного за пазухой. Ведь кинув игральную кость, ты получишь одну, всего лишь одну из шести цифр". Починає грати фортепіано, приєднується скрипка, віолончель, флейта, кларнет. Знову читання текстів, музика. Підіймається Олександр Дубовик. "Бог у неразумных неразумный, у простодушных наивный, у злых мстительный, у хитрых всепрощающий. А у полных сердцем - поле цветов. Господа, мир рушится, мир создается. Над нами сияет добро. Бог живет в нас. Мы живем для счастья. Будьте радостными и счастливыми. Люблю вас" - каже зі сцени."Олександр Дубовик - шанувальник музики, ходив на мої симфонічні концерти, - розповідає композитор Сергій Пілютиков. - Там ми познайомилися. Обмінювалися книгами, картинами, ідеями. Вирішили до ювілею зробити такий синтетичний проєкт. Готували пів року. Картини, відео, тексти – все Дубовика. Акустична музика моя, електронну написала Таня Хорошун. У Дубовика вийшло багато книг з текстами, поезією. Прочитав, подивився всі картини. Моя дружина Галина створила сценарій. Як компіляцію з текстів і робіт різних років. Відгукуючись на вірші, я писав музику. Це історія життя, любові, боротьби, філософські вислови. Вони об'єднані контрастною позицією - електронною та акустичною музикою. Як світ урбаністичний і світ сердечний. Акустична більше пов'язана з душевними позивами. А урбаністичний світ перекидає нас в сучасний час, кубізм, який яскраво проявляється у творчості Дубовика. Тут є лінія стосунків двох люблячих людей, його та дружини. 90 років. І прожити 50 років разом. Це фантастика".Українська композиторка Алла Загайкевич презентувала проєкт "Місто". Разом з Едвардом Солом написала електронну музику, присвячену футуристам. Грають у саду Софії Київській. Чути спів пташок, електронні звуки. На стіну показують відео аерографічної зйомки Києва."Завданням цього проєкту є легітимізація футуристичного напряму в українському музичному мистецтві, - каже Алла Загайкевич. – Цього бракує. Як композиторка і викладачка Національної музичної академії не можу просто зайти в бібліотеку консерваторії та знайти там партитуру "Дніпрельстан" Юлія Мейтуса або взагалі футуристичний відділ музики. У нас немає документів, джерел. Ми вивчали російський авангард, а український навіть не могли описати, що це таке. Зараз активно досліджують тогочасну літературу. Є Ярина Цимбал, цикл "Наші 20-ті". У музичному мистецтві поки що тільки початок. Вийшла велика книга документів "Український авангард", яку упорядкував Дмитро Горбачов. У вступі пише, що українськими авангардовими композиторами були Лятошинський, Рословець, Мосолов. Але ми не так вивчали Лятошинського. А ще нам бракує відчуття міста, яке було у футуристів. Хотіли зробити проєкт, в якому можна було б почути музику міста, якою її міг би почути Семенко, Підмогильний. Це ідея діалогу, в якому ми стаємо на позицію футуристів, але 100 років потому. Мало що відомо про музичний футуризм. У 1920-ті була співпраця українського кінематографіста Євгена Деслава з італійським композитором-футуристом Луїджи Руссоло. І тоді вперше шумові інструменти використали в кіно. На жаль, ці записи не збереглися. Але у нас є описи інструментів, ми знаємо, як вони звучали. Тому багато використовуємо саме шумів. Сьогодні лідером ретрофутуризму себе називає Едвард Сол, співавтор проєкту. Робить звуковий монтаж, колажування магнітної плівки, часом брутальні і агресивні.
Особисто для мене важлива робота з текстами Михайля Семенка. Кілька разів виконували вірші з його збірки "Місто" для голосу з електронікою. Я була композиторкою для документального та художнього фільму "Будинок "Слово", одним з героїв якого був Семенко. Тому постаті футуристів стали для мене дуже близькими.
Місто — це одночасно і простір для поезії, і простір супротиву, і простір загибелі, і простір відродження. У нашому перформансі ми використовуємо стіну. Спеціально створили цю межу між простором саду в Софії та містом. У сучасному місті багато звуків, які треба лише активно слухати. Шум тролейбусу є музичним. Ріки та навіть підводні води теж можна почути у звуках міста".Завершить фестиваль 2 вересня фешн-перформанс Федора Возіянова "Заручені за часом". Беруть участь 10 моделей – сім жінок і троє чоловіків. На обличчя вдягнуть маски із зображенням циферблатів. Під звуки метрономів, скрипки та перкусії, хорового співу, пройдуть від Будинку митрополита до Софійського собору."Колекцію створив спеціально для Софії Київської, - каже дизайнер. – У вбранні застосовую парашутний принцип, на 99 відсотків воно складається з повітря. Використовую вітер в якості співавтора дизайну. Також розробив для Софії мерч. Футболки та світшоти з принтами, варіантами айдентики. Все в одному екземплярі. Кольори натхненні самою Софією - відтінки золота, срібла, зелень, блакить неба та чорний. Пошив вбрання з особливої тканини, дуже легкої. Один квадратний метр важить 40 грамів. Велику сукню можна скласти та помістити в долоні.
Усі ми заручені за часом з народження. Усвідомлюємо життя як щось нескінченне, нам хочеться в це вірити. Що ми не помремо, час ніколи не закінчиться. В якийсь момент ця зарученість перерветься, а час продовжиться. Є люди, у яких дуже особливі стосунки з часом. Вони нібито його зупиняють. Мені хотілося це зловити та зафіксувати. Ідея часу як вітру. На показі будуть вентилятори. Годинник нібито виробник часу, чим більше рухається, тим більше його виробляє. На нього схожий вентилятор, він швидко крутиться, а одяг ніби фіксує цей час. Ловить, намагається візуалізувати як начебто щось статичне. Повітря надає форму сукням.
Також нову колекцію планую показати на Львівському тижні моди, що стартує 16 вересня".Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage започаткували 2018-го. Традиційно проходить в останні дні літа в заповіднику "Софія Київська". Поєднує музику, візуальне мистецтво, кіно, театр, літературу, балет і фешн. Щороку понад третину програми становлять закордонні учасники.
Засновники заходу позиціонують його як подарунок місту, тому вхід на всі події є вільним за наявності вхідного квитка на територію заповідника.