Як отримати гроші від «Єврімаж». Досвід українських продюсерів

15 вересня спливає останній дедлайн подачі документів для участі в конкурсі на отримання фінансування від«Єврімаж» (Eurimages), європейського фонду, що підтримує копродукційні кінопроєкти. Національні представники фонду радять українським продюсерам встигнути подати документи ще цього року, адже в наступному році «Єврімаж» змінить правила проходження пітчингів і шлях до отримання фінансування може стати ще складнішим, ніж зараз.

Серед українських проєктів, які вже отримали фінансування: «Спас» Максима Наконечного (150 тис. євро), «Носоріг» Олега Сенцова (270 тис. євро), «Редакція» Романа Бондарчука (140 тис. євро) та «Тривала втеча» Андреа Маньяні (180 тис. євро).

Про те, на що варто звернути увагу при подачі документів та які нюанси врахувати, в рамках професійної секції 12-го Одеського міжнародного кінофестивалю розповіли представник України в Раді правління фонду Володимир Яценко та його заступник Сергій Зленко. Своїм досвідом співпраці з фондом також поділилися продюсерка фільмів «Спас» та «Редакція» Дарія Бассель і режисер «Спасу» Максим Наконечний.

«Детектор медіа» занотував основні тези цієї розмови.

Що таке «Єврімаж» і як він працює

Володимир Яценко зауважив, що «Єврімаж» підтримує авторські фільми (не масове кіно) і шукає непересічні історії, цікаві загальній європейській спільноті. Фонд є фінальним джерелом фінансування, коли проєкт уже має підтвердження про фінансування від усіх копродюсерів.

Саме національні представники презентують своїм колегам по фонду проєкти з їхніх країн, без участі режисера та продюсерів. Потім до них долучаються представники країн-копродюсерів. Робоча група обирає проєкти-переможці, а Рада правління фонду, яка складається з національних представників усіх сорока країн, узгоджує фінансування.

Володимир Яценко

Раніше «Єврімаж» проводив чотири конкурси на рік, у кожному брали участь близько 50–60 проєктів. Зараз конкурсів три, проєктів побільшало — близько 90 у кожному. Подавати проєкт до фонду можна лише один раз, другого шансу не існує, навіть якщо змінити назву.

«"Єврімаж" — це останній фронт, куди ви можете податися, коли вже маєте підтвердження про фінансування від усіх копродюсерів вашого проєкту. Дарія Бассель змогла це зробити двічі й виграти. Хоче це складно, адже потрібно подати багато документів, бути уважними, бо фонд прискіпливий до деталей.

Я закликаю подаватися всіх, адже це кошти з бюджету Ради Європи, Україна сплачує досить великий внесок за участь у фонді, і якщо ніхто не подаватиметься, то немає сенсу його платити. Буде сумно, якщо ми не будемо користуватися цим інструментом», — зазначив Володимир Яценко.

Він також пояснив, що проєкти можуть отримати максимум 17% від власного бюджету. Зазвичай це 10–15%. Але з цього року суми до 150 тис. євро надаються як грант, тобто не потрібно повертати фонду гроші від прибутку фільму. «Дарія Бассель отримала фінансування на один фільм не на грантовій основі, а на другий як грант. Якщо у вас великий бюджет — подавайтеся на комерційну допомогу, якщо невеликий артхаусний проєкт — на грант», — порадив Володимир Яценко.

На що звернути увагу при подачі документів на «Єврімаж»

Дарія Бассель розповіла, що прийняла рішення подаватися на грант від самого початку роботи над проєктом, коли команда працювала над фінансовим планом. Але це було нелегко.

«На сайті фонду є купа талмудів, які треба детально вивчати. Коли їх відкриваєш, єдине відчуття — це відчуття жаху. Хочеться закрити і забути це все, але в нас була підтримка наших копродюсерів, які вже мали успішний досвід подачі. Можна завжди домовитися з копродюсером про допомогу, бути з ним на зв’язку. Я зверталася до своїх колег на першій заявці зі "Спасом" щодо продюсерського бачення, і мені дали багато класних порад, які потім допомогли. Важливо бути зі своїм копродюсером у гарних стосунках, бо процес заявки вимагає активної участі всіх сторін», — поділилась вона.

Дарія Бассель

Фінансовий план

Перше, на що варто звернути увагу, — це фінансовий план, який представники фонду вивчатимуть ретельно. У ньому, зокрема, мають бути вказані всі копродюсери проєкту, загальний відсоток уже підтвердженого фінансування (не менше 50%), приблизні дати надходження коштів.

«Коли отримуєте фінансування від "Єврімаж" та підписуєте з ними угоду, ваш бюджет фільму не може збільшуватися чи зменшуватися більш, ніж на 10%. Тобто ви не можете суттєво зменшувати бюджет. Тому краще подаватися до фонду, коли ви впевнені, що це — останній фінансовий ресурс для проєкту», — розповіла Дарія Бассель.

Володимир Яценко наголосив, що фінансовий план має бути реалістичним, і бажано, щоб у ньому не було коштів приватних осіб. «Якщо ви пишете, що очікуєте кошти від вашого дядька з Америки, це не спрацює. Є важлива річ: "Єврімаж" — це публічний фонд Ради Європи, який не любить приватні кошти, бо важко підтвердити їхнє джерело. Коли ви маєте підтримку публічних фондів ваших країн, для них це щось значить. Приватні інвестори для "Єврімаж" — це досить непрозора річ. У нас були українські проєкти, які не проходили, бо мали заявлені приватні інвестиції. Вони не можуть бути головним фінансовим джерелом», — зазначив він.

Є формальний критерій при подачі документів. Кожен копродюсер із країни повинен підтвердити щонайменше 50% фінансування належними документами. Інакше проєкт не допустять до конкурсу. Фонд може попросити копію контакту інвестора, банківську виписку — все, що спрямоване на підтвердження цих коштів. «Ви також маєте вказати, коли очікуєте кошти. У внутрішніх документах має бути відсоток підтвердженого фінансування. Якщо у вас 55%, це круто, а якщо 85%, це значно краще, адже для фонду важливо, щоб всі проєкти реалізувалися та їх придбали сейлз-агенти», — розповів Володимир Яценко.

Також треба надати документальне підтвердження, що є компанії, які повірили у проєкт, — наприклад, дистриб’ютори або телеканали, що погодилися його транслювати, абощо. Рекомендаційні листи від таких компаній будуть перевагою. Але варто не перестаратися, щоби в експертів не виникло враження, що проєкт має комерційний потенціал.

«З одного боку, фонд хоче отримувати прибуток, а з іншого — не віддає перевагу комерційним проєктам. Чому так? Вони намагаються підтримувати проєкти, які не можуть реалізуватися без "Єврімаж". Це тонка грань, де закінчується якісний авторський проєкт і починається вже комерційний», — пояснив Володимир Яценко.

Сценарій

Сценарій — найважливіший документ, який розповідає про творчий бік майбутнього проєкту, тому його слід розписувати якнайдетальніше.

«Навіть у Держкіно є умовні нормативи, що одна сторінка тексту дорівнює одній хвилині фільму. У вас може бути чудовий сценарій на 30 сторінках, в якому все зрозуміло, що це півторагодинний фільм, але для подачі на фінансування треба розписати цей сценарій так, щоб все мало деталі», — розповів Максим Наконечний. Він також порадив не соромитися додавати авторські ремарки, якщо в сценарії забагато персонажів.

Максим Наконечний

Сергій Зленко, у свою чергу, порадив не перевантажувати історію великою кількістю героїв: «Якщо експерт читає 30 проєктів і кількість персонажів йде на десятки, він губиться всередині сценарію, тому теж враховуйте цей момент».

Додаткові матеріали

До сценарію додаються супутні документи. Один із таких — режисерська експлікація (бачення), де можна викласти всі режисерські задуми, образні метафоричні рішення, описати особисту мотивацію тощо. Максим Наконечний порадив додавати мудборд, який має корелювати зі сценарієм. Ще один важливий документ — опис персонажів, він підкріплює сценарій.

«У перелік акторів і в опис персонажів я додавав фото з їхніх примірок з першої до останньої сцени. Основний документ — це мудборд, де у вас є не лише текст, а й візуальний інструмент. Він запам’ятовується найбільше через асоціативні механізми, тому не бійтеся дублювати ваші задуми, вставляти цитати. Спробуйте створити такий мудборд, який виражатиме ваш задум та ідею», — розповів режисер.

Сергій Зленко порадив надавати перелік акторів із фотографіями та зазначенням ролей. Він впевнений, що це спрощує читання сценарію, коли по фотографіях актора можна уявити його образ. «Коли пишете про акторів, не полінуйтеся перевірити сторінку IMDB, бо українська індустрія приділяє мало уваги заповненню цього порталу. Постарайтеся приділити йому кілька годин часу і доповнити ті проєкти, які там відсутні, бо в "Єврімаж" звертають увагу на те, які нагороди нагороди мають актори, яку фільмографію», — запевнив він. А також додав, що велика кількість додаткових матеріалів завжди на краще.

Сергій Зленко

Володимир Яценко підтвердив, що всі документи та додаткові посилання дійсно будуть прочитані. «На захисті одного з проєктів членкиня групи сказала: "Знаєте, тут є п’ять посилань на роботи режисера, але в Youtube я знайшла його роботу за 1984 рік і ось що хочу сказати…". Ми були вражені, адже люди дуже прискіпливо ставляться до своєї роботи», — розповів він.

Переклад документів двома мовами

Максим Наконечний нагадав, що всі документи для подачі мають бути перекладені двома мовами: англійською та французькою. Тому доведеться витратитися на роботу двох перекладачів. «У нашому випадку "Спас" — старослов’янське слово, тому все було архіскладно. Ми так і не дійшли консенсусу. Фільм англійською і французькою називався по-різному», — розповів режисер.

Володимир Яценко запевнив, що експерти читають все дуже уважно, і тому треба багато уваги приділити «складнощам перекладу»: «Якщо в українському сценарії є Євген, Женя і Жека, експерти подумають, що це троє різних людей. Тож якість сценарію та перекладу мають важливе значення».

Дарія Бассель, у свою чергу зауважила, що саме через переклад документів подати заявку швидко не вийде: «Краще починати будувати заявку за місяць. Коли я готувалася другий раз, вона вже не здавалася такою складною, як вперше. Але фізично не можна встигнути зробити її за одну ніч, бо більшість творчих документів мають бути перекладені двома мовами. І крім цих документів, є ще онлайн-аплікація. На її заповнення у мене пішов один робочий день».

Дедлайн

Володимир Яценко та Сергій Зленко наголосили, що подавати документи варто заздалегідь. І оскільки національні представники завжди допомагають аплікантам, вони хочуть мати час на додаткові поради.

«Нас також хвилює дедлайн подачі. Вже другий рік ми із Сергієм допомагаємо продюсерам подати заявку, ділимося думками та міркуваннями з власного досвіду. Ми зацікавлені в тому, щоб Україна отримувала кошти “Єврімаж”, і, звісно, хочемо допомогти нашим заявкам бути розглянутими. Наше прохання — не подавати проєкт за три дні до дедлайну, бо тоді складно», — попередив Володимир Яценко.

«Дедлайн до найближчої сесії — 15 вересня. Не подавайтеся в останній день, щоб залишилися хоча б чотири дні на зауваження, на які можна відреагувати. Сесія, де будуть розглядатися і прийматися рішення про виділення коштів, відбудеться з 23 по 26 листопада. Це означає, що до 23 листопада не можна починати зйомки. Або якщо починати, то прописувати в документації не більше 50% відзнятого матеріалу і додавати пояснення, чому відбувалися зйомки до цього числа», — додав Сергій Зленко.

Нові правила

Насамкінець представники України у фонді порадили продюсерам встигнути подати документи до «Єврімаж» цього року, адже в наступному очікується велика реформа фонду. Одним із головних нововведень може стати скасування усного пітчингу — експерти оцінюватимуть проєкти лише за документами, наданими продюсерами, а національні представники голосуватимуть, беручи до уваги оцінки експертів.

«Так, з наступного року не буде можливості відповідати на зауваження щодо проєктів, коментувати їх та підтримувати, як зараз», — акцентував Сергій Зленко.