/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F3def9702a5c7ce3ecee055256513722a.png)
Українські "янголи" в Афганістані: як наші спецпризначенці рятують від талібів місцевих, яким нікуди тікати
Рятувати українських громадян вирушив унікальний підрозділ Головного управління розвідки. Але на ділі привозять й афганців, бо вважають це своїм святим обов'язком - рятувати людей від небезпеки.
Іграшкова афганська армія, озброєна американцями на фантастичну суму в 86 мільярдів доларів, розвіялась, як дим. Найгірші сценарії були - що влада в Кабулі протримається пів року. А виявилось, що Афганістан здали талібам за місяць.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.
Зараз "Талібан" - єдина в світі терористична організація, яка має авіацію. І водночас готова вбивати чужовірців і жінок за відкрите обличчя на вулиці. Зрозуміло, який жах відчули ті, хто народився і 20 років жив у звичайній країні. Повернення "Талібану" - це принизливий ляпас усьому світу, твердить кореспондент ТСН Андрій Цаплієнко, який особисто був в Афганістані, коли туди заходили американці.
І тим грандіозніше виглядає спецоперація наших розвідників там. Яких біженці називають "янголами". За останній час ми спостерігали моторошні ілюстрації того, що робиться в Афганістані. Люди чіпляються за шасі американського літака, який відривається від злітної смуги. Знімають себе на телефони. Радіють, що їм пощастило вирватися з пекла. Ці телефони вже через кілька хвилин знайдуть на бетонці. Разом із понівеченими тілами втікачів, що зірвалися з висоти.
Кабульський аеропорт атакує багатотисячна юрба біженців. Люди по кілька діб стоять по коліна у воді, тримаючи над головою свої документи. Для більшості "Талібан" - синонім слова "смерть". І серед цього хаосу Україні треба знайти своїх.
16 серпня Україна розпочала евакуацію своїх громадян. Вона тривала майже два тижні. Повітряний простір над Афганістаном узагалі не контролюється. Аеропорт Кабула є одним із найскладніших у світі. Тут можна стати мішенню для кулемета або зенітної ракети.
Рятувати українських громадян вирушив унікальний підрозділ Головного управління розвідки. У загоні лише офіцери, які бездоганно володіють зброєю, знають іноземні мови. Таких людей називають універсальними солдатами.
"Ми виходили туди, куди американські військові не виходили, канадські військові не виходили. Жодна країна-член НАТО туди, куди ми виходили, не виходили. Вони вважали що це дуже небезпечно, ми вважали що це наш святий обов'язок привезти людей додому... Ми виходили фактично в бойовому режимі. Забирали українців, членів їхніх сімей, а також людей, яким дійсно загрожувала небезпека", - розповідає співробітник ГУР Міноборони Олег.
Союзники крутили пальцями біля скроні, коли українці вирішили працювати за межами аеропорту. Та це був єдиний спосіб витягти людей до нашого літака. ГУРівці були єдиними іноземними військовими, які виїжджали в Кабул. Кілька днів поспіль, по три-чотири рази на день. Один із виходів був за півтори години до теракту в аеропорту.
Але рятували не тільки українців. Афганець Джавед Хакмаль був військовим перекладачем канадійців у їхніх рейдах.
"Ми перехоплювали їхній радіообмін, і вони по рації казали, що перекладача стовідсотково треба вбити, бо без нього військові не можуть проводити свої операції. Вони казали, що перекладач це очі іноземців", - розповідає він.
Його родичам могли помститись, якби Джавед утік сам. Довелося вивозити всю родину. 19 людей, серед них — четверо маленьких діток. Але кілька днів тому, їхнє життя трималося на волосині. Канадійці відмовилися йти за периметр для порятунку своїх перекладачІв. Джавед був у розпачі. І раптом з`явились українці.
"Вони були просто янголами-охоронцями для моєї родини. Навіть американці відмовлялися туди виходити та евакуювати людей. Ми не українці, ми не працювали з українцями, ми перекладачі канадійського контингенту. Але, замість канадійців, нас урятували українці. Вони йшли поруч з автобусами пішки, прикриваючи нас. А ми їхали в автобусах. І вони стріляли в повітря, аби відлякувати людей у натовпі, які могли заподіяти нам щось зле", - переповідає Джавед.
20 років тому, після терактів 11 вересня, кореспондент ТСН Андрій Цаплієнко сам був свідком блискавичної перемоги США над "Талібаном". Тоді цивілізований світ жахався жорстокості ісламських радикалів. Історії звірячого ставлення талібів до жінок та розстріл іноземних журналістів біля Кабула створили "Талібану" репутацію божевільних терористів. Автівку з іноземними репортерами розстріляли через кілька годин після того, як журналіст перетнув той самий блокпост по дорозі в Кабул.
За два десятки років таліби переконують, що змінилися: обіцяють поважати права жінок. Навіть не розігнали жіночий мітинг. Дозволяють працювати іноземним журналістам. Ведуть блоги в соцмережах. Навчилися вести інформаційну війну. Та й в звичайній теж багато чого скопіювали в західного світу. Це не американські вояки — загін спеціального призначення “талібів”. Відомий, як “Бадрі 313”. Американська зброя, уніформа та прилади нічного бачення. Усе - трофейне. Назвати їх бойовиками навіть язик не повертається. Вони часто позують перед камерами. Мовляв, ми армія, а не банда.
Але зміни — лише зовніші. Як і уніформа на бійцях.
"Вони вважають, що жінка має сидіти вдома, носити хіджаб, ніколи не розмовляти з чужими чоловіками. Таких людей, особливо чоловіків, дуже багато в Афганістані. Фактично вони мали “Талібан” у собІ. І таких майже половина країни”, - розповіла ТСН афганська режисерка Сахра Карімі, яку евакуювали до Києва.
Із погляду талібів, Сахра Карімі подвійна злочинниця. З непокритою головою. І з татуюваннями на тілі. Її ліву руку — прикрашає цитата: "Якщо не можеш знайти хороших людей у цьому світі, - маєш створити свій власний світ". Якби таліби побачили тату в жінки — могли б і відтяти цю руку.
“Ми не покоління бурок. Ми не хочемо закривати обличчя. Варто відчути свободу. Варто пожити вільною. Ти вже не можеш комусь дозволити обмежувати тебе”, - вважає Сахра Карімі. Вона перша жінка в Афганістані, яка має науковий ступінь у галузі кіновиробництва. Може статися так, що — остання.
Афганські військові, які після виходу американців мали захистити вільний світ Сахри, просто розбіглись. В Афганську армію вкладено 83 мільярди доларів. Майже три держбюджети України. За даними газети The Washington Post, афганські вояки отримали 76 тисяч машин, із яких лише військових позашляховиків HMMWV - 22 тисячі. Україна за всю історію американської підтримки одержала від Штатів трохи більш ніж 300 HMMWV. Тобто, півтора відсотка від того, що отримала афганська армія. На злітній смузі кабульського аеропорту залишилися десятки гелікоптерів та літаків. Американці стверджують, вивели їх із ладу. Проте, значна частина американської техніки тепер на озброєнні талібану. У Росії це вважають своєю геополітичною перемогою. А Володимир Путін дає недвозначний сигнал. Він готовий бути союзником тих, кого офіційно визнав у себе в країні як заборонену терористичну організацію.
Російські пропагандисти розгулюють по покинутих базах і відверто глузують з американців. Тим часом в Афганістані залишаються ще кілька десятків людей з українськими паспортами. Ми розшукали їх. Вони благають не залишати їх на поталу "Талібану".
"Так як ми громадяни України, вони нас вважають навіть не мусульманами... Звертаємося до влади України, і особливо до президента Зеленському, щоб нас рятував і забрав звідси", - звертаються українці, які залишилися.
Попри те, що аеропорт перейшов під контроль “Талібану”, українські спецпризначенці кажуть уже прораховують різні сценарії подальшої евакуації. Тож, українська частина афганської історії не закінчена.