Україна залишила трійку лідерів країн, з якими найчастіше судяться в ЄСПЛ

Нещодавно стало відомо, що Україна вперше за останні чотири роки вийшла з трійки країн, з якими найчастіше судяться в Європейському суді з прав людини – таке дослідження провели у "Опендатабот", передає "24 канал".

"Чотири роки поспіль Україна займала третє місце серед країн в ЄСПЛ. Зараз третє місце посіла Польща. У цьому році кількість звернень проти України знизилася і становить 1140 справ (тоді як того року було 4278 скарг). Натомість кількість скарг на Польщу зросла: за 2021 з нею судилося 1517 громадян", – йдеться в повідомленні.

Ще торік Україна була в топі лідерів. За 2020 було розглянуто 4278 справ, за 2019 – 3050. Перед нею багато років поспіль виступає Туреччина та Росія. Проти Росії у 2021 році було 3020 справ, а у 2020 – 8594. Проти Туреччини – 3568 справ у цьому році та 9369 справ у минулому.

Наприклад, проти Німеччини цього року було 277 справ, а минулого 566, проти Швейцарії 99 та 280 відповідно. Найменше справ у ЄСПЛ наразі проти Ліхтенштейна – лише одна у цьому році та шість у минулому, та у Монако – дві та п'ять справ відповідно.

"Велика частина звернень проти України була позовами, пов'язаними з Російською Федерацією. За даними журналістів, серед юристів, які масово направляли скарги до ЄСПЛ, – росіяни з приватної адвокатської компанії-партнера Мін'юсту РФ, а також юристи з окупованих територій Донецької та Луганської областей, підконтрольні Москві", – кажуть у "Опендатабот".

Скарги РФ не єдина причина судів проти України. Адвокат Андрій Крістенко розповів, що головні причини звернень українців в ЄСПЛ – це несправедливий судовий розгляд, нелюдське поводження з в'язнями, порушення права на свободу та права на мирне володіння майном.

Також велика кількість справ проти України могла бути пов'язана з тим, що Україна майже не використовує можливості мирного врегулювання конфліктів, хоча після звернення в ЄСПЛ кожному відповідачеві дається така можливість.

"Держава могла б значно активніше використовувати процедуру дружнього врегулювання спорів із заявниками – пропонувати адекватну компенсацію та робити інші поступки заявникам, справи яких очевидно мають порушення Конвенції. Уряд міг би групувати справи по конкретних категоріях та вирішувати спори з заявниками дружньо, видаляючи з реєстру Суду великі групи скарг, проте задовольняючи вимоги скаржників", – коментує Андрій Крістенко.

За словами провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України Андрія Мартинова, загалом ЄСПЛ може швидко або уповільнено розглядати складні або прості справи, які надходять на його адресу від країн-учасниць Ради Європи. Тому статистика може бути краще або гірше, виходячи з суто технічних моментів.

"Тривалий час Україна не виплачувала компенсації за рішеннями ЄСПЛ, що робило гіршими її позиції в рейтингу. Зараз займає там високі позиції тому що судова система залишається недосконалою. Оскільки процедура звернень до ЄСПЛ передбачає, що треба пройти усі національні судові апеляційні та касаційні інстанції, кількість звернень до ЄСПЛ може зрости до кінця 2021 року", – зазначив Мартинов.

Партнер Адвокатського об'єднання Legal Strategy Василь Федитник пояснив, що "лідерські позиції" України у рейтингу держав, проти яких найчастіше позиваються до ЄСПЛ, прямо вказують на наявність проблем законодавчого, організаційного та фінансового характеру у правовій системі нашої держави. Звісно, окремі підстави для звернень до європейської судової інституції є надзвичайно складними у вирішенні та нівелюванні.

Значну частину усього масиву скарг, які подаються українцями, становлять звернення, що стосуються україно-російського конфлікту на Сході України.

"Натомість вже традиційною (в негативному контексті) для України та такою, що характеризує усю системність проблем у правовій сфері, є інша ключова підстава звернень до ЄСПЛ зі сторони українських громадян – тривале невиконання судових рішень", – каже Федитник.

Він додав, що серед інших поширених підстав звернення співвітчизників до ЄСПЛ є сукупність невирішуваних роками глобальних проблем у сфері кримінального судочинства (тут і незаконне тримання під вартою, порушення права на захист, катування та нелюдські умови тримання під вартою, надмірна тривалість розгляду кримінальних справ та інші побідні проблеми).

"Те, що Україна покинула трійку лідерів країн, проти яких найчастіше судяться в ЄСПЛ, не повинно вводити в оману та не свідчить про ефективність вітчизняних реформ у правовій сфері. По-перше, аналізувати слід річні статистичні звіти, по-друге, подібне випередження України іншою державою (наразі Польщею) скоріше свідчить про негативні тенденції в межах суспільно правового розвитку цієї держави саме на цьому етапі", – пояснив експерт.

І лише після оприлюднення офіційних звітів можна буде порівняти цьогорічну кількість звернень із торішньою і на підставі цього робити певні висновки щодо вжиття Україною ефективних та дієвих заходів для покращення становища у правовій сфері.

У найближчий час кількість скарг проти України не зменшиться, адже звернення до ЄСПЛ для багатьох українців є останнім шансом добитися справедливого рішення на свою користь.

"Більшість наших суддів ігнорує можливість застосування позицій ЄСПЛ у своїх рішеннях, при цьому часто відмовляє сторонам в застосуванні таких позицій, хоча відповідно до закону зобов'язані це робити. В скількох судових рішеннях можна зустріти якісь загальні посилання на рішення ЄСПЛ, при цьому самі правові позиції судом не застосовуються", – каже адвокат.

Він підсумував, що лише системне реформування та вдосконалення роботи за всіма вищезазначеними проблемними напрямками зможе допомогти українцям знаходити захист своїх прав в Україні, а не шукати справедливості в ЄСПЛ після багаторічної боротьби в національних судах.