Чому Україна цьогоріч збирає рекордні врожаї. Експертне опитування

Зокрема, міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко підкреслив великі обсяги ранніх зернових.

Журналістки Еспресо Ольга Чайка і Софія Когут запитали у експертів, скільки тонн зерна вже зібрали і ще очікують зібрати, що сприяло такому гарному результату, і чи вдасться продати врожай дорого. А також — чи означатимуть успіхи сільгоспвиробників, що продукція стане дешевшою для пересічного споживача.

Олег Нів'євський, професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань:

Цього року очікується рекордний врожай. Вже зібрали більше 32 млн тонн пшениці, більше 10 млн тонн ячменю, також очікується 39 млн тонн кукурудзи. Тобто буде досить гарний врожай. Ми такого врожаю ще не мали.

В Україні за збором і експортом перша — кукурудза, потім пшениця, потім ячмінь.

Якщо подивитися з 2000-х років, то у нас поступовий тренд вгору, з певними короткостроковими коливаннями. У нас чітко збільшується продуктивність і врожайність, ми від цього тренду поки що не віддаляємося.

Причин такого хорошого цьогорічного врожаю декілька.

Перше — те, що агробізнес з кожним роком працює все краще і краще. Тобто вдосконалюються і технології, і менеджмент. Ефективність бізнесу зростає. Але з іншого боку, нам цього року теж підфартило з погодними умовами. Було достатньо вологи, на відміну від минулого року. І так склалося впродовж весни і літа, що не було якихось катаклізмів, і все пройшло згідно технології виробництва.

Якщо дивитися на місцеві реалії, особливого впливу пандемії на аграріїв немає. Люди працюють в полі, там дистанція у 1,5 м точно є. Можливо, проблеми були у тих, хто минулоріч вирощував овочі. Тоді були проблеми з доступом до ринків, тоді це мало вплив. Але овочівництво займає не так багато у валовому аграрному виробництві.

У світовому масштабі ковід вплинув на глобальні ціни на сільськогосподарську продукцію. Деякі речі були пов’язані з поставкою, тому що зернова продукція в основному постачається через море. Плюс Китай почав нарощувати виробництво власної свинини, це підвищило попит на зернові та олійні культури. Це також спровокувало зростання цін.

Я думаю, що цьогоріч Україні вдасться продати зернові дорого. Тому що зараз ціни рекордно високі. Їх формує кілька причин. Перше — це попит з Китаю. Друге — це ціни на нафту, які зросли. Плюс зменшилась вартість капіталу на світовому ринку через політику Федерального резервного банку США (тобто, долар став дешевше). Я б назвав ці 3 ключові фактори, які впливали на вартість зернових на світовому ринку.

Очікується, що ціни будуть стабільного високими впродовж цього і наступного року. Це означає, що у нас джекпот: і великий врожай, і високі ціни.

Для споживачів це досить неприємні новини. Тому що це означає, що для нас продукція буде дорожчою. Економіка чітко говорить, що втручатися в ціноутворення не потрібно, ми тільки гірше зробимо. Можна тільки допомогти бідним верствам населення через програми адресної продовольчої допомоги. Потрібно розробляти такі програми, тому що ціни будуть постійно зростати — і через 5, і через 10 років.

 Марія Колесник, заступник директора Proagro Group, в ефірі програми “Агро:Експрес”:

Ми ще не зібрали весь врожай. Кукурудза тільки дозріває на полях. І це пізня культура, її зазвичай починають збирати у вересні — і збирають до грудня. Але, за попередніми прогнозами, і по цій культурі також очікується рекорд. За нашими попередніми оцінками цьогорічний врожай саме кукурудзи перевищить 37 млн і може досягнути 37,5 - 38 млн тонн в залежності від того, яку саме врожайність будуть показувати аграрії.

Стосовно ранніх зернових, то ячменю ми зібрали більше 10 млн тонн, а пшениці — 32,5 млн тонн, і це також є рекорд.

Отже, по трьом основним зерновим культурам ми маємо на сьогоднішній день дуже добрий врожай. Звісно, це пов’язано з погодними умовами. Цьогоріч для українських аграріїв вони були сприятливими попри всі ці буревії, негаразди, форс-мажорні обставини, які точково шкодили і врожаю, і аграріям.

Крім погодних умов, значний внесок у врожай внесли технології. Аграрії з кожним роком покращують свої технологічні процеси. Вони все більше застосовують загальносвітові тренди. За умов, що немає негативних форс-мажорних обставин, Україна кожного року буде збирати гарні врожаї.

Цьогоріч Україна змогла зібрати гарний врожай, на відміну від сусідів. Якщо в Румунії цьогоріч все добре, так само, як і в Україні, то, скажімо, в Російській Федерації спочатку взимку були пошкоджені посіви озимини в певних регіонах, а потім влітку яра пшениця через посуху дала набагато менший врожай. Це сприяє новому росту на світових ринках — відповідно, ми від того виграємо.

З одного боку, в цілому у світі по зерну — і по пшениці, і по кукурудзі — врожай також очікується рекордним. По пшениці весь час збільшуються прогнози для України та Австралії. Але Австралія — країна південної півкулі, там врожай буде лише взимку наступного року, як для нас. 

У решти конкурентів ситуація є гіршою — так, була і досі триває посуха у Сполучених Штатах, дуже сильна посуха в Канаді, яка призвела до суттєвого скорочення обсягів виробництва цієї країни, а отже, і експорту. У Європейському Союзі ситуація була не дуже гарною, але не критичною. Є проблеми із урожаєм пшениці у Російській Федерації. Все це сприятиме зростанню цін у світі. А ті обсяги, які ми можемо поставити на світові ринки, будуть більшими за всі попередні роки. Отже, ми маємо на цьому дуже добре заробити — і як країна в цілому, так і аграрії.

Світові аналітики близько року тому почали говорити про те, що розгортається тренд на збільшення вартості їжі. Наші споживачі будуть потерпати від цього. Наші внутрішні ціни мають зовнішнє формування. Україна повністю інтегрована у глобальні торгові ринки. Відповідно, всі загальносвітові тренди спочатку формуються у світі, а потім трансформуються на внутрішні українські ціни.

Внутрішні ціни на продовольство будуть іти вгору. Єдине, на що ми можемо розраховувати — що найближчим часом буде сезонне зниження вартості соняшникової олії, оскільки ми розраховуємо на дуже добрий врожай соняшника.

Пандемія більше вплинула не на процес виробництва, а на процес реалізації українського зерна. З виробництвом цьогоріч все було окей, практично всі аграрії з цим впоралися без будь-яких проблем.

Хочу звернути увагу, що додатковим чинником, який буде підтримувати ціни на світових ринках цього року, є політика Російської Федерації, яку вона застосовує з цього сезону. Вона ввела диференційовані експортні мита, які переглядаються кожного тижня і залежать від того, яка ціна на світових ринках. Якщо ціна зростає — експортне мито підвищується. І російські фермери притримують зерно, намагаючись тим самим збільшити ціни. А Україна, як найближчий конкурент, рухається у фарватері російських цін. Отже, з одного боку, ми маємо меншу конкуренцію з боку РФ, з іншого — саме російські мита стимулюють зростання цін на українське зерно в першу чергу.

Алекс Ліссітса, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу":

Цьогоріч ми очікуємо досить високі врожаї як зернових, так і олійних культур. Це пов’язано в першу чергу з непоганими природно-кліматичними умовами, які склалися в зимовий період, і досить суттєві дощі, які випали у травні, які допомогли в першу чергу ярим культурам.

На сьогоднішній день Україна розраховує на врожай загалом по року близько 73-75 млн тонн зернових. І до цього додадуться ще близько 20 млн тонн олійних культур.

Обсяги зібраного врожаю за останні 5 років залежать від природно-кліматичних умов. В першу чергу це стосується пшениці. Адже минулого року Україна зібрала не досить добрий врожай пшениці. Південна Україна повністю згоріла внаслідок безперервних спекотних днів під час літнього періоду. І зима була без снігу.

Тож минулоріч ми зібрали близько 27 млн тонн пшениці, цього року — близько 35 млн. Тобто досить серйозне збільшення. І це в порівнянні з тими країнами, які є нашими прямими конкурентами на світовому ринку. У першу чергу це Росія, де є зниження врожайності і валового збору озимої пшениці. Для України це вагомий плюс.

Що стосується кукурудзи, на сьогоднішній день її ще майже ніде не почали збирати. Тому прогнозувати, що буде з кукурудзою порівняно з минулим роком, досить важко.

Але протягом останніх 5 років Україна стабільно збирає від 65 до 73 млн тонн зернових, і плюс-мінус від 15 до 22 млн тонн олійних культур. Тому, в принципі, протягом останніх років валовий збір врожайності на території нашої держави залишається плюс-мінус стабільним.

Останні 2 роки ми спостерігаємо на світових ринках суттєве підвищення цін на зернові та олійні культури. Це пов’язано з багатьма чинниками.

Перший чинник — це попит з боку Китаю, який збільшився в рази. І Україна виграє від цього суттєво, адже ми можемо заходити на китайський ринок як з нашими олійними культурами та олією, так і із зерновими, в першу чергу з кукурудзою.

Другий чинник — це природно-кліматичні зміни, які досить негативно впливають на багато країн, наших прямих конкурентів. Я вже говорив про Росію, також по Південній Америці пройшов циклон, який досить суттєво вразив Аргентину і Бразилію.

І третій чинник — це інфляція. За рахунок того, що за останні 2 роки в економіку багатьох країн було влито мільярди або трильйони доларів підтримки. Суттєво зросли ціни на всі основні так звані commodities (сировинні товари, — ред.), тобто зернові та олійні. І видно, що українські аграрії від цього мають суттєвий зиск.

Якщо ви подивитесь на те, як оперують українські аграрії протягом останніх 2 років, то побачите, що суттєве зростання цін на зернові та олійні культури призвело до підвищення інвестиційної привабливості сектору. Це означає, що і зарплати в аграрному секторі, і оренда землі, і інвестиції в техніку та обладнання досить суттєво зростають.

За останні 15 років в інфраструктуру українського агробізнесу було інвестовано десятки мільярдів доларів — і шляхом зовнішніх запозичень, і прямих інвестицій, і шляхом виходу на біржу тощо. Тож протягом останніх років було побудовано велику кількість потужностей, які дозволяють як зберігати зерно, так і транспортувати його.

Інше питання стосується овочів та фруктів, в першу чергу картоплі. Тут є проблеми, адже можливостей для зберігання картоплі на сьогоднішній день в Україні небагато. Відповідно, коливання цін на наші овочі та фрукти досить суттєве.

Стабільно високі ціна на аграрну продукцію не можуть не тішити українських виробників. Натомість, споживачі потерпають від високих цін. І тут я, на жаль, змушений сказати: всі основні експерти світу говорять про те, що ціни на глобальних ринках залишаться високими щонайменше протягом двох років. Тому і українським, і світовим споживачам потрібно звикнути, що харчування буде залишатися досить дорогим.

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації:

Дійсно, ми зібрали рекордні обсяги врожаю. І очікуємо зібрати не менше 80 млн тонн зернових культур. Зараз ми пройшли вже більше половини цього шляху і наближаємося до 60 млн. Це є досить суттєвий результат, який примножить статки і держави, і фермерів.

Цьогоріч ми можемо побити рекорд по зерновим, бобовим і олійним культурам — ми можемо вийти на 100 млн тонн.

Україна може отримати навіть більше — потенційно ми можемо вийти на 120-130 млн тонн всього збіжжя: і зернових, і зернобобових, і олійних. Для цього потрібні кошти, вирішення проблем на ринку. Якщо ми будемо боротись з цими проблемами, якщо ми будемо бачити чітку прозору перспективу, то я думаю, що цього результату можна досягти у найближчі 5, максимум 10 років.

Я думаю, результатом цьогорічного здобутку є самовіддана праця аграріїв. Вони не бояться відстоювати свої позиції.

Ще цьогоріч нам допомогли погодно-кліматичні умови. На противагу минулому року, коли ми дуже багато втратили, цьогоріч маємо достатньо вологи майже на 100% площ посівів. Я думаю, що саме це і вплинуло позитивно на результати нашої роботи. 

Аграрії звикли пристосовуватися — у першу чергу до погодно-кліматичних умов, а також до середовища, яке формується на базі політики — і глобальної, і національної. Цього разу довелося витратити багато зусиль, щоб максимально ефективно адаптуватися до пандемії і отримати такий результат.

На результати сільгоспвиробників вливають і процеси діджиталізації. Тому що це надсучасні технології, які дають нам можливість враховувати кожен квадратний метр поля, яке ми будемо обробляти з точки зору наявності в ньому поживних речовин, з точки зору застосування засобів захисту, живлення, потім — збирання врожаю.

У нас не просто діджиталізація, у нас в аграрній сфері відбувається роботизація цих процесів. І це дає можливості отримати максимальний результат.

Хотілося б, щоб усі ці сучасні і надсучасні інструменти були локалізовані, щоб ми їх не запозичували.

Загалом зараз складний період у реальному секторі економіки. Він формується під впливом пандемії і змін, які відбуваються на глобальному рівні. Я маю на увазі емісію понад $10 трлн —  це надруковані кошти, якщо брати вільно конвертовані валюти в доларовому еквіваленті. Це впливає на інфляційні процеси. Це більше несподіваного попиту на ту чи іншу продукцію, потім виникає її дефіцит, ціни суттєво стрибають вверх. Всі ці процеси впливають на аграрне виробництво.

Я думаю, що очікувати падіння цін на продовольство ми не можемо. Тому що на глобальному рівні друкують ці вільно конвертовані кошти, вони створюють глобальну інфляцію. Все, що потрібно аграріям при виробництві тієї чи іншої продукції — дорожчає. Вони витрачають більше коштів на енергоносії, пальне, техніку, логістику — звичайно, вони не можуть тримати ціни на попередньому рівні.

Головне, що зовнішній ринок також диктує свої умови. Там постійно зростають ціни.

Я думаю, що зниження відпускних цін навряд чи можна буде очікувати. Цього очікують, коли ми говоримо про овочі, фрукти, коли закінчується сезон. Але зараз сезон кавунів, приміром, закінчився — і надалі ціна буде зростати. Так от, коли ми говоримо про зерно, воно не псується. І чим більше ми його продамо, тим менше залишиться, у перспективі ціни будуть зростати.