Чому українці очікують Covid-щеплення родича та що буде з простроченими препаратами

В Україні триває вакцинація від коронавірусу. Країна закупила вакцини, відкрила пункти щеплення та агітує людей робити рятівні уколи проти Covid-19. Проте поки що охочих не надто багато. Тим часом речовини зберігаються на складах, і термін їхньої придатності закінчується.

Що робитиме МОЗ з вакцинами з вичерпаним терміном придатності та як планує пожвавлювати вакцинальну кампанію у країні, Фактам ICTV розповів головний санітарний лікар країни Ігор Кузін.

– Скільки наразі доз вакцин зберігається на складах в Україні та який їхній термін придатності?

– Зараз в Україні загалом на різних складах – і на обласних, і на національному рівнях – 10,4 млн доз вакцини. Уся вакцина є рекомендованою ВООЗ.

Якщо говорити про терміни зберігання вакцини, то вони різні залежно від типу речовини. Зазвичай для вакцини проти коронавірусної хвороби термін придатності є невеликим. Компанія-виробник декларує термін зберігання близько восьми місяців.

Якщо казати про терміни придатності вакцин в Україні, то це жовтень-листопад для близько 3 млн доз AstraZeneca на обласних складах, а також близько 1,1 млн вакцини Pfizer, яка має термін придатності до кінця листопада і до кінця грудня.

– Чи встигне країна використати таку кількість вакцини до закінчення терміну придатності?

– Наразі МОЗ рекомендує використовувати мінімальний термін, який зазначено в інструкції до використання вакцини AstraZeneca. І цей термін становить чотири тижні, тобто не 12 тижнів, як це було раніше. Це зумовлено результатами оприлюднених досліджень, а також тим, що ми зараз інтенсивно готуємося і пришвидшуємо темпи вакцинації перед осіннім підйомом захворюваності. Вакцина AstraZeneca є ефективною за рахунок скорочення термінів.

Ми також розраховуємо на те, що у нас не буде застосовано будь-яких механізмів  списання або ліквідації вакцини на рівні областей.

У середньому Україна робить 120-150 тис. щеплень впродовж однієї доби і близько мільйона впродовж тижня. Тому цю кількість реально використати до кінця терміну придатності.

– Що робитиме МОЗ, якщо термін вакцини закінчуватиметься, а речовина не буде використана?

– У країні ефективно працює система фармакологічного нагляду. Ця система не дозволяє використання вакцини з простроченим терміном придатності, а також дає змогу швидко та ефективно перерозподіляти речовину.

Якщо у якомусь регіоні вакцина має ризик бути невикористаною до кінцевого терміну зберігання, вона розподіляється до тих регіонів, де вона використовується більш активно. Жодна вакцина з простроченим терміном придатності не буде використана на території України.

Першою використовується та вакцина, яка має мінімальний термін придатності. Це універсальне правило для будь-яких фармацевтичних заходів. Якщо у людини немає бажання отримати конкретний тип вакцини, тоді їй пропонується та вакцина, яка має мінімальний термін придатності.

З боку МОЗ ми хотіли б наголосити, що вакцина AstraZeneca ефективно використовується у ЄС, у всьому світі. Близько 120 країн її визнають під час перетину кордону, це популярна вакцина.

– Як МОЗ планує мотивувати людей робити щеплення активніше?

– У нас працює декілька механізмів. Перше – це детальний аналіз причин відмови від вакцинації. Тут ефективно працює комунікаційний центр, який допомагає максимально фокусувати нашу інформаційну стратегію саме на тих людей, які мають певні забобони щодо вакцинації.

Друге – перевага зараз надається роботі мобільних бригад, які охоплюють вакцинацією сільське населення або те, яке перебуває у віддалених місцевостях, а ще ми працюємо над підвищенням ефективності пунктів щеплення. Ми розуміємо, що 3 тис. пунктів щеплення, які зараз працюють в Україні, не досягають навіть мінімальної рекомендованої кількості проведених щеплень. Тому зараз працюємо над тим, щоб спростити їм роботу, оптимізувати їхню структуру та моделі надання послуг.

Третє – ми регулюємо це все нормативно для того, щоб стимулювати людей  якнайшвидше вакцинуватися і захистити себе перед осіннім підйомом захворюваності.

– Чому українці найчастіше відмовляються робити щеплення? Які основні причини?

– Багато людей вичікують, коли буде провакциновано їхнього родича або знайомого. І лише після того, як вони отримують досвід свого близького, можуть приймати виважене рішення щодо початку вакцинації.

Друга категорія, яка ще шукає свого сімейного лікаря або додаткову медичну інформацію про безпечність та якість вакцини, аналізує несприятливі події після імунізації. Це люди, які не проти самого факту вакцинації, але бажають отримати додаткову інформацію.

Остання категорія – це ті, хто бажає отримати вакцину, однак поки що вони або відкладають це рішення, або ще не знайшли прийняний тип вакцини чи пункт щеплення.

– Чи мотивуватиме можливий спалах коронавірусу восени людей активніше імунізуватися?

– На рівні європейських країн поява нових випадків, спалахи або переповненість ліжок у стаціонарах справді змушували людей активніше вакцинуватися.

Але я  закликав би робити укол саме зараз, бо наразі країна перебуває у зеленій зоні. Зараз є час отримати вакцину, і майже немає черг у центрах масової вакцинації та пунктах щеплення.

– Чи будуть переваги для вакцинованих в Україні?

– Такі заходи та пропозиції наразі розробляють. І маємо надію, що цього тижня їх опрацює уряд, і ми зможемо їх представити офіційно. Наразі ми вивчили досвід інших держав, плюси та мінуси застосування тих чи інших механізмів стимулювання вакцинації.

– Україна на порозі жовтої зони. Чого варто очікувати?

– Принципи жовтої зони викладені у постанові Кабміну про адаптивний карантин.

Жовта зона – зона умовно підвищеної епіднебезпеки. Тоді, коли ситуація погіршується, і ми маємо застосовувати більш жорсткі обмежувальні заходи щодо відвідування публічних місць, масового скупчення людей.

І дійсно будуть залишатися обмеження зеленої зони. Але додатково до цього застосовуватимуться заходи щодо обмеження кількості людей на 1 кв. м у закладах громадського харчування, у спортивно-розважальних та торговельних центрах.

Таке лімітування кількості людей дає змогу зменшити кількість контактів між людьми, але ці норми працюватимуть ефективно лише у разі застосування їх разом з базовими профілактичними заходами – носіння масок, миття рук, використання антисептиків.