CNN опублікувало власне розслідування про затриманих в Білорусі «вагнерівців»

Америкаське видання CNN опублікувало власне розслідування про бойовиків ПВК «Вагнера», які були затримані білоруськими силовиками неподалік від Мінська у липні 2020 року.

Раніше в Bellingcat заявили, що їхнє розслідування про «вагнерівців» довелось перенести через прем'єру матеріалу від СNN.

Загалом у матеріалі CNN міститься переказ подій липня 2020 року із посиланням на джерела серед колишніх високопосадовців україннської розвідки. Однак у ньому немає інформації про те, чому саме було зірвано спецоперацію, та відсутні офіційні коментарі українських посадовців.

Видання розповіло, що «вагнерівців» до Білорусі дійсно виманили українські агенти спецслужб, які видавали себе за російську приватну військову компанію. Вони запропоували бойовикам контракт на суму 5000 доларів на місяць нібито для захисту венесуельських нафтових об’єктів. На цю приманку подали заявки сотні російських ннайманців, повідомляють джерела.

«Ми почали їм телефонувати і говорити: «Гей, чоловіче, добре, розкажи мені щось про себе. Можливо, ти насправді не боєць, можливо, ти сантехнік чи щось подібне. А потім вони почали розкривати речі про себе, надсилаючи нам документи, військові посвідчення та докази того, де вони воювали. А ми, наче, «бінго, ми можемо це використати», – сказав один із колишніх офіцерів військової розвідки CNN.

У тому числі тоді спецслужби отримали фото- та відеодокази причетності цих бойовиків до дій на Донбасі на стороні проросійських терористів. На одному з відео, зокрема, бойовики тримають уламки збитого військового літака. Інші заявники пов’язували себе з нападом на рейс Malaysian Airlines з Амстердама до Куала-Лумпура, який був збитий у липні 2014 року над окупованою територією України з російського «Бука». Усі 298 людей на борту літака загинули.

«Було двоє, хто був присутній під час запуску ракети, що збила MH17. Ще четверо були членами групи, відповідальної за збиття нашого військового літака та вбивство щонайменше 70 наших кращих людей», – повідомило CNN друге джерело з військової розвідки України.

За словами представників української розвідки, операція під керівництвом України отримала підтримку США: технічну допомогу та поради від ЦРУ щодо того, як заманити російських найманців. У США офіційно свою причетість заперечують.

За даними джерел, для спецоперації українська розвідка обрала 28 росіян, нібито пов’язаних із незаконними діями в Україні, та ще п’ятьох без зв’язків.

Росіянам сказали, що їх доставлять до Туреччини для рейсу до Каракасу. Справжній план полягав у тому, щоб доставити їх в Україну, де їх можуть заарештувати. Через пандемію та закриті кордони маршрут довелось змінити, і бойовиків доставили до Білорусі. Тут, за даними CNN, сталася затримка, найманцям сказали, що доведеться зачекати в санаторії під Мінськом кілька днів. За даними джерел CNN, цієї затримки було достатньо для білоруських спецслужб, які втрутились всього за кілька годин до вильоту групи.

Білоруська влада спочатку вважала, що арештувала росіян, які намагались втрутитися у президентські вибори в країні. У Мінську сталася плутанина, оскільки не могли зрозуміти таку агресію з російського боку. У Кремлі теж здивувались і сказали, що нікого не відправляли до Білорусі. У той же час виступив президент України Володимир Зеленський, який закликав екстрадувати бойовиків до України. Лукашенко відхилив це прохання. Через тиждень після цього дзвінка Росія оголосила про повернення 32 росіян, заарештованих у санаторії. 33-й чоловік з подвійним громадянством залишився в Білорусі.

Президент Зеленський публічно заперечував існування української спецоперації, заявивши українському телебаченню в червні 2021 року, що його країну «втягнули» у це питання.

«Я розумію, що ідея цієї операції була, скажімо, інших країн, точно не України», – сказав він.

Українські чиновники не відповіли на запит CNN прокоментувати цю історію.

За даними українських джерел CNN, ця невдача стала серйозним ударом для української розвідки, яка, за їхніми словами, працювала над виманюванням підозрюваних у Росії близько 18 місяців.

Нагадаємо, що 29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрюють, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.

Крім того, 25 серпня Служба безпеки України просила Любов Величко розкрити джерела інтерв’ю з куратором української спецоперації із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер», яке опублікувало видання Mind.ua 24 серпня та, яке «кидає тінь» на президента Володимира Зеленського, голову Служби безпеки України Івана Баканова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Службу безпеки України відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

28 вересня ведуча Яніна Соколова та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомили, що Державне бюро розслідувань викликало її на допит у справі про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».

6 березня Zn.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців» у Білорусі в 2020 році. У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова. За даними «Української правди», в Офісі президента побоюються виходу розслідування Bellingcat, однак про відставку керівника Офісу Андрія Єрмака наразі не йдеться.

1 березня 2021 року головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомив, що журналіст Bellingcat Христо Грозєв з командою 10 березня приїздили до Києва, де записували для фільму інтерв’ю з журналістами, чиновниками, депутатами та п’ятим президентом Петром Порошенком. За словами журналіста, Грозєв розповів йому, що Андрій Єрмак попросив у Bellingcat записати для фільму інтерв'ю з держдіячами, які представлять у фільмі позицію ОПУ, однак відмовився в останній момент. Очільник Офісу президента Андрій Єрмак вважає, що в історії з операцією із затримання групи ПВК Вагнера «багато фантазій і намагань видати бажане за дійсне». Сам Грозєв не коментував цю інформацію, але закликав українські ЗМІ не маніпулювати щодо фільму.