17-й пітчинг Держкіно. «Ой, не буду горювати, буду танцювати»

1–3 вересня Державне агентство України з питань кіно провело другий тур 17-го конкурсного відбору кінопроєктів. Продюсери та режисери презентували свої майбутні фільми експертам, сподіваючись на державну фінансову підтримку. 17-й пітчинг Держкіно був присвячений повнометражним стрічкам і закрив серію цьогорічних конкурсів, яких загалом було три. У фінальному конкурсі року взяли участь 85 проєктів повнометражних стрічок — ігрових, анімаційних і документальних. Серед них 19 — фільми для широкої глядацької аудиторії, які щороку привертають найбільше уваги, бо є потенційно комерційно успішними. Про те, як проходив пітчинг проєктів, що претендують на успіх у кінопрокаті, читайте в колонці Лєни Чиченіної.

17-й конкурсний відбір кінопроєктів (ігрові повнометражні для глядацької аудиторії) мав кілька яскравих характеристик. Найперше — більшість конкурсантів абсолютно прагматично підійшла до свого завдання. У порівнянні з відносно недавніми презентаціями, суттєво зменшився принцип «дайте нам грошей, бо в нас такий хороший проєкт і ми такі всі творчі, талановиті люди». Усі ці аматорські штучки потроху лишаються у минулому і люди готуються з усією серйозністю. Чітко описують художню складову (роботу камери, монтаж, особливості гри акторів, відтінки жанрів і навіть корекцію кольору) і маркетингові та промоційні стратегії (вказують аудиторію, роботу з нею, продакт плейсмент тощо).

Далі. Кінематографісти явно взяли на озброєння робочу модель. А це значить, що на нас чекає навала фільмів а-ля «Скажене весілля». Це, як на мене, добре і погано водночас. Добре, бо потенційно матимемо більше комерційно успішних стрічок. Погано, бо всі вони будуть сяк-так подібними. Кінокритики обов’язково в рецензіях напишуть: «це не кіно». Маючи на увазі передусім серіальну стилістику. А рафіновані глядачі фиркатимуть і вкотре посилатимуть у космос питання: «Де ж наш "Монті Пайтон?"»

«Монті Пайтона» не буде, проте хоч страждатимемо менше, бо презентували переважно комедії. Втім і драми теж, навіть патріотичні. Ще одна особливість пітчингу масового кіно — доволі мовчазні та байдужі експерти. Часто конкурсанти йшли зі сцени без жодного до себе запитання чи уточнення. У попередні роки їх часом була ціла навала, по кілька від кожного члена. Нагадаю, експертами були: Вероніка Крижна, Лариса Руснак, Андрій Корнієнко, Злата Єфіменко, Олександр Омельянов та Андрій Негрескул.

Ну і ще важливо. Суттєво зменшилася кількість слова «глЯдачі». Тут вже й не знаю, що думати.

Тепер пропоную коротко розглянути проєкти, бо ж кожен із них має шанси невдовзі перетворитися на кіно, об яке ламатимуться списи широкої глядацької аудиторії в соцмережах.

«ЇЇ очима»

Виробник — «Солар Медіа Інтертейнмент». Режисерка — Ірина Громозда. Загальний бюджет — 31,2 млн грн, сума державної підтримки — майже 25 млн грн.

Судячи з опису, історія ця буде карколомною. Автори надихалися епідеміями летаргійних снів. Під час Першої світової люди, надивившись на жахіття, поснули на роки. Монархіст Іван Качалкін, вражений розстрілом царської сім’ї, впадає в летаргію на 22 роки, прокидається, бачить навколо перемогу пролетаріату і помирає від розриву серця. Дніпропетровськ, 1954 рік. Жінка свариться з чоловіком і від стресу засинає на два десятки років.

Усе це стало поштовхом до створення наступного сюжету. 1884 рік, русинку Аяну видають заміж за нелюба. Одного разу він, боячись епідемії холери, спалює всю прислугу. Героїня, вражена цією жорстокістю, впадає в сон. Єдиний, хто може їй допомогти, — лікар Натан, який живе в готичному палаці в Карпатах. Він повертає її до життя й між ними спалахує пристрасть. Але вона триває недовго, бо починається єврейський погром. Натан помирає, рятуючи кохану, а та знову, вражена жорстокістю людей, засинає на 40 років.

Прокидається вона в маєтку нелюбого чоловіка і дізнається, що любовна історія їй наснилася. Вона не хоче в це вірити. Тому Аяну везуть до Зігмунда Фройда, а в нього під будинком вже у загрозливій кількості ходять шанувальники Гітлера. Де сон, а де реальність — глядачі дізнаються у фіналі. Ось такий Крістофер Нолан.

Зізнатися, на перший погляд повіяло бразильськими серіалами. Утім, ця історія таки може бути цікавою та незвичною. Якщо режисерка додасть певної іронії, абсурдизму чи будь-чого іншого, що згладить усю цю мелодраматичність. Раніше вона знімала, наприклад, серіали «Жіночий лікар» та «Любов матері». Але й серіал «Схованки», який виявився цілком пристойним нуаром. Нині вона завершує роботу над «Кавою з кардамоном», замінивши на проєкті Марину Степанську. Нині ж на СТБ стартував її проєкт «Пікнік».

«Хайпобол»

Виробник — «Крісті Фільм». Режисер — Мирослав Латик. Бюджет — 22,9 млн грн, сума державної підтримки — 18,3 млн грн.

Це історія про футбольного тренера, якого автори описали як такого собі милого телепня. Він збирається тренувати хлопців 11-12 років. Десь на таку ж аудиторію в основному розрахована стрічка. Режисер підготував тизер. За ним можна зробити суб’єктивний, звісно, висновок, що проєкт буде з хорошою картинкою і з не дуже хорошим гумором. У героїв виривалися фрази на кшталт «Мессі на мінімалках», і це такі жарти.

Щоправда, Мирослав сам розуміє, що над сценарієм ще варто працювати. Як і над кастом. Нагадаю, режисер наразі працює над багатостраждальним «Максимом Осою», перший варіант якого викинули в топку і повністю перезнімають. Також на Одеському кінофестивалі показали його «Королів репу», які викликали доволі різні відгуки.

«Коза Ностра»

Виробник — «Фільм Юей Продакшн». Режисери — Павло Потатуєв, Анастасія Лодкіна. Загальний бюджет — 8,1 млн грн, державна підтримка — 6,5 млн грн.

Приготуйтеся, «Фільм Юею» буде традиційно багато. Сюжет — максимально актуальний. Українські заробітчанки в Італії. На відміну від «Гнізда горлиці», це буде комедія. Головна героїня (Ірма Вітовська) випадково влаштовується в сім’ю мафіозі, швидко орієнтується в ситуації та береться мирити розсварений клан. Презентація була максимально креативною, зі спецефектами і трейлером. Останній — справжній козир, мені, принаймні, одразу захотілося подивитися цей фільм. Героїня Вітовської — така собі рішуча українська жіночка, безпосередня та смілива. Одразу зрозуміло, що сицилійська мафія сидітиме по кутках від наїздів на кшталт «А чого це так пізно, а у вас бамбіно ще не спить?».

Буде дві версії фільму. Італійська, яка піде на тамтешній ринок і має місцеве фінансування. А от на український ринок хочуть запропонувати іншу версію, з більшим вітчизняним контекстом, тому гроші просять на дозйомку українських сцен, аби повноцінно вписати Україну в сюжет та придбати права на музику. До речі, у трейлері звучав «Шум» Go-A та ZITTI E BUONI Maneskin.

«Зілля»

Виробник — «Фільм Юей Продакшн». Режисери — Ярослав Войцешек, Наталка Ворожбит. Загальний бюджет — 44,8 млн грн, державна підтримка — 25 млн грн.

СценаристЯрослав Войцешек («Сторожова застава», «Викрадена принцеса», «Захар Беркут») дозрів до режисерського крісла. Із собою бере Наталку Ворожбит, яка створила сценарій на основі «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської. Нам обіцяють не що інше як етнотрилер. Дівчина закохується у хлопця, хлопець у неї. Все б нічого, але в парубка вже є наречена. Автори кажуть, що це буде навіть не любовний трикутник, а п’ятикутник.

Показали муд-тизер — перероблений із відео «Янголи» «ТНМК» режисерки Ольги Навроцької. Він не новий — висить на ютубі вже два роки.

Тизер анонсує стрічку як естетську, з акцентом на костюми та містичність. Нагадаю, що у 2019 році проєкт уже презентували на пітчингу Держкіно, режисером тоді був заявлений Владислав Климчук, він же Влад Дикий, він же творець двох перших «Скажених весіль». Один з експертів, Ярослав Підгора-Гвяздовський, тоді висловив сумнів у спроможності режисера подужати таку складну роботу.

«Найкращі вихідні»

Виробник — «Твій найкращий фестиваль». Режисер — Влад Дикий. Загальний бюджет — 23,7 млн грн, державна підтримка — 17,2 млн грн.

Проте Влад Дикий без роботи не лишився і взявся за масштабну рекламу фестивалю «Атлас Вікенд». Саме цим і є, по суті, комедія «Найкращі вихідні». Складатиметься вона із чотирьох новел у різних видах комедійного жанру. Показали робочі матеріали, зняті на минулому фесті. Або спрацьовує упередженість, або фільм справді нагадуватиме «Скажене весілля». Діалог двох прибиральниць:

— А хто виступатиме, крім Вєрки Сердючки?

— Onuka

— Твоя Лєнка?

— Колєнка!

Серед героїв — люди, які з різних причин опинилися на «Атласі». Дівчина, яка, взагалі-то, на такому не тусується, але прийшла ловити молодшого брата, який втік. Інша героїня шукає татка-рокера. Німець та українка, які вирішують перипетії з хедлайнером, якого забули зустріти. Автори твердять, що націлюються на одну велику молодіжну аудиторію, але ділять її ще на кілька — любителі романтики, екшену, дівчата, хлопці.

«Не зрадити за мить»

Виробник — «Ухман і компанія». Режисер — Ахтем Сеітаблаєв. Загальний бюджет — 31 млн грн, державна підтримка — 22,1 млн грн.

Ахтем Сеітаблаєв остаточно зав’яз у патріотичних драмах. Хоч і висловлював колись бажання зняти, нарешті, якусь комедію. Ну, почекаємо. А зараз — фільм про курсантів військово-морської академії, які відмовилися переходити на російський бік під час анексії Криму. Відео, де вони співають гімн України, свого часу стало вірусним і викликало захват у мільйонів людей.

Сеітаблаєв розповів, що Міністерство оборони дуже зраділо цій ідеї і вже готове долучатися як може. Нагадаю, що виробники спочатку заявляли режисером Тимура Ященка («Черкаси»), але з особистих причин він не зміг узятися до роботи. Показаний трейлер дещо нагадує саме «Черкаси» — в ньому одні курсанти показують себе як людей гарячих, імпульсивних та зухвалих. Інші — як боязких та готових іти на компроміси. Дуже схожу сцену глядачі бачили у фільмі Ященка, коли перед героями поставили складний вибір.

«На природу»

Виробник — «Фільм Юей Продакшн». Режисер — Олег Зборовський. Загальний бюджет — 17 млн грн, державна підтримка — 8,5 млн грн.

До виробництва долучився канал «Україна», який вперше веде кіно з етапу девелопменту. На своєму виступі виробники показали робочі матеріали, які дають зрозуміти, що проєкт, імовірно, матиме вже традиційну для наших комедій серіальну стилістику. Сюжет крутиться навколо двох дуже різних сімей: працівників культури та міських інтелігентів Драгоманових і дещо простіших районних бізнесменів Наливайченків, які водночас приїхали на відпочинок до річки. Кожна з них вважає це місце своїм.

Починається конфлікт. Але він закінчується одразу, коли на сцену виходить негативний персонаж. Дві родини об’єднуються, аби йому протистояти. Автори пояснили, що це і є головна ідея фільму, яка розкриває особливість українців. Ми можемо бути дуже різними, розводити грандіозні дискусії з різних приводів, але перед лицем ворога об’єднуємося та даємо йому відкоша. У фільмі заявлено багато медійних людей — акторів, зірок шоубізу та навіть футболістів (Олена Кравець, Юрій Ткач, Андрій Ісаєнко, Позитив, Вєрка Сердючка з мамою, Євген Коноплянка та Андрій П’ятов). І це ще одна робоча схема, яка має привести глядачів у кінотеатри — за промоцію, зокрема, відповідатимуть потужності «Медіа Групи Україна».

«Три нічні поцілунки»

Виробник — «Пілот Продакшн». Режисер — Олександр Кірієнко. Загальний бюджет — 29,6 млн грн, державна підтримка — 23,7 млн грн.

Знову комедія. Про Одесу. Автори мають за мету зробити з цього міста окремого персонажа і показати його з небанального ракурсу. А ще — підкреслити те, що Одеса — це Україна. Усі дії відбуваються за одну ніч, яка повністю змінює життя персонажів. Вони разом опиняються на Катерининській площі. Це двоє полісменів, двоє лікарів, таксист Толік, вчителька української мови, компанія студентів та дружина заможного чоловіка, яка везе свого кота із невдалого побачення.

Режисер Олександр Кірієнко — автор «Помаранчевого неба» та «Ілюзії страху». А також багатьох російських фільмів та серіалів.

«Джерело»

Виробник — «УМ-груп». Режисер — Олег Туранський. Загальний бюджет — 29,9 млн грн, державна підтримка — 23,9 млн грн.

Головна героїня — дівчина, яка прагне врятувати батька від смертельної хвороби. Вона чує розповідь про загадкового літнього чоловіка, який знає про таке собі «джерело життя», що існує на території України. Лише він носій цих знань і дівчина приходить вмовити його відкрити цю таємницю.

Показані робочі матеріали свідчать про те, що, як мінімум, серіальної стилістики кіно не матиме. Проте відчувається певна олдскульність у грі акторів та діалогах, яку ми часто бачили ще років сім-вісім тому. Також характерно, що авторам забракло згаданої на початку цього огляду прагматичності — мало описувалася маркетингова стратегія, аудиторія і робота з нею. Що і зауважили експерти.

«Сашка»

Виробник —  «Ганзафільм». Режисер — Віктор Придувалов. Загальний бюджет — 14,9 млн грн, державна підтримка — 11,9 млн грн.

Те саме можна сказати і про роботу, за яку взявся легендарний режисер музичних відео Віктор Придувалов. Йому поки не вдалося ствердитися як режисеру повного метру, але ось випав черговий шанс. «Сашка» — це соціальна драма, яка розповідає про викрадення дітей. Хлопчика викрадає його батько просто з дитячого майданчика.

Автори наголошували на важливості та актуальності цієї теми. А також підкреслювали, що багато спілкувалися із соціальними працівниками та людьми, яким довелося пережити схожі ситуації. В однієї з експерток було питання щодо великої кількості нецензурної лайки у сценарії, яку конкурсанти пообіцяли зменшити. Конкретики щодо просування чи цільової аудиторії ми не почули.

«Голос серця»

Виробник — «Прайм Сторі Пікчерс». Режисерка — Аліна Чеботарьова. Загальний бюджет — 27,5 млн грн, державна підтримка — 22,4 млн грн.

Новорічна комедія. Тут уже мати дитини не дає батьку з нею бачитися. Він, своєю чергою, хоче не лише спілкуватися з донькою, але і співати. Тому їде до столиці брати участь у талант-шоу. Героя звати Жека і його може зіграти співак Олег Кензов. В результаті на глядачів чекає класичний хепі-енд — усі помирилися і святкують Новий рік.

На презентації експертам пообіцяли ліричне, динамічне та романтичне кіно. Для закріплення ефекту дали підбірку відео, в яких зірки переконують у цьому ще раз і просять підтримати стрічку.

«Добре, що мама не знає»

Виробник — «Кіномедіа». Режисер — Олександр Литвиненко. Загальний бюджет — 8,7 млн грн, державна підтримка — 6,9 млн грн.

Кримінальна комедія в неонуарному стилі. Буде чотири новели. Диджей вліз у борги й починає торгувати наркотиками, аби вирішити проблему. Його сестра, до якої липнуть неприємності, цього разу потрапляє в заручниці до пораненого бандита й переживає стокгольмський синдром. Молодший брат диджея намагається вбити людину, причетну до смерті його дівчини. Згодом усі збираються на Дні народження мами і все вирішується. Референси — фільми братів Коенів та Гая Річчі. Автори — Євген та Олександр Литвиненки розповіли про просування, домовленості з дистриб’юторами «Вольгою» та Megogo, переклад на англійську, іспанську та тріумфальний вихід на міжнародний ринок.

Експертка Лариса Руснак поставила питання, яким не раз переймалася на цьому пітчингу. «А де ж тут Україна?». Мовляв, у робочих матеріалах вона її не побачила. На що Литвиненки сказали, що потрібно відходити вже від старих схем і робити щось нове. Бо ж не обов’язково щоразу наповнювати фільм національними особливостями. Українськість у тому, що фільм — український. І якщо він стане успішним в інших країнах, це дасть розвиток вітчизняному ринку та зверне на нього увагу. Пані Лариса, схоже, відповіддю не задовільнилася.

«Мрій!»

Виробник — «Вау Оскар фільм студіо». Режисерка — Ольга Ряшина. Загальний бюджет — 34,7 млн грн, державна підтримка — 23,5 млн грн.

Інша справа з цією комедією, бо там національної гордості — хоч відбавляй. Режисерка Ольга Ряшина збирається прославляти нашу авіацію. Для цього хочуть залучити Ілона Маска і вже навіть знають як. Його ми маємо побачити у фіналі. Зумом. У фільмі буде багато персонажів із різними історіями — загалом п’ять. Аудиторії — теж різні.

Продюсерка Ксенія Бугрімова дуже детально акцентувала на промоції та маркетингу. А також — на патріотичності. Не раз. Музичним продюсером хочуть бачити Алана Бадоєва. А до зйомок залучити Макса Барських, який нині на повну рекламує один із лоукостерів. Усе зійшлося. Також Ксенія розповіла про потенційних партнерів, як-от Sweet Tv та Megogo. Знімати будуть у Києві, Карпатах та Дубаї. Референси — «День святого Валентина», «Авіатор», «Джой», «Поки не зіграв у ящик».

«З новим кРоком»

Виробник — «МО Філмз». Загальний бюджет — 18,6 млн грн. державна підтримка — 14,8 млн грн.

Тут уже аж 9 різних історій. Які об’єднані принципом «найкращий подарунок — коли усе йде шкереберть». З кожним героєм має трапитися новорічне диво. Фільм базований на книжці Анни Демидової. Вона сказала, що Новий Рік — найкраще свято для кіно. Бо немає релігійності, як на Різдво, політики, як на 1 травня, і агресивного маркетингу, як на День Валентина.

Референс — «Реальна любов». У фільмі заявлені зірки не актори. Зокрема, рєбят, Олексій Дурнєв. Очевидно, він оговтався після своєї не надто вдалої ролі у стрічці «Продюсер» і дав себе якось вмовити знову зніматися. Розрахунок на те, що він приведе свою чисельну армію шанувальників, може не виправдатися, бо з «Продюсером» цього не трапилося. Не можна сказати, що в нього геть вже немає акторських здібностей, та й українською він розмовляє цілком пристойно. Але, щоб розкрити цей необроблений діамант, потрібен режисер, який добре працює з акторами. А взагалі, на моє глибоке переконання, Олексій цілком міг би сам продюсувати фільми. Такі здібності в нього вже точно є. Чекаємо.

«Ідеально для пари»

Виробник — «Цифрова платформа». Режисер — Іван Тимченко. Загальний бюджет — 6,2 млн грн, державна підтримка — 4,6 млн грн.

Одна з головних героїнь — квартира. У неї по черзі заселяються люди — від молодої пари до вже літньої. У кожного — свої проблеми, але квартира допомагає їх вирішити. Автори акцентують, що є багато стрічок, у яких будинки відіграють негативну роль. Наприклад, у горорах, де персонажі втрапляють у дивні та злі приміщення. Тут — навпаки. Режисер Іван Тимченко включався зумом, розповів, що фільм буде близьким та зрозумілим практично будь-якому глядачеві. Чекав на питання від експертів, але не дочекався. Локацію вже підібрали та показали. Це невелика, судячи з усього, квартира у Львові. Вона на екрані мусить отримати магічний характер. Знімати хочуть навесні, у прокат — у грудні 2022-го.

«Зірка Каліпсо»

Виробник — «Гольфстрім Продакшн». Режисер — Олександр Ітигілов. Загальний бюджет — 25 млн грн, державна підтримка — 20 млн грн.

Продюсер Віктор Насипаний, який, за його словами, більш відомий у кіносвіті як Віктор Шторм, одразу заявив: «Зірка Каліпсо» — фільм категорії «А». І це — наша відповідь «Індіанові Джонсу». Вже заплановані чотири частини. Не втримаюся від цитат. «Цей фільм — квінтесенція гумору, сюжетної динаміки та вражаючих аудіовізуальних рішень». Це обіцяє режисер Олександр Ітигілов. Також на глядачів чекає гротеск. Оператор Сергій Борденюк додав, що «проєкт його привабив своєрідним міксом пригод із суттєвою комедією, що на нашому вітчизняному кінопросторі не є поширеним та мусить викликати здоровий глядацький інтерес».

За сюжетом дослідник-герой їде до Кіпру шукати артефакт німфи Каліпсо. Але йому починають заважати. Будуть там і різні божества, на кшталт Зевса. Останній прийшов на пітчинг і сказав, що й так красивий, але до початку зйомок стане ще красивішим. Також у фільмі побачимо Ольгу Сумську, Віктора Андрієнка, Олексія Агопяна, Римму Зюбіну та Анну Кошмал. Продюсер похвалився, що вже знайшов партнерів у Кіпрі.

Один з експертів запитав, чому не подаються на копродукцю. Бо ж такий вражаючий проєкт мусить бути дорогим. На що пан продюсер відповів, що йому досить партнерства, яке передбачає допомогу з організацією, технікою та юридичними питаннями.

«Глухомань»

Виробник — «Спільна перемога продакшн». Режисер — Максим Черниш. Загальний бюджет — 31,2 млн грн, державна підтримка — 25 млн грн.

Авторів надихнула сенсаційна стаття в журналі «Вогник». У ній ішлося, що в Сибіру живуть дивні та агресивні люди, в яких були портрети Леніна і Сталіна. З’ясувалося, це колишні пацієнти психіатричної клініки, над якими в СРСР проводили досліди. Радянська влада хотіла створити людей, які не відчувають болю, і відправити їх у спецназ. Але експеримент не вдався, частину піддослідних розстріляли, а частина втекла до лісу та організувала там поселення. Одна з таких клінік була в Чернігівській області.

Для фільму обрали жанр горору. Бо що ж іще лишається? Четверо столичних інтелігентів-мажорів ідуть шукати і фільмувати людей, які не відчувають болю. І знаходять. З людей вони перетворилися на почвар без пальців та з обдертою шкірою, які сповідують сатанинсько-комуністичний культ. Тому головні герої мусять перетворитися з ніжної золотої молоді на воїнів.

Показали робочі матеріали. Не бачила такої гри з часів «Синевиру». Питання промо і маркетингу було озвучене, але без конкретики. Крім продакт плейсменту — автори назвали кілька торгових марок. Сказали, що показуватимуть їх делікатно. Приміром, рекламуватимуть туристичне спорядження. Цільова аудиторія — молодь.

«Історія Марти»

Виробник — «Т.Т.М.». Режисер — Сергій Наталушко. Загальний бюджет — 31 млн грн, державна підтримка — 24,8 млн грн.

Історична екшен-мелодрама. Марта — російська журналістка, яка відмовляється працювати на пропаганду і їде на Євромайдан. Там вона закохується в активіста і згодом їде з ним на війну. Автори ставлять питання: чи не витіснить бойове братерство любов? Сергій Наталушко у своїй доволі пафосній промові переконував, що фільм буде не пафосним. Бо показуватиме простих людей і їхні долі.

Склалося враження, що режисер не бачив ці десятки фільмів про Революцію гідності та війну, в кожному з яких було про людей і їхні долі. Якогось нового ракурсу він не запропонував. Це зауважила й експертка Лариса Руснак, яка сказала, що варто більше попрацювати над характерами. Режисер погодився. Конкретної аудиторії не вказав. Але додав, що «якщо фільм буде цікавий українцям, то буде цікавий і людям в інших країнах». З досвіду ми знаємо, що це не працює.

«За двома зайками»

Виробник — «Прототип продакшн». Режисер — Антон Щербаков. Загальний бюджет — 17,5 млн грн, державна підтримка — 9 млн грн.

На сцену виходить Микола Куцик, сценарист численних та успішних комедій. Жартує, що вперше компанія не пітчингує «Скажене весілля». Бо презентує нове прочитання п’єси Михайла Старицького. Одразу зауваження — перезнімати класичний текст ніхто не збирається, лишать лише кістяк. Також пан Куцик зауважив, що треба поспішати, бо росіяни можуть зняти свій варіант, а нам треба закріпити цю історію за собою. Нагадаю лише, що Максим Паперник колись уже зняв мюзикл «За двома зайцями», в якому знялося багато російських зірок, і кіно виходило на тамтешній ринок.

Отже, нашого новітнього Голохвастова зіграє Юрій Горбунов. Лиш звати його буде Алекс. Він аферист, обманув не тих людей і йому потрібні гроші. Щоб вони були, потрібно одружитися з донькою заможного ковбасного магната Людою. Але також є інша дівчина — проста консультантка в магазині техніки. Крім Горбунова, у фільмі будуть і інші зірки. Наприклад, якимось дивом вдалося вмовити Катерину Осадчу. А також кухарі Ектор Хіменес та Марко Черветті. Музику писатиме Олексій Потапенко.

Мета «зайок» — відродити класику та з іронією подивитися на себе збоку. Про маркетингову стратегію довго не говорили, бо вже довели, що вони це вміють. І з цим важко сперечатися. Ну і своє слово знову взяла пані Руснак. Вона переймалася, чи не зайде іронічний погляд на українське суспільство у площину «кумедних хохлів-селюків». Нагадаю, що сценаристу часто закидають цей момент. Але пан Куцик ніколи перед цим не пасував. І особисто мені його відповідь багато чого пояснила. Він не вважає, що в комедіях взагалі варто показувати нормальних людей, поведінку яких можна наслідувати. Усе рівно навпаки. Тому «красивих людей не буде». Але таки пообіцяв романтичну лінію.

Фото: скриншоти