Діамант в уявній короні Путіна: що відбувається між Росією і Білоруссю

Новина про узгодження Лукашенком та Путіним цілого пакету програм з інтеграції неабияк стривожила українців та увесь інший світ.

Йдеться про 28 програм, що передбачають поступове об’єднання білоруської та російської промисловості, економіки, оборонного, нафтогазового секторів.

Паралельно із зустріччю самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка та очільника Кремля Володимира Путіна на білоруській території розпочались військові навчання Захід-2021 – безпосередньо поруч із українськими кордонами.

Навіть президент Зеленський у межах форуму Ялтинської європейської стратегії в форматі YES Brainstorming заявив, що не виключає можливості повномасштабної війни з Росією.

Чи становлять російсько-білоруські навчання загрозу для України та чи не ховається під інтеграцією повне поглинання Білорусі Кремлем, Факти ICTV запитали у політичних експертів.

На думку політолога Олега Саакяна, якщо усі погоджені між Путіним та Лукашенком програми будуть реалізовані, це означатиме фактичне поглинання суверенітету та державності Білорусі Російською Федерацією, із збереженням лише номінального статусу окремої країни.

– Сподіватися, що хтось мінятиме вивіски, і замість Росії та Білорусі з’явиться якась третя держава, або на те, що вони адміністративно та політично об’єднаються – не варто.

За Білоруссю залишаться усі зовнішні атрибути державності, каже експерт, оскільки Росія не захоче втрачати зайвий голос на міжнародній арені.

У заяві Пєскова щодо того, що наразі про об’єднання фінансових систем та спільну валюту не йдеться, Олег Саакян вбачає тактичні наміри РФ.

Росії вигідно дочекатись ще більшого спаду білоруської економіки, яка вже має тенденцію до падіння. Це потрібно для того, щоб російський рубль прийшов як “рятівник”, а не загарбник.

– Швидко перейти з однієї валюти на іншу не вдастся, тож цю інтеграцію можна відкласти на більш пізній час, – зазначає політолог.

За словами експерта, повне схвалення програм з інтеграції може бути розтягнуте у часі та роздроблене з кількох причин. А до кінця року ми побачимо лише певну частину:

– По-перше, поки Лукашенко у підвішеному стані, його можна буде ще “довикористати” в озвученні певних тез.

І також, якщо зараз Лукашенко поставить свій підпис під цими угодами, їхня легітимність буде сумнівною, оскільки він не визнається Заходом як президент Білорусі.

На думку Саакяна, після Лукашенка у Білорусі з’явиться нова, ще більш проросійськи налаштована влада, яка й має закінчити цей процес.

– Путіну хотілося б, щоб цей процес був чистою грою, і став одним із діамантів у його уявній імперській короні. А у випадку, якщо це зробить Лукашенко, ця перемога вже блищатиме не так, – підсумував політолог.

Політичний експерт Олександр Мусієнко вважає, що говорити про досягнення якоїсь справді “проривної” домовленості зарано, оскільки ці 28 програм з інтеграції повинні опрацювати міжурядові комісії, а у законодавство мають бути внесені відповідні зміни.

– Тобто це такі рамкові домовленості, для виконання яких потрібно виконати ще певні дії, які можуть розтягнутись на тривалий проміжок часу, – зазначив політолог.

За словами Олександра Мусієнка, ці домовленості потрібно сприймати як надзвичайно важливі політичні важелі для Росії та Білорусі. 

– Путіну напередодні виборів важливо продемонструвати, що Росія співпрацює з країнами пострадянського простору, і вони покладають на неї надії та отримують від неї підтримку.

На думку експерта, найстрашнішого, тобто поглинання Білорусі Росією, поки не відбулося, і це добре для України.

– Це можна вважати першим дзвоником цього процесу, однак враховуючи те, як це все відбувається – у декларативній формі, поглинання якщо й відбудеться, то не у короткостроковій перспективі, – додав Мусієнко.

Захід 2021

З приводу небезпеки військових навчань біля кордонів з Україною Олександр Мусієнко та Олег Саакян мають схожі думки і вважають, що наразі вірогідність повномасштабного вторгнення Росії є мізерною.

Головною загрозою є можливість збільшення присутності у Білорусі російських військ безпосередньо поряд із Україною.

– Для нас зараз дуже важливо спостерігати, щоб той контингент, який перебуває на базі Барановичі в Білорусі, не залишився там, а був виведений. Якщо він залишиться не з літаками та ракетами, а лише на рівні десантників на якійсь навчально-тренувальній базі, то це не становить великих загроз, – запевняє Олександр Мусієнко.

Олег Саакян каже, що це підвищує ризики, але справа не у самих навчаннях, а в тому, скільки військових залишиться після їх відпрацювання.

Реакцію Зеленського про те, що він не виключає ескалації та широкомасштабної війни з боку РФ і вважатиме це найбільшою помилкою, Саакян називає загалом правильною.

– Ця заява носить превентивний характер, саме для того, щоб не допустити подібний сценарій. Єдине, мабуть, потрібно було вибрати іншу модальність цієї заяви. І акцентувати увагу на тому, що такий сценарій розглядається, але він малоймовірний, і в Україні роблять все для того, щоб він не відбувся, – резюмує політолог.

Реакцію Кремля на слова українського президента політологи вважають недоречною, некоректною та називають відмовкою.