Тютюнові поправки: хто та як у парламенті пропонує спростити куріння в Україні

Нинішній план підвищення акцизів, за підрахунками KSE та VoxUkraine, має зменшити поширеність куріння серед дорослих, тобто людей віком від 16 років. За прогнозами, це  попередить 588 тисяч смертей, безпосередньо пов’язаних із курінням. Крім того,  зі зменшенням споживання тютюну зменшуються і витрати системи охорони здоров’я на пов’язані з цим проблеми.

А за зобов’язаннями, визначеними Угодою про асоціацію з ЄС, Україна має наблизити своє законодавство до європейського ще й у питаннях зовнішнього вигляду і місць продажу тютюнових виробів, а також — реклами та спонсорства. 

Деякі з цих змін опинилися під ударом завдяки окремим українським парламентарям. Хто з народних депутатів пропонує спростити куріння в Україні, як вони пояснюють свої пропозиції, та головне — чи відрізняється публічна позиція цих народних депутатів у питаннях бізнесу та охорони здоров’я від їхніх законодавчих пропозицій?

Атака клонів

Один із законопроєктів, яким намагаються врегулювати обіг і вживання тютюну в Україні — це документ №4358, проєкт змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну. Цей документ далекий від рекордсменів за поправками — має лише 515 пропозицій. На відміну від, наприклад, банківського «антиколомойського» закону, де було понад 16000 поправок, чи проєкту про продаж землі із понад 3000 поправок. Та в цих пів тисячі поправок сховані чималі зміни.

Багато поправок були так чи інакше ідентичними за суттю. Депутати подавали їх у різних форматах: пропонували видалити всю певну норму, видалити її частину або нівелювати її дію. Та фактично ці поправки були клонами.

Вадим Галайчук, фракція «Слуга народу»

Галайчук подав до проєкту №4358 56 поправок із 515, або майже 11%. Із них 45, тобто понад 80% усіх його поправок, ми оцінили як однозначно негативні. Тобто такі, що послаблюють норми законодавства з обмеження куріння.

Деякі з цих поправок пропонували виключити із закону низку визначень, наприклад, що таке «приміщення» (поправка 19, р.к. №43) та «пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння» (поправка 22, р.к. №43). Відсутність чітких визначень у законі створила б лазівки для виробників, імпортерів, рестораторів та й для самих споживачів. 

Також він пропонував не публікувати на упаковках інгредієнти, яких менше 0.1% (поправка 196, р.к. №43), дозволити виробникам та імпортерам не подавати описи використаних добавок до продукції, доступні їм результати внутрішніх та зовнішніх  досліджень ринку та уподобань  різних  груп  споживачів та інформацію про свої обсяги продажів за марками і типами (поправки 116, 117, 119, 122, 123, 150 та інші пропозиції до Статті 11 про звітність). Інші його поправки стосувалися скасування заборони куріння у приміщеннях підприємств та організацій, в готелях та на вокзалах (поправки 290, 292 та 294, р.к. №43).

Всі ці поправки не пройшли парламентський комітет та не потрапили в документ до другого читання.

Публічна позиція Галайчука не збігається з його поправками до цього законопроєкту. 

Наприклад, він як перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу часто наголошує на важливості наближати законодавство України до ЄС. Так, на сайті партії «Слуга народу» у публікації «Як Україна рухається до Євросоюзу» Галайчук розповідав, що Україна не змогла виконати деякі свої зобов’язання перед ЄС через «складні роки» — зміну влади, вибори президента та парламенту, а згодом — пандемію коронавірусу. Водночас сам Галайчук пропонував законодавчі зміни, що віддаляли б Україну від ЄС.

Судячи з наведеної нижче цитати Галайчука, він підтримує дії уряду з регулювання економіки, навіть якщо вони не видаються ефективними.

Насправді карантин вихідного дня дав набагато гірший результат, ніж намагається довести спікер. Згідно з оцінками Центру макроекономічного моделювання KSE, хоча для економіки втрати від карантину вихідного дня менші, аніж від повного локдауну, захворюваність все одно зростала. Відтак Україна загалом програла і в епідеміологічній, і в економічній ситуації. 

Критикував такі дії влади і екс-очільник Центру економіки охорони здоров’я KSE Павло Ковтонюк. За його словами, карантин вихідного дня не вирішив проблему зростання захворюваності та госпіталізацій, адже захворюваність продовжувала зростати в будні дні.

Негативно це рішення оцінювали і в Центрі економічної стратегії. Очільник ЦЕСу Гліб Вишлінський зазначав, що це рішення не ґрунтується на жодному аналізі. Активність українців саме у вихідні дні менша, а відтак менший ризик заражень. А закордонні дослідження показали, що обмеження торгівлі та роботи закладів громадського харчування не впливає на захворюваність та госпіталізації.

Член ради директорів Американської торговельної палати та голова комітету з розвитку HoReCa у Спілці українських підприємців Євген Шевченко у подкасті для ЦЕСу зазначав, що 40% виручки ресторанного бізнесу формується саме у вихідні. Відтак втрати для цього бізнесу саме від карантину вихідного дня були найбільшими. До того ж, зважаючи на досвід Європи, HoReCa відповідальна лише за 1,5-5% заражень. 

Мар’ян Заблоцький, фракція «Слуга народу»

Мар’ян Заблоцький — голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів у Верховній Раді. Проте його поправки до цього законопроєкту не стосувалися його профільної теми. До 4358 він подав 45 поправок із 515, тобто 8,7% поправок. Із них 30, або 66% усіх його поправок, ми оцінили як однозначно негативні.

Заблоцький, як і Галайчук, пропонував виключити з законопроекту 4358 деякі визначення. Наприклад, «приміщення», а з визначення «спонсорства» прибрати згадку про пристрої для споживання тютюну без згоряння (поправки 18, 21, р.к. №79). Тобто він пропонував дозволити використовувати ці пристрої (наприклад, такі як IQOS від Philip Morris чи glo від British American Tobacco) у приміщеннях (поправка 288, р.к. №79). Цей же депутат запропонував дозволити рекламу тютюнових виробів у місцях продажу та на сайтах, більшість аудиторії яких старша за 18 років (поправки 319, 444 та 450, р.к. №79)

Цікаво, що Заблоцький — співзасновник громадської організації «Українське товариство економічних свобод» (УТЕС). У 2019 році, коли Заблоцький тільки отримав свої депутатські повноваження, УТЕС отримало від Philip Morris International (далі — PMI) понад 164 тис. доларів на навчальні програми для молодих лідерів та активістів. Ще 97 тис. доларів організація отримала в 2020 році на ті ж цілі.

Утім, Мар’ян Заблоцький не надто публічний та не часто виступає на телебаченні. Серед виступів депутата, які ми промоніторили, не було згадок про легкість ведення бізнесу в Україні. Також Заблоцький — один із авторів законопроекту №3656, яким зменшили ПДВ на певну аграрну продукцію до 14%. Попри захист Заблоцьким цього закону, положення закону ускладнюють адміністрування ПДВ, зменшують доходи державного бюджету та порушують зобов’язання перед міжнародними партнерами України, зокрема МВФ.

Андрій Пузійчук, фракція «Батьківщина»

Народний депутат від «Батьківщини» — ледве не лідер за кількістю поправок. Він подав 178 поправок із загальних 515, або майже 35% усіх поправок до законопроєкту. Із них 48 поправок, або 27%, ми оцінили як негативні, а ще 57, або 32%, — як спам. Для порівняння, Елла Рєпіна подала 100 правок, із яких 81% були позитивними.

Поправки Пузійчука також стосувалися  видалення визначень, необхідних, щоб закон функціонував повноцінно. Крім того, він пропонував скоротити обсяг інформації, яку тютюнові компанії надають до регулюючого органу: пропонував, щоб ті надавали тільки обсяги продажів. 

Були у Андрія Пузійчука і пропозиції, що суперечили одна одній. Наприклад, пропозицією 214 (р.к. №182) депутат збільшував площу сторін упакування, відведених для медичних попереджень, з 30% до 65%. У той же час у правці 160 він пропонував прибрати норму про мінімальну ширину загального медичного попередження та інформаційного повідомлення на упаковці, що могло зробити попередження менш помітним. Жодну з цих поправок в документ до другого читання не внесли.

Андрій Пузійчук досить частий гість на телеканалах «Прямий» та «НАШ». Утім, серед його виступів майже не було висловлювань про легкість ведення бізнесу чи антитютюнове регулювання. 

Сергій Шахов, депутатська група «Довіра»

Шахов працює в Комітеті з питань екологічної політики та природокористування. Він вніс до проєкту закону всього 6 поправок із загальних 515. Однак 4 з них, або 66%, ми оцінили як однозначно негативні.

Шахов, до прикладу, пропонував видалити визначення, хто є споживачем тютюнових виробів (поправка 33, р.к. №315). Цю поправку профільний комітет відхилив. А  врахували іншу його поправку: дозволити — на відміну від попередньої редакції законопроєкту — обіг електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин для електронних сигарет з характерним запахом та смаком (поправка 104, р.к. №79), тобто подібних до прянощів, фруктів, ягід, напоїв та іншого. Аналогічні поправки, до слова, пропонували й депутати Галайчук та Заблоцький, про яких ми писали вище. Їхні поправки Комітет з питань здоров’я нації також ухвалив.

Сергій Шахов у своїх публічних виступах часто необґрунтовано критикує реформи, які проводяться в Україні, та називає повернення кредитів Україною «репараціями». Тобто виступає проти співпраці України з МВФ чи ЄС. 

Дефіцит Пенсійного фонду — 21,7 млрд грн. Ще 145,2 млрд грн — це дотація з державного бюджету на виплату пенсій за спеціальними програмами, наприклад, для військовослужбовців. Українська пенсійна система потребує реформування, адже зараз ті, хто працює, не в змозі забезпечити гідний рівень життя пенсіонерам.

Реформи, зокрема, створення спеціальних антикорупційних органів, спрямовані на боротьбу з корупцією, а не на її поширення. До речі, НАБУ відкрило справу проти нардепа Шахова за недекларування маєтків та бізнесу його цивільною дружиною.

Мета шкільної реформи — забезпечити якісну освіту. Адже в малих школах, де вчителі часто змушені викладати по кілька предметів, діти отримують нижчий рівень знань та гірше соціалізуються. Переведення їх до опорних шкіл має вирішити цю проблему.   

По-перше, кошти, які ми повертаємо МВФ чи іншим іноземним кредиторам (як країнам, так і організаціям) — це не репарації, адже ми не у стані війни з ними. Ми повертаємо кредити, які  отримали на певних умовах. 

По-друге, кредити від іноземних партнерів не є ознакою «зовнішнього управління». Аби отримати ці кредити, саме уряд України зобов’язується провести реформи. Мета цих реформ — забезпечення стійкості української економіки, стабільного економічного зростання, подолання дефіциту бюджету. Тобто Україна сама зацікавлена у тому, щоб такі зміни все ж відбулися. 

По-друге, попросити МВФ списати борги фактично означатиме дефолт, тобто визнання того, що Україна не може розплатитися з боргами. Це суттєво погіршить позиції України в очах потенційних інвесторів та інших кредиторів. В Україну не надходитимуть зовнішні інвестиції, а державні боргові цінні папери не користуватимуться попитом. Отже, доведеться або скорочувати дефіцит бюджету, або підвищувати ставки за ними. Докладно про можливі наслідки дефолту можна прочитати в цій статті.

Нарешті, якщо $100 млрд — це 500 млрд грн, то депутат вважає, що курс становить 50 грн за долар. Що, звісно, не так, але цілком досяжно у випадку дефолту.

Прихована загроза

Утім, зміни щодо ввезення й обігу тютюну можуть бути не тільки у профільних законопроєктах. Так, поправки, які спрощували ці процеси, ми знайшли в документі 4278 — проєкті змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. 

Данило Гетманцев, фракція «Слуга народу»

Данило Гетманцев, співавтор цього законопроєкту і голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, вніс чи не найбільше поправок до документу перед другим читанням. Та головні зміни були наприкінці законопроєкту. У правці 55 (р.к. №20) Гетманцев та інші депутати в лютому 2021 року запропонували знизити  акцизний податок на ТВЕНи до 2024 року та змінити слова «з 1 січня» на «з 1 квітня» — тобто нижчий рівень податку буде діяти довше.

Під час розгляду в комітетах поправку врахували без змін. 

Гетманцев частий гість каналу «Україна 24». Найчастіше  він коментує свою улюблену тему — фіскалізацію. Крім цього, він один із небагатьох авторів поправок, хто коментував у прямому ефірі зміни до регулювання тютюнової галузі.  

Гетманцев говорить про проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який уряд схвалив у травні 2021 року.

Гетманцев правий, що обов’язок сплачувати 5% акцизу перекладається з роздрібної мережі на виробників та імпортерів. Так кошти потраплятимуть не до місцевих бюджетів, а до державного. Звідти їх перерозподілятимуть у громади. 

Однак саме це, на думку Асоціації міст України та самих виробників тютюнових виробів, створює ризик, що кошти не будуть розподілятися справедливо. Фактично це суперечить принципам децентралізації та зменшує можливості для громад самостійно заробляти кошти та розпоряджатися ними. 

Згідно з даними ДПСУ, кількість реєстраторів розрахункових операцій (РРО) із 1 серпня 2020 року до 1 серпня 2021 року зросла на 113,5%, тобто більше, ніж удвічі. 

Утім думка про те, що 40 млн громадян тепер можуть купувати товари легально, перебільшена. По-перше, ті ж 40 млн населення одночасно можуть купувати й нелегальні товари у продавців, які не встановлювали РРО. По-друге, згідно з даними Держстату, на початок 2021 року в Україні було 41,1 млн осіб, із яких 6,3 млн — діти 0-14 років, яким офіційно заборонено працювати. Українське законодавство дозволяє прийняття на роботу з 16 років, а 15-річних — за згодою батьків чи опікунів.

Давид Арахамія, фракція «Слуга народу»

Це єдина поправка колишнього підприємця, а нині депутата Давида Ахарамії до цього законопроєкту. І вона також пропонує знизити ставки акцизного податку на тютюновмісні вироби та перенести щорічну зміну цих ставок із 1 січня на 1 квітня. Утім, він пропонував  зробити податки на пересланий (ввезений) тютюн ще нижчими — принаймні до кінця 2021 року.

Її врахували частково, тож до другого читання законопроєкт мав піти з тим зменшеним податком на переслані ТВЕНи, який запропонував Гетманцев.

Це уже не перша спроба Арахамії зменшити акцизи для ТВЕНів. Ще наприкінці лютого він запропонував знизити акциз на тютюнові вироби для нагрівання в електронних сигаретах, стверджуючи, що це дасть бюджету вищі й стабільніші надходження від цієї сфери. 

Давид Арахамія — один із небагатьох політиків, які за останній рік публічно обговорювали «антитютюнові» законопроекти. Наприклад, у березні цього року під час інтерв’ю з Наталією Влащенко у програмі «Хард» на «Україні 24» Арахамія кілька разів зманіпулював про акцизи на IQOS. 

Передісторія. 25 лютого голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія запропонував знизити акциз на тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) в Україні на 30% із 1 квітня 2021 року. Він вніс відповідну поправку до законопроекту №4278. Депутат заявив, що домовився з компанією Philip Morris, яка займається дистрибуцією тютюнових виробів в Україні. Нібито в обмін на зниження акцизу вона зобов’язалася гарантовано сплатити до бюджету 11 млрд грн за 2021-2022 роки (незалежно від того, яку кількість товару вона продасть).

Арахамія пояснював, що головна мета даної ініціативи — попередити збільшення контрабанди ТВЕНів, яке, за його словами, може бути спровоковане щорічним зростанням акцизів. Нібито з підвищенням акцизів на ТВЕНи збільшиться попит на тютюнові вироби так званого «сірого імпорту» з Білорусі, Молдови та Росії.  Врешті, «компанія виробника від цього не страждає, оскільки всі ці IQOS і в Росії, і в Молдові, і в Білорусі зроблені компанією Philip Morris. Але держава недоотримує акциз дуже істотно», стверджує Арахамія.

Крім того, за домовленістю з Philip Morris, як повідомив Арахамія, ціна ТВЕНів в Україні залишиться незмінною: тобто вона не знизиться і вироби не стануть дешевшими. Це, мовляв, і для дітей не зробить їх доступнішими, але й не дасть зростати контрабанді, чи то «сірому імпорту» тютюнових виробів для нагрівання.

Однак аргументи Арахамії — маніпулятивні. 

По-перше у частині, де Арахамія коментує поступове підвищення акцизів, він допускає арифметичну помилку. Підвищення удвічі — це на 100%, а на 200% — це утричі. Якщо підвищити на 100%, а потім двічі на 50%, то загальне підвищення становитиме 225%. Якщо ж підвищити на 200%, а тоді двічі по 50%, то загалом зростання акцизу становитиме 450%. Тож звідки береться 320% — незрозуміло. 

По-друге, щодо збільшення контрабанди. 

Експерти, зокрема представники тютюнових компаній, пояснювали, що через прийнятий закон №466-ІХ ставки акцизу можуть зрости на 40%. «Ціна на стіки для систем електричного нагрівання тютюну може стати вищою на 40%, ніж у сусідніх Молдові, Білорусі та Росії. Через це, імовірно, відбудеться зростання нелегального ринку цієї продукції. За оцінками експертів, мова йде про зростання на 200%», – коментувала керівниця напрямку ширвжитку (FMCG) Європейської бізнес-асоціації) Крістіна Лініченко у рекламному матеріалі «Економічної правди» за підтримки Philip Morris. 

Станом на дату цитати Арахамії — у березні 2021 року — вартість ТВЕНів в Україні починалася з 58 грн, коли в Польщі, Румунії та Угорщині вона була вдвічі вищою — 107, 104, 134 грн відповідно. В Росії, Молдові, Білорусі ціни не сильно відрізнялися від українських нинішніх – ТВЕНи там коштували 56, 61, 59 грн. Отже, із 40-відсотковим зростанням, про яке кажуть експерти, ціна стіків для ТВЕНів в Україні стартуватиме від 78 грн і буде приблизно посередині між цінами першої та другої групи країн.

І по-третє, відповідно до підрахунків Київської Школи Економіки, якби за поправку Арахамії проголосували, то у 2021 році бюджет ймовірно недоотримав 3 млрд грн від акцизних зборів на ТВЕН.

Дані свідчать про протилежне

Та поправки Гетманцева та Арахамії до кінцевого варіанту законопроєкту не ввійдуть. 7 вересня Комітет парламенту з питань фінансів, який очолює Гетманцев, зібрався ще раз і на своєму засіданні проголосував за те, щоб прибрати цю поправку з документу. Примітно, що голова комітету Гетманцев, який і вів засідання, називав запропоновану норму «поправкою Арахамії». Хоча саме його пропозицію зі зниження акцизу спочатку врахували повністю, а Арахамії — тільки частково.

Комітет пояснив бажання прибрати поправку зі зниження акцизу тим, що надходження до державного бюджету виросли. Так, з початку дії вищих акцизів на ТВЕНи з 1 січня 2021 року до бюджету надійшло 5.2 млрд грн, пояснював таку зміну сам Гетманцев. Лише за 4 місяці цього року акцизу на ці товари зібрали більше, ніж за весь 2020 рік. Тож побоювання, що більші акцизи призведуть до контрабанди і відтак до зменшення надходжень в бюджет, не справдилися.

Висновки

Отже, наразі до другого читання пройшли лише поправки, які спрощують обіг електронних сигарет з характерним запахом/смаком. Решту негативних змін такого штибу «зрізали» ще на етапі комітетів. 

З 515 поправок до законопроєкту №4358 було ухвалено 11, або 2,1% від усіх, поправок, які VoxCheck визначив як негативні. Поряд із тим ухвалили і 41, або майже 8% від усіх, поправок, які за нашим аналізом є позитивними. 74, або 14,3% поправок були спамом. Решта — нейтральні зміни, які ані позитивно, ані негативно не впливають на законопроєкт. Розгорнутий аналіз усіх поправок доступний тут.

Нині обидва документи чекають свого другого читання. Команди VoxCheck та Центру демократії та верховенства права і надалі слідкуватимуть за цими документами.

Джерело: VoxUkraine