Життя у новій реальності та зміна клімату: які загрози обговорили на YES Brainstorming

Оскільки пандемія й досі не збавляє обертів, дискусію в рамках Ялтинської європейської стратегії (YES) у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука вирішили провести у новому форматі – YES Brainstorming.

На захід завітали як перші особи України, так і представники багатьох країн. Зокрема, екс-радник президента США з національної безпеки Джон Болтон та заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд.

Участь у дискусії також взяли багато друзів нашої держави з інших країн світу.

Факти ICTV розповідають про найважливіші теми, які порушували у перший дискусійний день YES Brainstorming.

Об’єднатися по-справжньому

Відкрив дискусію український підприємець і меценат Віктор Пінчук. Він розповів, що головна тема конференції – підготовка до майбутніх катастроф.

Covid-19 став викликом для всього світу і застав його зненацька. Тож нині потрібно готуватися до нових викликів.

– Ми пройшли Covid-19, але чи не перебуваємо ми в часі, що передує ще гіршим катастрофам? Технологічні збої, кліматичні зміни, пандемії. Можливо, війна. Covid є смертоносною загрозою, але, можливо, це лише перша стадія того, що на нас насувається. Ми зможемо їх подолати, тільки якщо людство співпрацюватиме, – заявив Пінчук.

Першим у дискусії взяв участь президент України Володимир Зеленський, який зауважив, що пандемія не лише показала, що світ може об’єднатися перед новою загрозою, але водночас більшість країн боротимуться саме за своє виживання у критичній ситуації.

Глава держави вважає, що нові виклики, зокрема інфекції, з’являтимуться щороку. І, якщо ми побачимо справді велику катастрофу, то об’єднання може стати лише гарною байкою.

– Covid нарешті сказав те, що думають, але соромляться сказати політики-дипломати. Ось насправді ваше місце. І у маленьких країн дуже маленькі шанси вижити, якщо на планеті почнуться справді великі проблеми. Далеко не факт, що тобі допоможуть. Не факт, що тебе врятують. Всі країни не рівні. І Covid показав це, – заявив президент.

Та не лише пандемія стала тією темою, на якій вирішив зосередити увагу президент. Зеленський вважає, що Україна вже давно готова до членства в НАТО, і відмінно демонструє свій професіоналізм не лише у війні проти Росії, але й в Афганістані.

– Наша армія – одна із найпотужніших у світі. Коли говорять про реформи в армії чи в оборонному секторі, мовляв, через це Україна не вступила до Альянсу, то мені здається, що це не до кінця відверта думка, – сказав президент.

Звичайно, великим викликом для України залишається війна на сході держави. Зеленський навіть не виключає того, що новим викликом для України буде повномасштабна війна проти Росії.

Навіть сьогодні існує реальна загроза. Але президент сподівається, що війну вдасться завершити за допомогою переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним в рамках нормандського формату.

Однак розмова має бути більш предметною, аніж під час переговорів наприкінці 2019 року.

– Ми повинні предметно поговорити про деокупацію нашої країни. Бо фразами, залякуваннями, погрозами нічого не досягнемо… Якщо вона (зустріч. – Ред.) буде, то буде повернення якоїсь кількості людей. Я не вірю, що (буде обмін утримуваними особами. – Ред.) всіх на всіх. Все, про що ми домовляємося, Росія ніколи це не робить на 100%, – розповів про свої очікування президент.

Міжнародні виклики

Сьогодні у світі існує чимало викликів, які стосуються як діяльності людства в цілому, так і окремих держав. Наприклад, проблема запуску Північного потоку-2, будівництво якого завершили 10 вересня.

Але про загрози і протистояння російському геополітичному проекту детальніше говоритимуть 11 вересня.

Сьогодні у центрі уваги опинився Афганістан, а точніше, його захоплення Талібаном після того, як Сполучені Штати заявили про виведення своїх військ.

Проблема не так у внутрішній ситуації у країні, як у сигналі для всього Близького Сходу.

– Я дуже занепокоєний діями нинішньої адміністрації США. Дехто вважає, що це зразкове виведення військ, але на мою думку, те, що було зроблено – це віддзеркалення думок виборців Байдена…

На мою думку, нас багато що має непокоїти на Близькому Сході, адже Іран зробив свої висновки, зокрема щодо ядерної угоди. Ситуація в Афганістані – стратегічний вакуум, який можуть відчути і наші друзі, – заявив під час дискусії екс-радник президента США із національної безпеки Джон Болтон.

Втім, не всі проти такого рішення США. Казали навіть про те, що Талібан вже давно був за крок від захоплення влади, просто нині випала гарна нагода.

– Я підтримую виведення війська з Афганістану. Вважаю це правильним рішенням… Розвідка зробила дуже базову помилку в оцінці афганської армії, інституцій країни, – сказав професор Джорджтаунського університету Чарльз Купчан.

Проблема Афганістану порушує інше питання: як ми оцінюємо наслідки наших рішень. Наприклад, як ми ставимося до штучного інтелекту? Чи становить він справжню загрозу для нас?

Або як будівництво того чи іншого заводу вплине на навколишнє середовище не за рік-два, а через 50-100 років?

До проблем ми повинні готуватися до того, як вони виникнуть, а не хапатися за голову опісля. І сьогодні ми маємо чудовий приклад нехтування проблемами – і це не Афганістан.

Запобігти кліматичній катастрофі

Проблема, якій сьогодні має запобігти людство – глобальне потепління. Нині багатьом воно здається дещо переоціненим, але учасники Ялтинської європейської стратегії вважають інакше.

Ведучий CNN Фарід Закарія перед відкриттям дискусії пригадав Сирію. Так, у цій країні було багато причин для початку війни, але не можна забувати, що однією з них стала зміна кліматичних умов, яка призвела до проблем із забезпеченням продуктами.

Якщо клімат змінюватиметься у масштабах цілої планети, її частина може стати непридатною для життя. А це, зі свого боку, призведе до нових конфліктів.

– Зміна клімату – симптом зовсім інших процесів у суспільстві. Використання енергії зростає впродовж тисячоліть, але нині – на 2,5% на рік. Але це вимірник нашої влади над планетою… Баланс влади між нами та планетою істотно змінюється, – пояснює директор Small World Consulting Майк Бернерс-Лі.

Учасники дискусії сходяться на тому, що нам потрібно не просто змінювати способи виробництва енергії, а водночас не нарощувати її споживання. Щоб не сталося такого, що у нас завжди залишатиметься певний відсоток класичного та нового вироблення енергії.

– Водень дуже важливий під час переходу на нові джерела енергії. Але нині близько 30-40% втрат. Сучасна цивілізація стоїть на пластику, цементі, сталі та аміачних добривах. Ми не дуже швидко рухаємося шляхом декарбонізації. Чудово, що люди у це інвестують, але це невеликі експерименти.

Однак ми могли б очікувати великих змін від підприємців, якби інвестували у такі дослідження, – вважає історик Рутгер Брегман.

Завершення першого дня YES Brainstorming показало: ми маємо думати на десятки років вперед і працювати надзвичайно швидко.

Єднатися повинні не лише держави і політики, але й кожен з нас. Лише коли всі долучатимуться до великих ініціатив, ми зможемо подолати майбутні кризи.

На прикладі Covid-19 ми побачили, що це можливо. Варто не забувати цей урок, який точно допоможе нам найближчими роками.

Фото: Фонд Віктора Пінчука