Американський тиждень. Моніторинг теленовин 30 серпня — 4 вересня 2021 року

Оскільки велика увага була прикута до візиту Володимира Зеленського до США та його зустрічі з Джо Байденом, зросла частка новин міжнародної політики та новин із-за кордону. У новинах з Україні розглядали перспективи нових локдаунів, розповідали про початок навчального року, а політичне життя майже не висвітлювали, за винятком точкових повідомлень про ДТП з нардепом від «Слуги народу» Олександром Трухіним та першовересневим піаром окремих політиків. Найбільше уваги українській політиці приділяли на каналі Медведчука: цього тижня там особливо пристрасно скаржилися на нібито утиски свободи слова та переслідування опозиції. Тим часом на цьому каналі вкотре зовсім ігнорували бойові дії на Донеччині та Луганщині, репресії в Криму та результати довгоочікуваної зустріч президентів України та США.

Зеленський vs Байден

Перші два дні тижня новинарі ділилися очікуваннями від зустрічі президентів України та США (спецефіри про цю зустріч «Детектор медіа» докладно описував). У новинах говорили про протидію російській агресії, «Північний потік-2» та військову допомогу США для України. Також згадували про співпрацю в енергетичній сфері та цифровій безпеці. У повідомленнях наголошували, що через події в Афганістані зустріч вдруге переносилася з 31 серпня на 1 вересня.

31 серпня «1+1» присвятили коротке повідомлення та фрагмент включення готелю, в якому зупинилася українська делегація, наголошуючи, що він дорогий: «Основні страви тут коштують від семи сотень гривень. За десерт доведеться викласти від 400 гривень». А про жартівливу світлину речника президента Сергія Никифорова, яку жваво обговорювали у соцмережах, згадали лише на 5 каналі: «Перед зустріччю двох президентів він виклав жартівливе фото в інстаграмі. Воно спричинило шквал дотепів і критики. З балкону готелю Никифоров тримається за обеліск — це меморіал Вашингтона. Прессекретар жартує, а от настрій самих перемовин аж ніяк не веселий, навпаки, серйозний».

Із підсумків зустрічі найбільше акцентували на підтримці суверенітету України, наданні допомоги Україні від США, згадували і про перспективи вступу до НАТО. На Першому незалежному ключовою темою візиту до США були зовсім не результати зустрічі президентів — про них взагалі не йшлося, а звернення працівників медіа Медведчука по захист до ООН. Про це далі.

На каналі «Україна» 2 вересня своїми роздумами про зустріч президентів ділився Арсеній Яценюк: «Чи була ця зустріч історичною, чи дещо історичною, давайте почекаємо і подивимось — аби історія розсудила, потрібен час. Мене надихає спільна заява Сполучених Штатів і України, тому що, на мою думку, це певний план дій між нашими двома країнами». 

Телеканали приділяли увагу й експертним оцінкам зустрічі. На ICTV та СТБ спілкувалися з експертами-міжнародниками фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, на Суспільному — з експертом Українського інституту майбутнього, на 5 каналі записали окреме інтерв’ю з американським дипломатом Майклом Макфолом, який перелічив низку сильних сторін спільної заяви президентів України та США, зокрема про енергетичне партнерство.

Викривлена реальність у медіа Медведчука

Цього тижня на ютуб-каналі Медведчука посилили кампанію на захист його медіа та намагалися подати кримінальну справу проти голови політради «Опозиційної платформи — За життя» як політичні репресії. 2 вересня на Першому незалежному понад 8 хвилин дванадцятихвилинного випуску тривав сюжет під титром «Тиск на опозицію», де Медведчук та його команда підтримки переконували, що кримінальне провадження проти нього є політично мотивованим. Наступного дня цей же сюжет просто повторили. 

Побільшало й звернень до міжнародної спільноти. Щодня Перший незалежний левову частку ефіру приділяв зверненням працівників «незаконно закритих медіа», до яких зарахували «колективи телеканалів “112 Україна”, NewsOne, ZIK, Перший незалежний, КРТ та видань “Страна.ua” і “Шарій.нет”». Вони просили підтримки міжнародних інституцій, аби відновити свою роботу в Україні. На захист ЗМІ Медведчука та інших проросійських медіа в Україні виступив колишній депутат Європарламенту Натан Гіл, який свого часу заступався і за російський пропагандистський канал RT. Також на Першому незалежному зацитували заяву президента Freedom House, який також критикував санкції щодо ЗМІ в Україні. У цих повідомленнях зовсім проігноровані численні заяви українських медійних та правозахисних організацій, які підтримали санкції (наприклад, Медіарух та CEDEM), пояснюючи, чому таке обмеження не є тиском на свободу слова.

Також Перший незалежний перекрутив, що ООН вимагає відновити мовлення закритих каналів. Оскільки у випуску не вказали, про яку саме заяву йдеться і коли вона була озвучена, можна припустити, що йдеться про ще червневі перестороги. Втім ні тоді, ні пізніше ООН не висловлювала жодних вимог. Тож очевидно, що тут також зманіпулювали.

Репресії в Криму

4 вересня стало відомо про масові затримання у Криму. На 5 каналі цим подіям присвятили перші три хвилини випуску новин, повідомивши і про хронологію подій, і про реакцію президента та правозахисників. На «1+1» це також дали першим коротким повідомленням з кадрами від «Крим. Реалії». Не найпершими повідомленнями, але в перших блоках випусків новин розповідали про репресії в Криму на ICTV, «UA: Першому» та «Україні». Ці події, які Зеленський назвав реакцією Росії на саміт «Кримської платформи», ігнорували у новинах «Інтера» та Першого незалежного. 

Попереднього тижня на Першому незалежному проігнорували висвітлення саміту «Кримської платформи». Та й загалом ставлення до загарбання Криму на каналі Медведчука специфічне: про це згадують, коли критикують Україну за кримінальні справу проти Медвечдука, або ж у критиці санкцій проти політиків та зірок, які відвідували Крим із порушенням міжнародних та українських норм щодо анексованої території. Так само Перший незалежний часто ігнорує і бойові дії на Донеччині й Луганщині. Цього тижня вже не вперше новин про це не було взагалі, хоча на фронті були поранені військові та загинув 27-річний солдат Роман Задорожний. 

Цензуроване ДТП

Автомобільна пригода з нардепом від «Слуги народу» Олександром Трухіним, що сталася 23 серпня, не потрапляла в новини попереднього тижня. А про зачищення сайтів від новини про це ДТП повідомили лише кілька телеканалів. 30 серпня коротко про це повідомили «Інтер» та Перший незалежний. На «Інтері» почали із хронології подій і під кінець згадали, що три десятки ЗМІ видалили інформацію про аварію. Самого ж нардепа ведуча назвала Олексієм, а не Олександром. На Першому незалежному одразу почали з повідомлення про видалення новин і перерахували медіа, які на цьому впіймали. На 5 каналі 30 серпня вийшов п’ятихвилинний сюжет, у якому йшлося і про ДТП, і про зачищення інфопростору. У сюжеті не повідомили, чи намагалися зв’язатись із Трухіним, але дали коментар його однопартійки Юлії Гришиної. Вона сказала, що в партії самі чекають на пояснення та розслідування.

31 серпня ті ж канали — 5 канал, Перший незалежний та «Інтер» — розповіли, що за справу взялося Держбюро розслідувань. Далі тему відстежували тільки на Першому незалежному: 1 вересня повідомили, що Трухін дав перші коментарі ЗМІ та повідомив, що має травму голови; а 3 вересня — що матеріали про ДТП поліція передала в ДБР. Решта каналів із вибірки «Детектора медіа» всі ці дні ігнорували новини про Трухіна.

У новинах це був основний інформаційний привід для згадок про «Слугу народу», але більшість каналів подію не висвітлювали. На ICTV та «Україні» нардепи від монобільшості коментували законодавчі ініціативи щодо ринку металобрухту, обіцяючи беззаперечні зміни на краще. Зовсім зникли з новин згадки про «Голос», майже не згадувалися представники «Батьківщини». А лідерами за кількістю піару стабільно лишаються представники «Опозиційної платформи — За життя». На 5 каналі вийшов один матеріал із піаром власника: «Спрямувати гроші від Міжнародного валютного фонду на виплати військовослужбовцям та пенсіонерам закликав владу Петро Порошенко».

Тільки «Інтер» повідомив, що у двох регіонах України 31 жовтня відбудуться проміжні вибори до Верховної Ради. Йдеться про два округи на Херсонщині та Черкащині, де нардепи склали свої повноваження через перехід на інші посади.

Знову в школу

Активна фаза підготовки до місцевих виборів відображається в новинах точково. На «Інтері» 1 вересня піарили Віталія Кличка: «Він завітав на відкриття нової сучасної енергоефективної школи». 1 вересня на «1+1» розповіли, як у Харкові освітянам влаштували святкову ходу та концерт. Замість освітян у сюжеті висловився лише виконувач обов’язків мера, який боротиметься за цю посаду на виборах, Ігор Терехов: «Там освітян, школярів і студентів привітали міські посадовці. Такий святковий формат, кажуть організатори, має заохотити дітей до навчання».

Загалом піар на першовересневих урочистостях радше відходить із медійних традицій. Тільки прем’єр Денис Шмигаль урочисто привітав із Днем знань, повідомивши, що зростуть стипендії для студентів. Незмінним піар на святі лишився для політиків «ОПЗЖ». На «Інтері» вийшли два матеріали, присвячені Дню знань, де піарилися різні політики з «ОПЗЖ»: Юрій Бойко бажав школярам Луганщини мирного неба, а Микола Скорик одеським курсантам-морякам, аби «до закінчення їхнього навчання в нашій державі змінилося все на краще».

Не стримували емоцій до Дня знань у випуску новин «1+1». Марічка Падалко 1 вересня вела пряме включення під час зливи у Вашингтоні, інформуючи про зустріч президентів України та США. У включенні вона розповіла, як поцікавилася в Зеленського, хто ж відведе дітей до школи, коли обоє Зеленських перебувають у Вашингтоні. Її колега Наталя Мосейчук підсумувала включення не менш емоційним: «Марічко, я уявляю, як ваші дітки тримають зараз за вас кулачки. Тому що їхня мама жертвує собою заради отакого кадру».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».