Вступ до ЄС не лише про реформи: про що говорили у завершальний день YES Brainstorming

Останній день нового формату Ялтинської Європейської Стратегії, організованої у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука – YES Brainstorming – був зосереджений на ролі України у глобальних та локальних викликах.

Північний потік-2, протистояння Кремлю, та відповідь на глобальні виклики разом з Європою – ці та багато інших тем обговорювали під час другого дня дискусій.

З кожним роком виникає все більше загроз для світу, яким можна протистояти лише об’єднавшись.

Факти ICTV розповідають, про що говорили під час другого дня дискусій на YES Brainstorming.

Північний потік-2

Росія давно показала, що не є надійним партнером, навіть коли йдеться про постачання ресурсів, зокрема газу.

Якщо говорити лише про Україну, то можна пригадати, як РФ шантажувала нашу державу призупиненням поставок газу. У 2005 році вона зажадала нових умов оплати за газ, а в 2009 році тиснула на нашу країну заради того, щоб заключити невигідний контракт для нас.

Тому не дивно, що у Північному потоці-2, будівництво якого завершили 10 вересня 2021 року, вбачають значну небезпеку. Тоді як Україна неодноразово доводила, що є надійним партнером, Росія показувала, що може “закрутити вентиль” в будь-який момент.

Старший радник з енергетичної безпеки Державного департаменту США Амос Хохштайн заявив про те, що Сполучені Штати завжди розуміли небезпеку не лише Північного потоку-2, але й першої частини цього проекту.

Та в певний момент стало зрозуміло, що запроваджені санкції не працюють і нові обмеження вирішили не запроваджувати.

Проте це не означає, що на цьому боротьба зупиняється. Важливо зробити все, щоб Північний потік-2 запустили згідно з європейськими правилами.

– Ми надалі працюватимемо з Німеччиною для того, щоб забезпечити сувору сертифікацію (Північного потоку-2. – Ред.). Також, щоб норми четвертого пакету застосовувалися й до цього трубопроводу, – заявив Хохштайн під час дискусії.

Звичайно, РФ не хоче дотримуватися всіх норм ЄС, щоб залишити для себе відкритою можливість шантажувати Європу, коли їй буде вигідно.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак вважає, що Росія вже розпочала вести агресивну політику за допомогою Північного потоку-2, але нині вона торкається лише України.

– Ми вважаємо, що вже сьогодні можна говорити про те, що Росія почала використовувати Nord Stream як зброю проти України. Якщо мали можливість вчора побачити ціни, за даними біржі ICE Futures, в ході торгів ціна жовтневого ф’ючерсу на газ на індекс TTF перевищила $700 за тисячу кубометрів на максимум, досягнувши €57,25 за мегават/годину.

Це говорить про те, що ми працюємо з нашими партнерами, щоб Україна отримала реальний правовий механізм гарантій (у випадку шантажу з боку РФ. – Ред.), – сказав Єрмак.

Під час дискусії на YES Brainstorming висловили думку про те, що потрібно посилено працювати з Німеччиною. Потрібно, щоб у всіх було розуміння, що питання економіки та безпеки не мають стояти порізно, особливо коли йдеться про співпрацю з Росією.

Посилення співпраці не лише з Німеччиною, але й усіма країнами Євросоюзу у цьому питанні дасть змогу протидіяти й іншим загрозам.

– Має бути реальна дискусія. Уряди Німеччини та США – що вони реально роблять, окрім заяв. Що Європа робитиме взимку, коли Північній потік-2 не виконуватиме норми європейського законодавства, запаси газу в Європі на історичному мінімумі, а РФ шантажує її.

Можливо, Німеччина вперше відчує, як це, коли газ використовується, як геополітична зброя, – висловив думку виконавчий директор НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко.

Україна для об’єднання Європи

Згадали у другий дискусійний день Ялтинської європейської стратегії і членство України в Євросоюзі. Звичайно, ми не збираємося відхилятися від європейського шляху, але в самій Європі немає єдності щодо України в ЄС.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд заявила, що вона особисто хотіла б наблизити Україну до Європейського Союзу.

– Європейський Союз не дуже об’єднаний у майбутній співпраці з Україною. Я завжди виступала за те, щоб дозволяти нашим східним партнерам наближатися, бути ближчими до ЄС…

Я завжди намагаюся знайти позитивні свідчення того, що у майбутньому мають зберігатися можливості (членства в ЄС. – Ред.) для України, Грузії, Молдови, якщо у них буде таке бажання, – сказала під час виступу Кальюлайд.

Та навіть попри такий оптимізм, вона не могла не згадати про те, що Україна спочатку має виконати Копенгагенські критерії.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підтримав бачення президента Естонії, але зауважив кілька моментів щодо членства в ЄС.

Зокрема, він згадав про реформи, які постійно опиняються у центрі уваги, коли йдеться про членство України в Євросоюзі.

– Треба визнати простий факт – рішення прийняти державу до ЄС спирається не лише на реформи. Не треба тримати на гачку реформ. Я підтримую їх і сам допомагаю цій країні трансформуватися.

Але я трохи стомився від того, що держави напучують нас необхідністю проведення реформ не говорячи правди, – заявив Кулеба.

Звичайно, це зовсім не означає, що Україна не збирається подаватися на членство в ЄС, але нам потрібно буде пройти неабиякий шлях.

Водночас, екс-міністр закордоних справ Швеції Карл Більдт зауважив, що Україна змінюється і вже є кращою аніж кілька років тому.

Головну ж цінність України в ЄС вбачають в тому, що вона може об’єднати його на політичній арені. За словами Кальюлайд Євросоюз завжди був більше економічною групою країн зі схожими цінностями.

Але агресія РФ проти України дала змогу виробити спільну позицію, якої дотримуються й досі. Вона сподівається, що найближчим часом ЄС працюватиме на міжнародній арені за новим принципом. А сприятиме цьому молоде покоління політиків та наша держава.

Зміни в Україні

Водночас Україна має не забувати про виклики у державі, яких, будемо відверті, чимало.

Потрібно подолати корупцію, встановити верховенство права, підняти економіку на рівень розвинутих країн. Та зробити це не так просто, як хотілося б.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що Україна рухається до європейських стандартів, але встановлення верховенства права й досі є значним викликом для держави.

– Я добре пам’ятаю, як на початку нашої каденції ми зібралися – депутати, президент, представники його офісу, майбутні міністри – ми хотіли швидких змін у державі. Лунали різні пропозиції, як це потрібно зробити. Лунали пропозиції проголосувати 83 закони вже в першу ж ніч. Фактично з порушенням усіх норм регламенту і не лише його.

Нам довелося робити вибір між верховенством права та швидкими змінами в країні. Це був достатньо непростий вибір… Дуже приємно на той момент, що тоді фракція… змогла знайти сили, нам вистачило розуму і голосів, щоб діяло верховенство права, – заявив Разумков.

На його думку, щоб побудувати правову державу, владі потрібно дотримуватися букви закону. Влада своїм прикладом має показувати, що всі рівні перед законом.

Частково, через це й довелося пожертвувати швидкістю реформ. Але вони продовжуватимуться. Ми вже побачили успішний запуск земельної реформи.

Не можна забувати й про протистояння Росії. Не лише у контексті збройної агресії, але й інформаційної війни, яку веде проти нас РФ.

Насправді проблема дезінформації стосується не лише України, але й інших країн світу. Жодна країна не застрахована від того, що Росія розпочне широку дезінформаційну кампанію на рівні як ЗМІ, так і на рівні держави.

Вирішення цієї проблеми повинно бути і в реакції на спроби зменшити роль України не тільки на сучасній міжнародній арені, а й в історії.

– Цей текст (Путіна про історію України та Росії. – Ред.) – це можливість. Він демонструє наскільки нудним є погляд Росії на історію… Там все було сказано раніше і набагато краще.

Це можливість для істориків України… пояснити Україну як найцікавішу країну в Європі. Не потрібно реагувати негативом на негатив. Потрібно будувати історію України зі своєю привабливістю, – заявив фахівець із історії Східної Європи Тімоті Снайдер на конференції YES.

А якщо ми навчимося краще протистояти російській гібридній війні краще, то це вбереже Європу від багатьох проблем.

Другий день YES Brainstorming довів, що ми маємо вчитися один в одного та ділитися досвідом.

Та не нехтувати викликами, які є нині, адже сьогоднішня проблема може перетворитися на завтрашню катастрофу. І весь світ має це розуміти.

Фото: Фонд Віктора Пінчука