Мураєвопад. Чому знімають рекламу каналу «Наш» і чи є для цього законні підстави

В Україні у вересні почали з’являтися білборди та банери із зображенням колишнього нардепа Євгенія Мураєва, логотипом телеканалу «Наш» на фоні мапи України й напису «Тут наша земля». Вони рекламують новий проєкт каналу. Реклама з’явилася, зокрема, на Київщині, Львівщині, Вінниччині, Волині, Буковині, Івано-Франківщині та в Києві на Майдані Незалежності.

Однак у деяких містах реклама провисіла недовго — її почали псувати, закидувати фарбою або демонтувати. Деякі борди із зображенням Мураєва обмальовували та обдирали невідомі, як це було у Львові та Луцьку; однак інші — у Києві та Чернівцях — знімали в присутності поліції.

Невдоволення рекламою зазвичай пояснюють проросійською позицією каналу «Наш» та самого Мураєва, його висловлюваннями щодо Революції гідності, окупації Криму та частини Донеччини й Луганщини. Саме з цих причин активісти, які виступають за зняття реклами, вважають ці банери провокацією. 

Натомість канал «Наш» каже, що це реклама телепроєкту, а через пошкодження банерів планує звертатися до суду, бо вбачає в таких діях… сепаратизм.

Чи є підстави знімати ці борди? Хто цим має займатися? Що про демонтаж думають Мураєв, «Наш» та власники рекламних конструкцій? 

Що сталося?

Усе почалося з банера «Тут наша земля» на Будинку профспілок у Києві. Йоговивісили 3 вересня, але він не протримався й години: після бучі в соцмережах рекламу оперативно прибрали. Однак досі не відомо, ані хто прибрав, ані як банер там з’явився.

Голова Київської міської ради профспілок Валерій Мельник у коментарі «Радіо Свобода» заявив, що банер на Будинку профспілок вивісили випадково. «Люди, які вішали цей банер, помилилися. Там повинна висіти соціальна реклама. Вони помилилися, банер 20 хвилин повисів і його вже зняли», — розповів він. «Детектор медіа» намагався, але не зміг зв’язатися з Валерієм Мельником, щоб уточнити його позицію.

Прессекретарка управління з питань реклами Київської міської державної адміністрації Аліса Бородіна каже, що банер належав компанії «Ай ем ей медіа». Вона має дозвіл на розміщення реклами на Будинку профспілок до лютого 2023 року. «Це будівельні риштування й на них має право розміщатися банер. Є площина, 30% чи 40%, яка може віддаватися під будь-яку рекламу. Таким чином там з’явився цей банер. Дозвіл у них ("Ай ем ей медіа") був», — уточнила вона. 

Компанія «Ай ем ей медіа», співзасновницею і власницею якої є Уляна Кирик, не відповідає, тож не відомо, чи саме вона демонтувала банер. Хоча ЗМІ пишуть, що рекламу з Мураєвим зняли «комунальники», комунальне підприємство «Київреклама» каже, що не демонтувало її та не знає, хто це зробив.

За інформацією «Бабеля», рекламний носій зняли на прохання поліції, яка попросила його прибрати, щоб не провокувати конфліктів з активістами. У Департаменті патрульної поліції пообіцяли пізніше прокоментувати, на яких підставах правоохоронці просили зняти банер, посилаючись на «великий обсяг інформації та необхідність її пошуку серед значної кількості даних».

Одними з тих, хто закликав київську владу прибрати «обличчя Мураєва» з Майдану Незалежності, був Музей Революції гідності. Генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — Музею Революції гідності Ігор Пошивайло уточнив «Детектору медіа», що питання були як до самого Євгена Мураєва, так і загалом до політичної реклами.

«Мені здається, соціальна реклама, може, й повинна мати місце на Будинку профспілок, особливо та реклама, яка мобілізує суспільство та пропагує цінності, які об’єднують людей. Це той майданчик, який нагадує про проблеми, зокрема про ситуацію в країні з війною, економікою, переміщеними особами, з пам’яттю. Якщо йдеться про рекламу політичних фігур, у вигляді провокації, які вносять деструктив у нормальне життя країни, у тому числі політичне, — я до цього ставлюся дуже негативно», — пояснив він.

Музей Революції гідності не може впливати на розміщення реклами на Будинку профспілок. «Ми відгукнулися, тому що нам болить ця тема. У контексті ситуації з меморіалізацією Алеї Героїв Небесної сотні, центру Києва, тих об’єктів, які були частинкою Революції гідності, Будинок профспілок і є частиною нашою історії. В інформаційному центрі, який розміщений у Будинку профспілок, ми проводимо регулярно різноманітні дискусії, тренінги, семінари, представляємо громадські ініціативи. Усі наші заходи — виставкові, освітні, культурні проєкти — саме про це. Ми ж говоримо не про рекламу, а про те, що стоїть за цим. Тобто як має працювати простір міста для збереження пам’яті», — пояснив Пошивайло.

Що ж до активістів, чия поява стала безпосереднім стимулом для зняття банера, то це, ймовірно, був «Рух опору капітуляції» та Юрій Гудименко, один із лідерів політичної партії «Демократична сокира».

Наступним містом, де розправились із цією рекламою, стали Чернівці. На рекламу каналу «Наш» поскаржився депутат Чернівецької районної ради від фракції «Європейська солідарність» і лідер осередку «Демократичної сокири» Артем Жук. «Я побачив, як автовишка майже доклеїла плакат. Я запитав у працівників автовишки, хто власник конструкції? Викликав поліцію й повідомив про те, що розміщується реклама проросійського активіста та каналу, який, імовірно, перебуває під санкціями», — розповів він «Детектору медіа». Зазначимо, що ані «Наш», ані Мураєв не перебувають під українськими санкціями, натомість Мураєв є у санкційному списку Кремля.

Правоохоронці, за словами Артема Жука, швидко відреагували на виклик та знайшли власника рекламної конструкції. «Правоохоронці були в курсі ситуації в Києві з демонтажем банера, думаю, що вони розуміють соціальну напругу й те, що неетично розміщувати таку рекламу. Є етичні питання, коли Україна сьомій рік у стані війни з Росією й ми розміщуємо плакат проросійського політика — це не досить етично, це викликає суспільну напругу в регіоні. Думаю, для уникнення конфліктів власник конструкції пішов назустріч правоохоронним органам та оперативно демонтував банер», — розповів депутат та додав, що зараз юристи «Демократичної сокири» розробляють поради щодо підстав, на яких можна викликати поліцію та просити зняти банери.

Власник борду, підприємець Роман Бучковський, повідомив, що зняв борд майже одразу після того, як його поклеїли. «Хвилин через 15 після того, як цю рекламу поклеїли, викликали поліцію, хтось поскаржився. І ми одразу ж зняли цей борд. На тих рекламних конструкціях, які мені належать, я однозначно більше не буду розміщувати цю рекламу. Ми відмовимо замовнику, який поки що послуги з розміщення цієї реклами не проплатив», — уточнив Бучковський у коментарі «Укрінформу».

Водночас «Детектору медіа» Бучковський сказав, що замовник реклами — компанія «Мегаполіс» — не підписав договір. «Була скарга, тому я зняв. Компанія, яка замовляла рекламу, не підписала договір ще. Буде договір — будемо далі розмовляти», — сказав він. Це був єдиний борд Бучковського з рекламою проєкту Мураєва в Чернівцях.

Схожа доля спіткала й рекламу у Львові. Один із білбордів знищили, а після критики активістів та в соцмережах відреагувала Львівська міська рада — поговорила з фірмою «Комтех-Плюс», яка володіє рекламною конструкцією.

«Місто не має право втручатись у зміст реклами, але оскільки ці площини розташовані на території міста, то ми співпрацюємо з рекламорозповсюджувачами. Тож я сьогодні проговорила з представником "Комтех-Плюс" і вони пообіцяли, що знімуть цю рекламу до кінця дня. Замовлення на неї до них надійшло від якоїсь агенції з Києва», — сказала директорка департаменту економічного розвитку Львівської міськради Ірина Кулинич «Еспресо.Захід».

Фірма «Комтех-Плюс» фактично підтвердила «Детектору медіа», що розміщувала рекламу з Мураєвим, однак не захотіла оприлюднювати жодну інформацію. У деяких питаннях компанія посилалася на комерційну таємницю, в інших — на небажання. Свою відмову від коментарів мотивували тим, що «не хочуть у це вв’язуватися».

Якщо в інших містах демонтували по одному банеру, в Луцьку — п’ять. Невідомі обдерли білборди, які належать Волинській медійній рекламній агенції «ВК-Компані». Компанія вже повідомила замовників про цю ситуацію. «Замовник вимагає, щоб розмістили нові сюжети — нові розміщувати не будемо. Відповідно потрапляємо під штрафні санкції, але оплати (за п’ять банерів. — Ред.) не отримали», — кажуть в агенції «ВК-Компані».

Попри це, звертатися в поліцію, шукати та звинувачувати людей, які пошкодили борди, агенція не буде. Причини такого рішення у «ВК-Компані» не пояснили. 

Як реагують Мураєв та канал «Наш»?

Колишній нардеп Євген Мураєв сказав «Детектору медіа», що замовляв рекламу канал «Наш» він і має поскаржитися правоохоронцям на демонтаж та псування банерів. Однак сам він цього робити не буде, бо «декілька місяців тому відійшов від управління телеканалом».

«Коли люди порушують чинне законодавство — вони будуть відповідати за законом. Вони ж не тільки її зняли десь — людям пошкодили конструкції й борди. Думаю, і компанії, яким завдали шкоди майну, і телеканал будуть звертатися до відповідних інстанцій і перевірити, як працює наше правова держава і функціонує наше правоохоронна система», — додав політик.

Співвласник та генпродюсер каналу «Наш» Володимир Грановський підтвердив, що звернеться до суду через пошкодження реклами. Позови планують подавати не за статтею про хуліганство, а за статтею про «сепаратизм».

«Ці люди, які, всупереч закону, зривають банери, показують, що на тій території, де вони живуть, центральна влада не працює та існує якась влада вулиці. Це для мене показник того, що всередині суспільство розколоте і на цей розкол не звертає увагу центральна влада. Ми не розглядаємо спилювання бордів як просто хуліганство, ми вважаємо це політичною декларацією, де місцеві громадські групи демонструють центральній владі, що її влади в регіоні немає. Ми будемо подавати в суд саме за статтею, як прояв сепаратизму і розпалювання ворожнечі в суспільстві», — пояснив рішення каналу Грановський. Він також уточнив, що рекламу канал розміщує законно — має контракти. Рішення деяких компаній у регіонах демонтувати рекламу з гаслом «Тут наша земля» Володимир Грановський коментує так: «Якщо на компанію чинять тиск, теж будемо розбиратися. Тут два варіанти: або працюють закони вулиці, або працюють закони. Зараз треба захищати не канал "Наш", зараз треба захищати конституцію, тому що вона повинна забезпечувати права людини висловлювати свою думку».

Мураєв також розповів, що ці банери — реклама його нового проєкту «Формула країни». «"Формула країни" — це моя програма, яку ми презентуємо 7 жовтня. Я їжджу по країні з проєктом телеканалу, який показує країні малі міста, як живуть люди. Під час зустрічей я обговорюю, окрім того, що просить канал, свої питання, — розповів він. — Це моя програма, моє бачення — я хочу поділитися цією ідеєю з людьми».

У 2019 році «Наш» анонсував, що Мураєв стане ведучим у двох спеціальних форматах. Однак програми з політиком у ролі ведучого тоді не вийшли. Це не вплинуло на кількість його ефірів на «Нашому», де його можна побачити щотижня в ролі гостя, якого зазвичай не перебивають.

«Особливий статус Євгенія Мураєва на каналі "Наш" можна помітити неозброєним оком. Саме його ім’я є в кожній назві відео, де він з’являється. Навіть, якщо інші гості програми мають значно вищий статус, вплив чи стосунок до теми.  При цьому з’являється Мураєв часто й у ефірі взагалі всіх програм "Нашого", де можливі гості», — каже оглядач «Детектора медіа» Ярослав Зубченко, який відстежує ефір каналу «Наш».

За його спостереженнями, ведучі різних програм каналу часто підігрують Мураєву: хто зручними питаннями, хто невтручанням у його монологи.

«Якщо йдеться про інтерв’ю, то журналісти просто мовчки слухають уже неофіційного власника. Якщо про токшоу, то ведучі йому підігрують. Наприклад, цей політик завжди отримує вигідні запитання: вони ніколи не гострі та завжди на "улюблені" теми. Також Мураєв насолоджується особливою модерацією на "Нашому": ведучі не перебивають його й натомість перебивають інших гостей, що намагаються сперечатися з екснардепом. Якщо ж "журналісти" захищають свободу слова Мураєва недостатньо ефективно, він не соромиться їм про це нагадувати. Нещодавно Макс Назаров вислухав, що може стати "неинтересным" неофіційному власнику каналу. Новий восьмигодинний піарний проєкт “Тут наша земля” — це не аберація, а логічний наступний крок діяльності "Нашого". Канал був створений для піару Мураєва й канал ним займається», — резюмував Ярослав Зубченко. «Детектор медіа» вже писав про посилення проросійської риторики та почастішання скандальних висловлювань Мураєва в ефірі каналу, який отримує нові й нові попередження, штрафи та позови від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. 

Чи є підстави для зняття банерів?

Юристка компанії «Міллер» Юлія Рябець пояснила «Детектору медіа», що, згідно з законом, у рекламі забороняється використовувати гімн України або імітувати зображення герба, прапора, державних символів інших держав та міжнародних організацій, назви державних органів, органів місцевого самоврядування тощо. На банері каналу «Наш» зображено імітування прапора України, що є порушенням пункту 6 частини 1 статті 8 закону про рекламу.

«Це питання з політичним підґрунтям, у зв'язку з чим рекламне агентство або балансоутримувач будівлі (у випадку з Будинком профспілок. — Ред.) можуть мати репутаційні ризики — вони могли прийняти рішення щодо демонтажу такої реклами. Звісно, у такому разі для них можливі штрафні санкції відповідно до умов договору», — пояснила юристка.

Попри те, що в деяких випадках із демонтажем реклами каналу «Наш» фігурувала поліція, правоохоронці не мають правових підстав впливати на її розміщення чи зняття. Взагалі скарги приймає Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Зазначимо, що служба перевіряє вміст реклами вже після скарги, а не перед тим, як рекламу розмістили. «Детектор медіа» очікує відповіді від Держпродспоживслужби щодо скарг на рекламу загалом та у випадку Мураєва зокрема.

Водночас Юлія Рябець на прикладі столиці розповіла, що замість поліції можна зателефонувати до комунального підприємства «Київреклама» (1551) та попросити з’єднати з відділом демонтажу, який фіксує заявки щодо незаконної реклами. «Якщо рекламна конструкція розміщена без дозволу, складається акт обстеження та направляється до Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Надалі вносять до наказу про демонтаж комунальним підприємством та ставлять в план на місця та представники КП "Київреклама" виїжджають на місце для демонтажа (попередньо звісно перевіряють наявність дозволу). Тобто первинна підстава — це відсутність дозволу на розміщення», — пояснила юристка.

Фото: «Радіо Свобода», «Четверта Студія», колаж Ярослава Зубченка