«Україна» і «1+1» вважають, що не замовчували в новинах розслідування CNN про «вагнерівців»

Телеканали «Україна» і «1+1» не вважають, що замовчували в новинах розслідування CNN про зрив спецоперації з захоплення «вагнерівців». Про це йдеться у відповідях пресслужб каналів на запит «Детектора медіа» про причини відсутності матеріалів на цю тему в новинах 8 вересня, коли вийшло розслідування.

«Згадане вами розслідування СNN 8 вересня було висвітлене в прямому ефірі каналу “Україна 24” в межах включень із Верховної Ради України та в публікаціях на діджитал-майданчиках», — ідеться у відповіді пресслужби каналу «Україна». Зокрема у відповіді наведені посилання на матеріали «Сюжет CNN о задержании "вагнеровцев" – объективное расследование или вброс ФСБ», «В материале CNN о "вагнеровцах" стоит обращать внимание на оперативную реакцию ФСБ – Подоляк», «Серьезный удар для украинской разведки – что нового в расследовании CNN по операции против вагнеровцев» і «США помогали Украине в спецоперации по задержанию "вагнеровцев" – CNN» на сайті «Сегодня», а також посилання на пости в телеграм-каналі «Сегодня». Також пресслужба анонсувала обговорення цієї теми у випуску «Свободи слова Савіка Шустера» 10 вересня.

«ТСН регулярно висвітлює тему спецоперації із затримання російських найманців приватної військової компанії Вагнера», — йдеться у відповіді пресслужби «1+1». Як приклади пресслужба наводить сюжети «Зеленському закидають "державну зраду" через справу вагнерівців» 6 липня 2021 року, «Видання BBC оприлюднило нові докази військової присутності "вагнерівців" у Лівії» 11 серпня 2021 року, а також матеріал про конфлікт у Верховній Раді 9 вересня. Також у відповіді йдеться про матеріал 10 вересня 2021 року, в якому, як і в решті матеріалів, не йдеться про зміст розслідування CNN — він побудований на коментарях народної депутатки Мар’яни Безуглої.

Раніше «Детектор медіа» повідомляв, що більшість телеканалів із моніторингової вибірки не повідомила у новинах 8 вересня про опубліковане розслідування CNN, присвячене зриву спецоперації із затримання російських найманців приватної військової компанії Вагнера. Про це свідчить моніторинг «Детектора медіа». Єдиний телеканал із вибірки, який повідомляв про зміст публікації CNN у новинах — 5 канал. Народна депутатка від «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар із парламентської трибуни заявила, що замовчування інформації з розслідування CNN — це наслідок цензури, запровадженої владою.

Розслідування CNN вийшло в ніч із 7 на 8 вересня (за українським часом). На публікацію відреагував голова парламентської фракції «Слуги народу» Давид Арахамія, сказавши, що спецоперації на те й спецоперації, аби не обговорювати їх у медіа. А радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Михайло Подоляк розкритикував розслідування CNN, ствердивши, що воно засноване на хибних джерелах.

Нагадаємо, що 29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, що брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрюють, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.

Крім того, 25 серпня Служба безпеки України просила Любов Величко розкрити джерела інтерв’ю з куратором української спецоперації із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер», яке опублікувало видання Mind.ua 24 серпня та яке «кидає тінь» на президента Володимира Зеленського, голову Служби безпеки України Івана Баканова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Службу безпеки України відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

28 вересня ведуча Яніна Соколова та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомили, що Державне бюро розслідувань викликало її на допит у справі про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».  

6 березня Zn.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців» у Білорусі в 2020 році. У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова. За даними «Української правди», в Офісі президента побоюються виходу розслідування Bellingcat, однак про відставку керівника Офісу Андрія Єрмака наразі не йдеться.

1 березня 2021 року головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомив, що журналіст Bellingcat Христо Грозєв із командою 10 березня приїздили до Києва, де записували для фільму інтерв’ю із журналістами, чиновниками, депутатами та п’ятим президентом Петром Порошенком. За словами журналіста, Грозєв розповів йому, що Андрій Єрмак попросив у Bellingcat записати для фільму інтерв'ю з держдіячами, які представлять у фільмі позицію ОПУ, однак відмовився в останній момент. Очільник Офісу президента Андрій Єрмак вважає, що в історії з операцією із затримання групи ПВК Вагнера «багато фантазій і намагань видати бажане за дійсне». Сам Грозєв не коментував цю інформацію, але закликав українські ЗМІ не маніпулювати щодо фільму.

Пізніше Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю «VIP з Наталією Мосейчук», що особисто попередив Олександра Лукашенка про бойовиків ПВК «Вагнер», коли вони були вже в Білорусі.