Україна – кинутий виконавець, а Білорусь – жертва: як росЗМІ висвітлили розслідування СNN про «вагнерівців»

Російські ЗМІ висвітлюють тему затримання «вагнерівців» зі звичної для себе позиції поділу світу на «ми – вони», аналізує низку публікацій в росЗМІ MediaIQ.

Себто країни «колективного Заходу» протиставляються Росії і близьким їй державам. Переказуючи зміст матеріалу CNN (який збігається з версією, озвученою українською «Комсомольською правдою» рік тому), російські ЗМІ акцентують на «ролі американської розвідки».

Україна постає в цих сюжетах в ролі виконавця, якого використовували партнери. А Білорусь – жертва провокації, метою якої було зіпсувати «білорусько-російські відносини».

При цьому тільки «Дождь» згадує, що матеріал американського медіа – передрук старої інформації. Але і цей ресурс дотримується тієї ж конструкції, де в ролі основного суб’єкта виступає РФ, можливо, ще США.

У цій схемі ні Білорусь, ні Україна не є суб'єктами. Є ініціатива Вашингтона, є офіційний Київ, який виконує вказівки, і є офіційний Мінськ, який не здатний оцінити ризики й проаналізувати інформацію. При цьому Москва нібито і «знала» про роль США в подіях, і працювала на «зрив провокації».

При цьому російські медіа в цьому кейсі особливо активно використовують методи маніпуляції. Серед іншого, за допомогою «експертних думок», припущень, акценти з фактів зміщуються на потрібні тези.

Наприклад, з фактів діяльності бойовиків і ПВК (які є незаконними в РФ) – на планування операції американськими спецслужбами. Або з участі деяких затриманих у війні на Донбасі (і запуску ракети по малайзійському Боїнгу) – на провокацію на білорусько-російському напрямку і можливе порушення міжнародного права українськими спецслужбами.

Нагадаємо, що 29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, що брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрюють, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.

Крім того, 25 серпня Служба безпеки України просила Любов Величко розкрити джерела інтерв’ю з куратором української спецоперації із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер», яке опублікувало видання Mind.ua 24 серпня та яке «кидає тінь» на президента Володимира Зеленського, голову Служби безпеки України Івана Баканова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Службу безпеки України відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

28 вересня ведуча Яніна Соколова та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомили, що Державне бюро розслідувань викликало її на допит у справі про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».

6 березня Zn.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців» у Білорусі в 2020 році. У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова. За даними «Української правди», в Офісі президента побоюються виходу розслідування Bellingcat, однак про відставку керівника Офісу Андрія Єрмака наразі не йдеться.

1 березня 2021 року головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомив, що журналіст Bellingcat Христо Грозєв із командою 10 березня приїздили до Києва, де записували для фільму інтерв’ю із журналістами, чиновниками, депутатами та п’ятим президентом Петром Порошенком. За словами журналіста, Грозєв розповів йому, що Андрій Єрмак попросив у Bellingcat записати для фільму інтерв'ю з держдіячами, які представлять у фільмі позицію ОПУ, однак відмовився в останній момент. Очільник Офісу президента Андрій Єрмак вважає, що в історії з операцією із затримання групи ПВК Вагнера «багато фантазій і намагань видати бажане за дійсне». Сам Грозєв не коментував цю інформацію, але закликав українські ЗМІ не маніпулювати щодо фільму.

Пізніше Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю «VIP з Наталією Мосейчук», що особисто попередив Олександра Лукашенка про бойовиків ПВК «Вагнер», коли вони були вже в Білорусі.

Очільниця Тимчасової слідчої комісії щодо «вагнерівців» Мар’яна Безугла на брифінгу розповіла, що не було спецоперації щодо «вагнерівців», а був «спеціальний захід». А самих бойовиків мали затримати турецькі бойовики за участь у боях на території Сирії.

Крім того, телеканали «Україна» і «1+1» не вважають, що замовчували в новинах розслідування CNN про зрив спецоперації з захоплення «вагнерівців». Про це йдеться у відповідях пресслужб каналів на запит «Детектора медіа» про причини відсутності матеріалів на цю тему в новинах 8 вересня, коли вийшло розслідування.