Крок до Європи або втрата культури: чи потрібен Україні перехід на латиницю

Днями секретар РНБО Олексій Данілов підтримав ідею переходу української мови з кирилиці на латиницю. За його словами, це одна з фундаментальних речей, які необхідно впровадити сьогодні.

Заява Данілова про перехід української мови на латинську абетку викликала шквал обговорень. Щодо цієї теми дискутують політики, історики, мовознавці та інші громадяни.

На думку деяких людей, такий крок більше наблизить Україну до Європи. Інші ж вважають, що перехід на латиницю – це втрата української культури та традицій.

Факти ICTV разом з мовознавцями з’ясували, чи потрібен Україні перехід на латинську абетку, що це змінить та які проблеми може спричинити.

Перехід на латиницю: наскільки реальною є ідея Данілова

Директор Інституту мовознавства імені О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк не бачить перспектив у ідеї Данілова щодо латиниці. На думку мовознавця, такий крок не зробить Україну ближчою до ЄС.

– Я не бачу підстав вчиняти якісь дії у цьому напрямі, адже ті, хто пропонують це, не консультувалися з мовознавцями. Їм так здається, що це шлях до Європи. Насправді, якби він був такий простий, то дуже легко було б потрапити до Європи. Він набагато складніший.

Ажнюк наголошує, що перехід на латиницю буде складним передусім через психологічне сприйняття. Крім того, доведеться заново створювати правопис, який і в чинному форматі пережив довгу історію.

– Це не те, що можна змінювати, як костюм – в середу один, в четвер інший. Це дуже тривка частина мови та спадщини, вона в якомусь сенсі сакральна. Ми її отримали разом з релігією у нашому конкретному випадку. І Святе письмо тривалий час було основним видом текстів, які читалися українцями. Тому це важливо.

Викладач української мови Ірина Кевлюк також не вважає цю ідею реалістичною та такою, що наблизить Україну до Європи. На її думку, перехід на латиницю не об’єднає націю, а навпаки.

– З латиницею втратиться доступ до історичних текстів, через 100-200 років лише історики та деякі філологи будуть ними цікавитись… Чи об‘єднає це націю? Думаю, ні. Люди ще більше будуть схилятися до “руського миру”… Вважаю, що кирилиця – це фундамент нашої тисячолітньої культури та ідентичності. Це мова наших предків.

Не перша пропозиція

Олексій Данілов – не перший, хто запропонував перейти на латиницю. 2018 року ця тема також була популярною.

Тоді міністр закордонних справ Павло Клімкін закликав до дискусії щодо латинської абетки. Але в парламентському комітеті з питань науки та освіти відповіли, що є важливіші питання.

Тодішній заступник голови комітету Олександр Співаковський наголосив, що для цього знадобиться багато ресурсів, адже доведеться переписувати підручники, методички та весь освітній матеріал.

На думку Богдана Ажнюка, ідея ніколи не реалізовувалася, оскільки не мала підтримки ні з боку суспільства, ні з боку профільних фахівців.

– Такі ідеї висловлювалися багаторазово у різних місцях, але ніколи не набували настільки рушійної сили, що була б підтримана суспільством, навіть інтелігенцією, яка має знання у цій сфері.

У лютому 2021 року проти заміни кирилиці на латиницю висловилася очільниця Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська. Вона спрогнозувала, що Україна не переходитиме на іншу абетку, адже це призведе до втрати писемної культури.

– Якщо ми відмовимося від кирилиці, якою ми користуємося з моменту, коли вона виникла, то ми відріжемо величезний пласт української писемної культури.

Іноземний досвід

У ХХ столітті на латинську абетку перейшли чимало тюркських країн. У Туреччині цей процес розпочався у 1928 році у межах мовної реформи, ініціатором якої був президент Мустафа Ататюрк. Метою ініціативи було очистити турецьку мову від запозичень з арабської та іранської та підкреслити національну ідентичність.

В Азербайджані поступова заміна кирилиці на латиницю стартувала у 1992 році, а завершилася у 2001-му.

Туркменістан та Узбекистан також впровадили ініціативу. Але процес зазнав низки труднощів, деякий час у країнах одночасно використовувалися дві абетки. Зокрема, у Туркменістані реформа мала негативний вплив на освіту. Наприклад, учні 1 класу вчили латинську абетку, а наступного року – кирилицю, адже підручників для 2 класу ще не було.

У Молдові кирилицю замінили на латиницю у 1989 році.

У 2017 році про перехід на латиницю оголосив Казахстан. Перший президент Нурсултан Назарбаєв підписав відповідний указ, згідно з яким казахська мова повинна перейти на латинську абетку до 2025 року. Після змін назва Республіки Казахстан писатиметься так – Qazaqstan Respy’blikasy.

Сербія ж використовує одночасно дві абетки, але статус офіційного алфавіту має кирилиця. В інших же сферах переважає латиниця, через це влада запропонувала запровадити штрафи за її використання у компаніях, державних та освітніх закладах, а також у ЗМІ.

На думку мовознавця Ажнюка, в цьому випадку Україні варто звернути увагу на приклади інших країн, які з повагою та трепетом ставляться до своїх національних графічних систем, хоча вони сильно відрізняються від латиниці.

– Наприклад, Ізраїль, де іврит було відроджено після 11 століть такої функціональної летаргії. Китай, Японія. Ближчі нам народи, як Грузія та Вірменія.

Ідею про перехід української мови на латинську абетку Олексій Данілов висловив в одному з інтерв’ю. Після його публікації секретар РНБО зізнався, що не очікував такої реакції з боку суспільства.

Данілова тішить, що в Україні багато небайдужих та активних людей, тому він готовий продовжити дискусію.

– Треба дивитися хоча б на крок уперед, а не йти у майбутнє з головою, повернутою в минуле!

Фото: Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України, Depositphotos