Вірус русофобії. Від чого лікує суспільство «Український формат»

Осінь 2021 року — це перший сучасний політичний сезон, який не висвітлюють телеканали з групи Віктора Медведчука. Закриті через санкції РНБО ще в лютому, вони злилися в один канал — Перший незалежний, який зараз транслюється тільки на ютубі. Та радикальна зміна статусу не демотивувала, а навпаки — надихнула пропагандистів. В ефірі першого випуску токшоу «Український формат» осіннього сезону було гаряче. Якщо хворієте на русофобію, не забудьте маску :)

Виступ Волошина: презирство до «вуйків» та захоплення російськими дипломатами

Випуск «Українського формату» розпочався із п’ятдесятихвилинного монологу нардепа від «Опозиційної платформи — За життя» Олега Волошина. Він виступав у пустій студії в компанії двох ведучих — Ростислава Сухачова і Діани Панченко, — завданням яких було лише поставити декілька питань та сміятись із жартів політика. Вони, втім, називали цей монолог «цікавою бесідою». Депутат поділився своїм баченням початку нового політичного сезону в Україні та проблем зовнішньої політики.

Помітним був сигнал Волошина про готовність «ОПЗЖ» підтримати Дмитра Разумкова в можливому майбутньому конфлікті з головою держави. Нардеп навіть зазначив, що в голови Верховної Ради «є все, щоб стати президентом». Пізніше вже ведуча Діана Панченко заступалася за спікера парламенту та нагадувала гостям, що він не підтримав накладання санкцій на телеканали Медведчука.

Член «ОПЗЖ» критикував партію влади за несамостійність у прийнятті рішень. Зокрема, назвав «тупими» депутатів із «Слуги народу», які не здатні голосувати без підказок Разумкова. Критику можна було би назвати доречною, от тільки чимало однопартійців Волошина, які мали мандат у позаминулому скликанні Верховної Ради, займалися тим самим — голосували під «диригентство» небіжчика Михайла Чечетова.

Під час розмови про зовнішню політику було відверто не зрозуміло, парламентарем якої країни є Олег Волошин. Нардеп на словах заперечує, що «такі як він люблять Росію», та називає пропагандистськими ефіри російських політичних токшоу. Але підтримує позицію Росії в усіх її зовнішньополітичних рішеннях — від побудови «північних потоків» до накладання санкцій на міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу. Волошин захоплюється російськими дипломатами («какая порода, какое происхождение, какая биография, сколько языков они знают») та журиться, що в суспільстві запанував «вирус русофобии».

З іншого боку, подібний моноформат токшоу має свої неочевидні переваги. У тепличних умовах політики розслабляються, перестають «фільтрувати базар» та роблять заяви, яких би ніколи не дозволили собі за наявності опонентів у студії. Так деякі «зізнання» Волошина дозволяють без фальшу побачити світогляд та політичні орієнтири представників його партії.

Коли член «ОПЗЖ» розмірковував про готовність різних груп громадян «понять и простить» Росію та піти з нею на примирення, пригадався старий чорний піар проти Ющенка, у якому Україну ділять на три сорти. Схема «ментальної географії» Волошина така: найкращі українці — люди з Донбасу або ті, хто має там чи в Росії родичів. Вони готові до примирення та компромісу. Центральна Україна «не любить Москву, але й не хоче воювати». Про мешканців Західної України «ангел миру» говорив із презирством, зокрема називав їх вуйками, у яких «неразвитие» і які б «ненавидели Россию, если бы она не только Крым не забирала, но и Кубань бы подарила».

Ще одна цікава заява Волошина: в Україні потрібні ЗМІ, які «будуть добре говорити про Росію». На його думку, це сприятиме миру та вирішенню конфлікту. Чи можемо вважати цю формулу головним принципом редакційної політики Першого незалежного?

Чим лякали глядачів експерти Першого незалежного

Після сольного виступу одного члена «ОПЗЖ» глядачів вийшов розважати цілий хор шанувальників Медведчука. «Незалежні» експерти, які нагадували, що «Опозиційна платформа — За життя» підтримує «проукраїнську, а не проросійську позицію», та часто цитували кума Путіна. Серед них — військовий експерт Юрій Дудкін, якого СБУ підозрює у співпраці з російськими спецслужбами; дипломат-американіст (так його представляла ведуча) з анульованою візою у США Андрій Теліженко; одразу три члени «ОПЗЖ»; та для контрасту джинсовик і псевдосоціолог із іншого табору Володимир Цибулько.

Якщо чесно, то до списку політичних коментаторів варто було зарахувати також ведучих. Вони все одно не переймалися через нейтральність та коректність під час модерування дискусії. І натомість Діана Панченко дозволяла собі вислови на кшталт «абсолютно ясно, що для влади не в пріоритеті питання розв’язання конфлікту на Донбасі» та кепкувала зі зросту Зеленського.

Студія обговорювала зовнішню політику, справу проти Медведчука, можливі ротації в уряді, темпи вакцинації та законодавчі ініціативи парламенту. Втім, хоч яку тему обговорювали гості студії, всі розмови зводилися до трьох наскрізних ідей.

1. Критика влади. Заради якомога чорніших тонів у критиці дій уряду та президента гості студії вдавалися до маніпуляцій, перебільшень і брали інформацію із сумнівних джерел. Політкоментатор Сергій Годний цитував Олександра Лукашенка, який стверджував, що у президента України на міжнародній арені «репутація людини, яка може пообіцяти і не виконати». Пізніше він же вкрав у президента Білорусі його старе псевдо «останній диктатор Європи» і присвоїв його Зеленському.

Гості критикували уряд за надто низькі темпи вакцинації. Втім і тут за звичкою вдалися до маніпулятивних перебільшень. Певно, статус країни із найнижчою кількістю вакцинованих у Європі звучав недостатньо драматично для каналу. Нардеп з «ОПЗЖ» Валерій Гнатенко припустив, що Україну вже перегнала Уганда: ми «найнижчі чи не в усьому світі». Насправді за темпами вакцинації Україна у понад 20 разів випереджає Уганду, хоча таки пасе задніх у Європі.

Під час критики законопроєкту проти олігархів Володимир Цибулько сказав, що «жоден олігархічний телеканал не критикує Зеленського». Після цього на кілька секунд запала тиша. Мабуть, команда «Українського формату» думала, як відповісти на запитання, яке могло виникнути у глядачів: кому ж належить Перший незалежний, на якому саме зараз активно критикують президента? Ситуацію розрядила Діана Панченко жартом: «Зате їх не закривають».

Геть апокаліптичні настрої запанували під час розмов про нові тарифи після початку опалювального сезону. За прогнозами Андрія Гнатуша, після того, як українці отримають нові платіжки, їхні «очі вмиються не те що слізьми, а кров’ю». Олексій Калініченко висловив сподівання, що «українці готові виходити на тарифні протести».

2) Примирення з Росією. При цьому для всіх українських проблем Перший незалежний традиційно бачив одне рішення — Росію. Перемовини з Кремлем мали допомогти з війною на Донбасі, енергетичною кризою, пришвидшенням вакцинації. Представники «ОПЗЖ» закликали налагоджувати з Москвою не лише добросусідські відносини, але й торгово-економічні зв’язки.

Андрій Гнатуш тим часом двічі мав необережність вжити заборонені в ефірі каналу Медведчука вислови. Це були, мабуть, єдині випадки за майже п’ять годин ефіру, коли у студії ставало «гаряче». Спочатку коментатор сказав про «конфлікт із Росією». Але його одразу перебив підозрюваний у держзраді політкоментатор Юрій Дудкін і доніс до відома, що в України з Росією не конфлікт, а «дипломатичні відносини». Пізніше Гнатуш у розмові з ведучою Альоною Зінченко сказав, що з Росією в нас іде війна, а не лише перемовини. Тепер уже слово взяв Олексій Калініченко та сказав, що в Україні не війна, а «внутрішній громадянський конфлікт».

Твоє обличчя, коли гість несподівано пригадав, що Україна воює з Росією

3) Зовнішнє управління. Для глядачів, яких дивує, як Україна може прагнути до примирення з державою, що зазіхає на її суверенітет, Перший незалежний підготував традиційну відповідь: насправді нашому суверенітету загрожує інша держава — США. Сергій Годний бідкався, що Зеленський здав американцям «під козирьок» «Енергоатом» і скоро віддасть «Укрзалізницю» (реакція на домовленості з Америкою щодо співробітництва у сфері атомної енергетики, що може зменшити нашу залежність від російського імпорту ядерного палива). Гнатуш стверджував, що справжньою метою закону про деолігархізацію є знищення спротиву для «входу іноземних товарів на ринки збуту», а Коболєв, мовляв, працював над тим, щоб газотранспортна система України перейшла в оренду Америці. Діана Панченко жартувала, що візит членів Центральної виборчої комісії України у Штати міг бути «інструктажем напередодні позачергових виборів».

Родзинки ефіру

Близько двадцяти хвилин трансляції присвятили обговоренню такої надважливої теми як перетворення фігури олімпійського медведика на трасі Харків — Київ на українського козака. Для «Українського формату» це стало приводом поговорити про перегляд історії та нав’язування чужих для регіону цінностей.

До перемальованого пам’ятника справді можуть бути претензії, які стосуються стилістики та естетики. Але оцінка Сергія Годного, який вважає цю дію «диверсією, спрямованою на підрив української державності» та «показником того, що Україна продовжує хворіти», виглядає все ж перебільшенням. Експерту навіть привиділася символіка УПА в новому вигляді пам’ятника.

Студія готується обговорити «підрив української державності»

Найвищий градус мракобісся у студії тримався під час обговорення вакцинації в Україні. Слово взяв експерт з енергетики Андрій Гнатуш та розпочав справжній фестиваль антиваксівського безглуздя. Він закликав здоровішу й молодшу аудиторію довіряти своєму імунітету й чекати можливості здобути природний набутий імунітет, який є найкращим. Перестеріг не вакцинуватись «абичим абияк» та заявив, що «гірше, ніж відмова від вакцинації, є лише бездумна вакцинація». Зазначимо, що всі вакцини, які використовують в Україні, затверджені Всесвітньою організацією охорони здоров’я, тому не зрозуміло, яким чином можна вакцинуватись «абичим абияк». Крім того, Міністерство охорони здоров’я закликає вакцинуватись, зокрема, й людей, які вже перехворіли на коронавірусну хворобу, а також інформує, що імунітет, який розвивається після вакцинації, дає значно надійніший захист від важких випадків хвороби. Вражає рівень лицемірства авторів токшоу, які спочатку критикують владу за низькі темпи вакцинації, а одразу потім — пускають в ефір антивакцинаторські нісенітниці й не переривають їх, а також не дають іншої точки зору.

Закінчити огляд «Українського формату» хочеться цитатою проросійського французького сенатора Жоеля Герріо, візит якого до Віктора Медведчука та до редакції Першого незалежного активно обговорювався в ефірі токшоу: «Роль телеканалів полягає у тому, щоби стати майданчиком для дебатів, на яких лунають різні думки. А якщо немає протилежних думок, то про яку дискусію може йтися?» Автори програми подали цю цитату в ефір як критику санкцій проти телеканалів Медведчука. А варто було прочитати її самим.