ЗМІ мають змінити тон інформування, щоб аудиторія більше думала, а не фокусувалася на емоціях — медіаексперти

У Києві 16 вересня стартувала четверта конференція National Media Talk. Під час першої панелі «Медіа 2021: суспільна роль, виклики та перспективи» медіаексперти обговорили зміну в потребах аудиторії, проблеми довіри, роль телеграм-каналів та роботу якісних ЗМІ.

Головна редакторка «Дзеркала тижня» Юлія Мостова помітила тенденцію, що раніше недовіра суспільства була викликана критичним мисленням, натомість зараз — емоційністю.  

«Свого часу ми мали аудиторію в Україні, яка, своєю більшістю, була налаштована на читання між рядками та на критичне мислення. Бо більшість людей тоді штовхало до недовіри своє мислення, а не емоції. Зараз ми маємо іншу історію. Зараз ми маємо, у своїй більшості, суспільство, яке не цікавиться реальністю, воно цікавиться емоціями. Тут багато в чому винні ми», — вважає Мостова.

На її думку, це почалося тоді, коли найкращі новини в Україні — на «1+1» та СТБ — перетворилися на заробіток, а також — відмовилися від інформування та дискусії на користь розваг.

«Сьогодні ми пожираємо один одного: медіа пожирає свідомість суспільства; а суспільство — серйозність і якість медіа, — каже Юлія Мостова. — Суспільство хворіє на інформаційну булімію, наслідком якої є інтелектуальний дисбактеріоз, коли люди пропускають повз себе розслідування, новини, думки, блоги, але нічого не залишають. Ми, журналісти, працюємо вже майже в пусте суспільство та майже в пусту владу. Це є сьогодні насправді виклик».

Натомість ведучий «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів каже, що емоції — це такий самий засіб для утримання уваги аудиторії, як будь-які інші інструменти журналістики.

Головний редактор Liga.net Борис Давиденко не вважає, що все суспільство налаштоване виключно на емоції та інфотейнмент. Однак він зауважив, що швидкий потік новин негативно впливає на засвоєння аудиторією інформації.

«Якщо загалом про вплив онлайн ЗМІ на суспільство: ми робимо добре проінформованого, але дуже малорозуміючого, інфантильного українця, — сказав Давиденко. — У ЗМІ є така історія, що ми постійно дорікаємо державі, що вона нам щось винна. Цей звинувачувальний та спрощений наратив дуже шкідливий».  

Голова ГО «Детектор медіа» та шефредакторка групи видань «Детектор медіа» Наталія Лигачова додала, що в сучасному інформаційному потоці немає змоги шукати істину лише засобами дискусії.

«Ми так чи інакше йдемо до того, щоб регулювати потоки інформації. Уряди всіх країн намагаються йти в цьому напрямку. Наша справа, щоб це не наступало на право людей знати правду. Як прописали "Репортери без кордонів": "Право на свободу — це право на отримання достовірної інформації" — це ключ до вирішення цієї проблем. Інша справа — хто вирішує, достовірна чи недостовірна інформація. Головний виклик, мені здається, у тому, що ми не розуміємо, хто має вирішувати, де дезінформація, де достовірна інформація. Ми не розуміємо роль урядів, роль суспільства, роль держави. Над цим треба думати й виробляти спільний для всього світу механізм», — зазначила вона та додала, що свобода слова й поширення інформації має стосуватися лише перевіреної інформації.

Водночас Наталія Лигачова звернула увагу, що нині зросла роль політтехнології — знову повернулася «епоха темників» з використанням телеграм-каналів, «телефонного права».  Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва також назвала зростання популярності анонімних телеграм-каналів серед викликів для українського медіаринку.

«Для українського медіаринку унікальною є, по-перше, серіальна реальність. Ми всі живемо в серіалі "Слуга народу", який знімається й далі, бо в нас країною керують продюсери. Їм потрібно створювати інформаційні приводи, змінювати героїв, учасників цього серіалу. Ми є дещо заручниками цієї ситуації. По-друге, роль анонімних телеграм-каналів. Коли ми обговорюємо вплив медіа на суспільство чи суспільства на медіа, варто виокремлювати й телеграм-канали», — повідомила вона.

Серед позитивних тенденцій медіаринку шефредакторка «Детектора медіа» назвала те, що більша кількість журналістів починає задумуватися про відповідальність, а також зростає кількість журналістів та видань, які хочуть працювати якісно.

Наталія Лигачова уточнила, що якісним медіа необхідно:

1. Акцентування на верифікації інформації — це може бути наскрізним позиціонуванням класичних медіа поряд з нетрадиційними.
2. Тримати баланс між негативом і позитивом.
3. Ставити більше питань, аніж діагнозів. Журналісти мають перейти на інший тон інформування, щоб аудиторія більше думала.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року учасники дискусії «Роль медіа під час місцевих виборчих перегонів» говорили, що в Україні на місцевих виборах 2020 року зменшилася роль медіа, натомість зріс вплив соціальних мережах на суспільну думку. Попри цю тенденцію, діяльність соцмереж досі не регулюється. Тоді учасники дискусії зазначили, що в Україні треба розробити механізм роботи та посилити роль державного регулятора, щоб регламентувати діяльність регіональних ЗМІ та задля протидії російській пропаганді.

Фото: Редакторський портал