Церква спецпризначення: яка роль українських кураторів у релігійній війні Сербії та Росії в Чорногорії

Барикади. Світло-шумові гранати. Сутички з поліцією. Кадри, де церковники летять армійським вертольотом, а потім ховаються за спецзагоном, приголомшили весь цивілізований світ. Так відбувалась інтронізація митрополита Сербської православної церкви – на території Чорногорії.

Про це 19 вересня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Чому православним отцям знадобилася підтримка автоматників - можна дивуватися. Але тільки в тому випадку, якщо не заглядати трохи глибше – у часи, коли розвалювалася колишня Югославія.

Такий-от церковний наступ у супроводі до зубів озброєних людей може бути лише репетицією подій в Україні.

Цивільний літак, що летить з неба України на землю Чорногорії, доправляє дуже важливих пасажирів.  Парочка щойно прибулих – це нагороджені путінськими відзнаками "дружби" топменеджери Української православної церкви Московського патріархату – керуючий її справами митрополит Антоній та митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій. Саме він, після обіймів та поцілунків, каже слова: "Победа будет!".

Про яку саме "пабєду" йдеться? І, врешті так хто цей чоловік у рясі?

ЦЕРКВА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Насправді, "нормально" далеко не все. І рятувати ситуацію доведеться вильотом військового гелікоптера. Для Росії це топновина, що на якусь мить переважила українську тему. Хоча ні - не переважила.

ЩО СТАЛОСЯ?

Все це відбувалося не в Росії, і не в Україні, а в Чорногорії. Просто той хто кричить "тримай злодія" найголосніше, знов себе видав.

"Очевидно, що без втручання Росії там не могло це відбуватися", - говорить редакторка порталу "Балканський оглядач" Наталія Іщенко.

"Події в Україні і Чорногорії мають багато схожого", - каже речник ПЦУ Євстратій Зоря.

Зокрема кремлівського замовника і Московський патріархат. Йдеться про свіжу суперскандальну інтронізацію нового митрополита Чорногорського і Приморського Сербської православної церкви Іоанникія. До речі, це він - той самий чоловік у рясі, що напередодні усіх цих сутичок радісно вітав делегацію Московського патріархату.

Надто, важливим є досвід Москви у подібних справах, а точніше у справах анексій.

АНЕКСІЯ ЦЕРКВИ

"Фактично йшлося про анексію Чорногорії Сербією. Коли Чорногорія, після Першої світової, втратила свою незалежність. Невдовзі втратила свою автокефалію, незалежність і Чорногорська православна церква", - розповідає редакторка порталу "Балканський оглядач" Наталія Іщенко.

Чорногорія стала частиною великого "сербського світу". І політично, і релігійно. А історична столиця Чорногорії - Цетинє - стала форпостом для Сербської православної церкви. Так тривало усе минуле століття.

"Настав 90-й рік. Почалися процеси, які привели до розпаду Югославії. Але саме в цьому 90-му році, в Чорногорії, Сербська церква ставить нового митрополита", - каже Наталія Іщенко.

Поява незалежної Чорногорії ніяк не впинула на Сербську церкву. Вважається, що церковна еліта сербів не визнавала й не визнає окремий народ чорногорців, не визнає їхню мову, їхню ідентичність.

Український архієпископ Євстратій Зоря добре знав митрополити Чорногорії. Поважав його освіченість і церковний досвід, але вимушений підтвердити, що "за своїми переконаннями він був великосербський націоналіст. Я від нього особисто чув, що "існування окремої чорногорської нації – це видумка тогочасного президента. Що це єдиний сербський народ. А Чорногорія – лише одна з територій Сербії".

Та країна, розміром як половина Київщини і з населенням як Кривій Ріг, круто взяла курс на Захід. І раптом стало ясно, що "сербський світ" і "рускій мир" - між собою тісно пов'язані.

"Сьогодні народ Сербії відстоює суверенітет та територіальну цілісність своєї країни. Наша позиція тут добре відома", - сказав 2007 року президент Росії Володимир Путін.

Для Чорногорії статус митрополита, кажуть знавці, - не стільки про віру, скільки про незалежність. Відпустивши Чорногорію політично, Сербія не збирається її звільняти релігійно. Не може цього дозволити і Росія.

"СРЕБСЬКИЙ СВІТ", "РУССКИЙ МИР", НАТО

Після нападу на Україну Чорногорія визначила НАТО як єдиний спосіб виживання. І альянс був не проти. Це добре знала російська розвідка. Саме вуха Кремля і її агентів стирчать у спробі державного перевороту в Чорногорії 2016 року. Заколот провалився. А клуб НАТО офіційно поповнився новою країною. Здавалося б, для неї - всі лиха позаду... Але це не так, каже генерал української спецслужби.

"Чорногорія зараз, на жаль, є слабкою ланкою в ланцюжку країн НАТО. Розуміючи цю слабку ланку, Росія намагалася через перевороти і свою агентуру – сербську і чорногорську – здійснити показовий демарш з подальшим виходом з НАТО. Повернення Чорногорії в лоно сербської держави. І таким чином продемонструвати хиткість позиції самої НАТО", - говорить ексзаступник керівника СБУ Віктор Ягун.

І тут підходять вже відтестовані в Україні інструменти.

"Зокрема, і використовуючи релігійне питання, як ми це бачимо. Де це відбувалося і продовжує відбуватися в Чорногорії", - пояснює архієпископ Євстратій Зоря.

ХРЕСТОВИЙ ПОХІД

Навчені горем і розуміючи реальну роль єдиної церкви - сербської - на території Чорногорії, влада країни офіційно береться хоч щось з цим робити. У 2019-му парламент ухвалює закон про свободу віросповідання. Документ вимагатиме: довести законність володіння релігійними спорудами, а більшість храмів і монастирів в Чорногорії сербська церква банально привласнила. Тепер закон передбачив, якщо сербська церква не зможе довести законність майна - храми переходять державі. Сербські церковники виводять людей на вулиці.

А Кремль бере на себе роль стратегічного партнера Сербської церкви і визначає кризовим менеджером українського панотця Московського патріархату.

"Фактично куратором від Московського патріархату ситуації в Чорногорії був призначений Онуфрій. Він навіть туди виїжджав і брав участь у заходах стосовно визнання нового митрополита. Це свідчить про те, що ці події в Чорногорії з боку сербської церкви і в Україні з боку російської – вони взаємопов’язані", - каже ексзаступник керівника СБУ Віктор Ягун.

АНТИТЕРОРИСТИЧНА ІНТРОНІЗАЦІЯ

Сербська православна церква, підтримана Російською з її українським філіалом, вирішує ввести на посаду нового чорногорського митрополита. Місце і час проведення - надпринципові. Монастир у місті Цетинє. Усе, схоже, мало відбуватися як у 1990 році. Наче Чорногорія ніколи не була вільною від Сербії. Чорногорські громадяни, яких роспропаганда клеймує екстермістами, баракидують в'їзди до міста. Починаються серйозні сутички. І все скидається на те, що інтроназація провалиться, як і спроба держперевороту. Тоді в хід йде авіація і спецназ. Прем'єр Чорногорії виявився на боці сербської церкви.

"Це був контртерористичний захід. Прем’єр Чорногорії заявив, що хто протестує проти інтронізації митрополита – займаються тероризмом. Напевно, на цій підставі вони залучили військове формування. Очевидно, що в умовах Чорногорії, СПЦ, як інституція, значно більше використовується для досягнення політичних інтересів, ніж навіть якшо ми порівняємо це з Україною", - говорить речник ПЦУ Євстратій Зоря.

Про пафос церемонії довелося забути, нового митрополита помазують під прикриттям автоматників. Утім куратор задоволений.

"Від Української православної церкви бажаємо, щоб Господь оберігав вас у доброму здоров’ї. З любов’ю у Христі, Онуфрій".

Все сталося як і обіцяв митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій напередодні главі Сербської церкви у Чорногорії: "Победа будет!".

"Це була піррова перемога уряду, який нещадно служить імперським інтересам (Сербії) та Сербської православної церкви, яка є вражаючим кулаком сербського націоналізму, все проти Чорногорії", - заявив президент Чорногорії Міло Джуканович.

НАСЛІДКИ ДЛЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ

"Росія хоче зробити з Чорногорії "троянського коня" в НАТО", - переконана редакторка "Балканського оглядача" Наталія Іщенко.

Але така серйозна залученість української філії Московського патріархату виказує ще одну мету.

"Вони тиснутимуть, щоб Чорногорія припинила підтримувати Україну, продовжуючи санкції проти Росії. І, наприклад, підтримуючи Україну в питаннях Криму. Бо Чорногорія до цього часу голосувала в ООН за всі резолюції проти Росії щодо Криму. І міністр закордонних справ Чорногорії взяв участь в саміті "Кримської платформи", - каже Наталія Іщенко.

Генерал спецслужби пояснює: з того, що сталося там - потрібно вже і негайно робити висновки тут.

"Є інформація про контакт окремих кліриків з такими одіозними фігурами в Москві, які консультують, як робити дестабілізацію в Україні. А це – справді небезпечно для нас в період війни з Росією. Якщо ми не поставимо на місце цих людей, які використовують релігію в політичних цілях, щоб збурити населення, нічого не зміниться", - каже ексзаступник керівника СБУ Віктор Ягун.

Це надто пізно зрозуміли і в Чорногорії. Її президент, що по суті залишився без реальної влади, заявив, що те, що сталося у них, - це "найсерйозніша атака "сербського світу" на незалежну державу за підтримки Росії". Він боїться, що чорногорцям доведеться вдаватися до партизанщини. Дослівно: "Йти в ліс"! Аби не віддати країну назад Сербії. Здається, Москва після провального перевороту в Чорногорії 2016 року таки повернула собі вплив у цій країні. Та гірше те, що куратори цієї "победы" можуть мати українську прописку.