Семейное образование в Украине: кому подходит такая форма обучения и в чем ее преимущества

Третій рік для українських школярів доступні всі види індивідуальної форми навчання – сімейна (домашня) освіта, екстернат або педагогічний патронаж.

Це більш гнучкий спосіб навчання, орієнтований на потреби окремої дитини.

Зміни до положення, яке регулює кожну з цих форм, затверджені наказом Міносвіти та набули чинності ще 20 серпня 2019 року.

З 2020 року, коли пандемія коронавірусу раптово змусила усіх учасників навчального процесу швидко адаптуватись до дистанційної освіти, можливість сімейного навчання перестала лякати деяких батьків та учнів.

Багато хто після дистанційного навчання вирішили продовжити здобувати освіту саме у такому форматі, а хтось, можливо, відчуває, що здатен впоратись із навчанням дітей самостійно.

Перспективи для дітей – досить заманливі: необов’язково прокидатись рано-вранці, є більше вільного часу, до того ж відсутні конфлікти із педагогами та учнями, без яких неможливо уявити очне навчання.

Такі здобувачі освіти навчаються за індивідуальним навчальним планом. Оцінюють рівень їхніх знань педагоги у спеціально визначений час.

Факти ICTV за допомогою експертів вирішили з’ясувати, що потрібно для переходу на сімейну форму навчання, а також які у неї переваги та недоліки.

Як перейти на сімейну форму навчання

– Основний документ для зарахування або переведення на індивідуальну форму навчання – це заява одного з батьків дитини або самого учня, якщо він є повнолітнім, – пояснює в коментарі Фактам ICTV керівний партнер юридичної компанії Арес Роман Чумак.

Що вказати у заяві

У заяві батьки або особи, які їх заміняють, мають вказати такі дані:

• прізвище, ім’я, по батькові дитини;
• дату й місце народження дитини;
• прізвище, ім’я, по батькові батьків дитини або осіб, які їх заміняють;
• адресу місця проживання дитини, її батьків або осіб, які їх заміняють;
• контактні номери телефонів.

Наприкінці заяви батьки або особи, які їх заміняють, мають вказати дату складання заяви й поставити особистий підпис.

Які документи потрібні

До заяви потрібно додати:

• документ, що посвідчує особу учня;
• медичну довідку №086-1/о;
• документ про освіту, якщо такий є.

Це – вичерпний перелік документів для державного чи комунального закладу.

У приватному засновник або директор може встановити додатковий перелік.

Коли можна перейти на сімейну форму навчання

На індивідуальну форму можна потрапити лише на початку навчального року, за винятком окремих випадків.

Зарахування зазвичай проводиться до початку навчального року. Однак перевести на таку форму навчання можуть і протягом навчального року, але не пізніше, ніж за три місяці до річного оцінювання чи державної підсумкової атестації.

Однак таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж.

Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном або мають стосунок до тимчасово окупованих територій, зарахування й переведення на екстернат можливе протягом усього календарного року.

Випадки припинення сімейної форми навчання

Учня можуть перевести з сімейної форми навчання на інституційну, якщо вона є нерезультативною.

Це може бути рішення батьків та педагогічної ради закладу.

– Його ухвалюють тоді, коли учень за результатами оцінювання показав низький рівень знань. На жаль, суб’єктивна думка батьків про те, що на це були певні причини (наприклад, дитина хвилювалася тощо), значення не матиме, – наголошує Роман Чумак.

Вплив сімейного навчання на дитину

– Якби ви мене запитали про сімейне навчання п’ять років тому, а десять – тим паче, я б сказала, що перебування дитини в школі є надзвичайно важливим. Але зараз світ говорить нам про те, що значна кількість професій будуть в онлайні. Зокрема, мається на увазі фриланс або віддалена робота, – пояснює в коментарі Фактам ICTV доктор психологічних наук Інна Лук’янець.

Сьогоднішні тенденції свідчать про те, що кількість таких професій лише збільшуватиметься. А робота в онлайні соціалізації особливо не потребує.

– Тому наразі говорити про те, що всім підряд потрібна соціалізація, уже було б неправильно, – констатує психолог.

Яким дітям підходить сімейне навчання

Інна Лук’янець певна: хоч однозначно відповісти на це запитання неможливо, варто зважати на індивідуальні психологічні характеристики дитини.

– Діти-інтроверти не потребують великого кола спілкування. Вони втомлюються від людей, уроків, особливо якщо ще й мають меланхолійний темперамент. Це вроджені характеристики, люди з ними народжуються. Таке не можна перевиховати, – зауважує доктор психологічних наук.

За її словами, часто це можуть бути дуже розумні діти, але через свої психологічні характеристики вони нездатні витримати однаковий для всіх навчальний процес. Через це може погіршуватися успішність, бо дитині важко виявити свої таланти та здібності.

– Є діти-екстраверти. Вони люблять спілкування, бути в центрі уваги. У колективі вони заряджаються енергією, набираються сил. Для таких дітей школа – це дуже гарний майданчик, де їм дуже комфортно, – наголошує Інна Лук’янець.

Раніше школярів вчили адаптуватися до будь-яких умов, бо не було онлайну, і всі учні після навчальних закладів змушені були йти в соціум, у колективи на роботах.

– Ми всі мали пристосовуватися. А сьогодні світ змінився, помітна тенденція, що люди можуть залишатися собою. Якщо не підходить робота в колективі або там, де є нормований робочий день, можна працювати вдома, вести бізнес, де є тільки ти або кілька найманих працівників, – зауважує Інна Лук’янець.

Батькам, які розмірковують над тим, чи не обрати сімейну форму навчання, психолог радить уважніше придивитися до дитини та її потреб.

– Часто батьки закривають власні потреби, а не дитячі. Наприклад, батьків колись пригнічувала школа або у них були конфлікти із вчителями, тому вони вважають, що і їхня дитина погано почуватиметься в школі. Але природа часто “жартує”, і в батьків-інтровертів та меланхоліків народжуються діти-екстраверти, та ще й холерики, – усміхається психолог.

Саме тому батькам потрібно пам’ятати про те, що дитина – це окрема система.

– Зрозуміло, що екстравертована дитина не працюватиме ізольовано, їй знадобиться колектив. А для цього потрібна соціалізація, адже школа – це не стільки про знання, скільки про вміння пристосуватись до життя: вирішувати конфлікти, знаходити друзів, сваритися, миритися, шукати компроміси, – пояснює доктор психологічних наук.

Як соціалізувати дитину під час сімейного навчання

Одним із варіантів соціалізації для дитини, яка навчається на сімейній формі навчання, є гуртки.

Але там переважно діти мають спільні інтереси, оскільки саме тому й обрали той чи той гурток. А в школі відсоток “випадкових” людей вищий.

– Школа вчить знаходити контакт із людьми, визначати для себе, що є різні люди, і я можу з ними вчитися, але можу не спілкуватися, бо вони мені нецікаві. Школа – це більш жорстке реальне життя, вона вчить виживати. Якщо в дитини буде бізнес, де їй треба буде комунікувати, то школа – це гарна платформа для цього, – каже вона.

Корисною для дітей є навіть навичка списувати, чого немає в сімейному навчанні, де дитина може покладатися лише на себе та свої знання.

– У школі більше способів списати або домовитись. Це подекуди навіть добре, бо дитина розуміє, що в житті для вирішення певної ситуації є не один-єдиний шлях, а два, три, чотири чи навіть п’ять. Тому вміння списувати – це також потрібна навичка в житті, – наголошує психолог.

Чи переводити на сімейне навчання дітей, які стали жертвами булінгу

Доктор психологічних наук зауважує: будь-яке насилля – це погано, однак люди живуть у світі, де воно, на жаль, є. І дитина, яка стикнулася зі шкільним булінгом, буде більш обережною в дорослих колективах та соціумі.

– Людина, яка не знала, що насилля існує, буде більш довірлива та відкрита. Тому ці травми можуть статися в дорослому житті, і вони будуть не менш травматичними, ніж ті, які довелося пережити в школі, – стверджує вона.

Насилля – однозначно негативне явище. Однак не відвідувати школу лише заради того, щоб не стати там жертвою булінгу, точно не варто.