В Білорусі на 3 роки колонії засудили українця, затриманого торік «за участь» у протестних подіях 2020 року

20 вересня білоруський суд засудив українця Михайла Ференця до 3 років у колонії загального режиму за участь у протестних подіях 2020 року. Про це пише білоруський правозахисний центр «Весна», яка визнала його політув’язненим.

Ференець походить з Донеччини, з 2012 року живе у Білорусі. Його затримали 16 вересня 2020 року. Спершу його мали депортувати, але потім передумали. Через 7 місяців після затримання МВС Білорусі опублікувало «покаянне відео», на якому 33-річний українець просить «заспокоїти свої хвилювання, перейти в мирне русло, почати нормальний діалог і перестати збурювати країну».

Слідство вважає, що Ференець перебував у так званому загоні цивільної оборони. Через тг-чати він координував діяльність опозиційних мешканців одного з районів Мінська: «закликав наносити графіті на будівлі, розкидати загнуті цвяхи, щоб завдати шкоди транспорту органів внутрішніх справ».

Слідство також вважає, що Ференець «радився зі своїм колишнім командиром», який начебто служив у Повітрянодесантних військах. Мовляв, Ференець цікавився в нього, як робити вибухові пакети.

Перший суд над Ференцем відбувся 10 вересня, але спершу з залу вивели всіх присутніх через «сміх». А потім призначили друге засідання, оскільки йому «некоректно пред'явили обвинувачення». Тоді ж у нього змінився держобвинувачувач. На другому засіданні його обвинуватили в порушенні громадського спокою та непослуху міліції. Також, що він начебто через чат та тг-канал «Сміливі люди» координував невідомих.

Фото з сімейного архіву

Всі разом вони висловлювали свою політичну позицію незаконними способами: він начебто «придбав, підшукав, виготовив засоби і знаряддя злочину, в тому числі чорну, білу, червону фарби, папір, білу і червону емаль, БЧБ-стрічки, трафарети, радіостанції, рукавички та інше». Ще він нібито виходив на марші і на них заважав проїзному руху машин.

Ференець свою провину не визнає, відкидає обвинувачення й вважає, що суд не надав доказів скоєння ним тих дій, в яких його обвинувачують. В ході процесу виявилось, що у матеріалах справи, які фіксують здійснення злочинів стоять ті дати, коли Ференець вже був затриманим і не міг їх скоювати.

Також на засіданні зачитувались протоколи з допитами Ференця. В одному з них Ференець говорить, що співробітники силових органів обіцяли йому, що відправлять додому, якщо він підпише пропоновані документи. В цих протоколах багато показань, які підтверджують версію слідства, але в залі суду Ференець заперечує майже всі свої минулі показання.

Він сказав, що коли потрапив на Окрестіна, там не видають ручок та чорнил, щоб писати скарги. А зараз він не пише скарг, бо боїться переслідування з боку силовиків. Ще він розповідав про умови утримання: «Холод взимку був такий, що заснути можна було тільки одягненим в куртку і вовняні шкарпетки». Також він заявив, що силовики здійснювали на нього психологічний і фізичний тиск. Крім цього, йому не зарахували 7 місяців, поки він сидів на Окрестіна.

МЗС України засудило ув’язнення українця й вважають справу політичною й несправедливою.

«Справа Михайла Ференця – це черговий приклад білоруського "правосуддя", внаслідок якого за ґратами опинились десятки і сотні місцевих журналістів і правозахисників, громадських активістів, програмістів, студентів та пересічних громадян Білорусі», – написали вони.

Нагадаємо, що у Білорусі журналісту видання InformNapalm Денису Івашину пред'явили нове обвинувачення та продовжили термін утримання під вартою.

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» 29 липня повідомила про запуск платформи з питань фізичної безпеки, кібербезпеки та професійної практики для журналістів.

18 травня влада Білорусі розпочала новий наступ на свободу слова у країні. Зокрема, правоохоронці провели масштабні обшуки в мінському і регіональних офісах найбільшого медіапорталу Tut.by, обшуки також проводились вдома у головного редактора Марини Золотової, редакторів і журналістів.

Загалом, було затримано 13 осіб, сайт Tut.by на території Білорусі заблокований.

Проти керівництва «Тут Бай Медіа» порушили кримінальну справу за ч.2 ст.243 (ухилення від сплати сум податків і зборів в особливо великому розмірі). Максимальна санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до семи років.

Європейський Союз вже закликав владу Білорусі припинити переслідування редакції Tut.by та звільнити всіх затриманих журналістів, а також – усіх політичних в’язнів.

США також закликали Білорусь припинити репресії проти незалежних ЗМІ, мирних протестуючих, правозахисників та громадянського суспільства.

Україна засудила блокування Tut.by і переслідування його журналістів та закликала владу Білорусі припинити атаки на свободу слова.

Засудили ескалацію репресій проти журналістів Tut.by «Репортери без кордонів» та Freedom House.

Генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Крістоф Делуар закликав ООН та ОБСЄ відреагувати на ситуацію у Білорусі.

У свою чергу, директор програм Європи та Євразії Freedom House Марк Берендт назвав атаку білоруської влади на Tut.by свідченням бажання режиму Олександра Лукашенка знищити залишки незалежної журналістики у Білорусі.

23 травня 2021 року літак Ryanair, на борту якого перебували Роман Протасевич та ще 122 пасажири, здійснив аварійну посадку в Мінську через повідомлення пілотів про мінування. Літак міг би сісти в аеропорту Вільнюса, однак білоруські ВПС вислали військовий літак МІГ-29 для примусової посадки борту саме в Мінську. За даними ЗМІ, команду прийняти літак в Мінську дав особисто Олександр Лукашенко. Повідомлення про мінування не підтвердилося.

Після вимушеної посадки пасажирів вивели з літака й перевірили їх документи, під час перевірки Романа Протасевича затримали. Його знайомі пишуть, що засновнику Nexta може загрожувати смертна кара. Перед вильотом журналіст повідомив своїм колегам з Nexta, що помітив за собою стеження. Правозахисний центр «Вясна» визнав Романа Протасевича політичним в'язнем. Ввечері 24 травня провладний білоруський телеграм-канал «Жовті сливи» опублікував звернення журналіста, на якому Протасевич повідомляє про свій стан здоров’я. Наступного дня батько журналіста Дмитро Протасевич заявив, що до його сина застосовували силу. Він вважає, що всі «зізнання» вибиті під примусом. Хто такий Роман Протасевич читайте тут.

3 червня 2021 року державний канал «ОНТ» розповсюдив інтерв'ю із затриманим Романом Протасевичем, під час якого він «зізнався» в організації несанкціонованих акцій протесту в 2020 році. Протасевич буцімто визнав, що був учасником підготовки «замаху» на Лукашенка, який нібито планував штаб Тихановської і заявив, що поважає самопроголошеного президента Білорусі. Щирість сказаного Протасевичем можна поставити під сумнів, адже його батьки припускають, що опозиціонера катували у СІЗО. Видання «Наша Ніва» звернуло увагу, що на зап'ястях Протасевича було видно сліди від наручників.

14 червня Протасевич під час спеціального брифінгу заявив, що почуває себе «добре» і його «ніхто не бив». Деякі з присутніх представників ЗМІ висловили сумнів у правдивості заяв Протасевича.

21 червня про запровадження персональних санкцій проти Білорусі через посилення репресій та затримання Протасевича та Сапеги оголосили Євросоюз, США, Велика Британія та Канада. 24 червня Євросоюз затвердив секторальні санкції проти Білорусі. Протасевич буцімто визнав, що був учасником підготовки «замаху» на Лукашенка, який нібито планував штаб Тихановської і заявив, що поважає самопроголошеного президента Білорусі.

25 червня 2021 року Романа Протасевича та громадянку РФ Софію Сапегу помістили під домашній арешт.