НАТО 2.0. Якими будуть наслідки створення нового військового союзу для світу та України

Створення нового військового союзу США, Австралії та Великої Британії – AUUKUS – це відкриття другого фронту, спрямованого на протидію зростанню впливу Китаю. НАТО і новий союз існуватимуть паралельно і перетинатимуться остільки-оскільки, хіба що тим, що деякі їхні учасники будуть перебувати і в одному, і в іншому союзі.

Президент США Джозеф Байден заявляв, що Китай для США – головний конкурент, а з конкурентами Штати розмовляють дуже жорстко. Ось зараз вирішується питання розширення AUUKUS - до нього хочуть приєднатися Південна Корея, В'єтнам та Індія. Якщо це трапиться, то фактично Китай опиниться в оточенні, причому не тільки у військовому плані. У військовому - само собою, хоча з 7-мільйонною армією Китаю навряд чи хтось зважиться вступити в пряму війну. А ось в економічному плані для Китаю це буде дуже важко.

США роблять з Австралії ядерну державу

Важливо в цій історії те, що США роблять з Австралії ядерну державу, причому завуальовано. Для початку американці запропонували Австралії субмарини з атомними енергетичними установками, і ці субмарини будуть озброєні "Томагавками" та іншими крилатими ракетами. А на крилату ракету є стандартна головна частина - ядерна. Питання поставки головних частин і встановлення їх на ракети – це питання кількох годин. Тому, коли Австралія отримає такі субмарини та ракети, її можна буде записувати в клуб ядерних держав.

Зроблено це і для того, щоб перебити французький багатомільярдний контракт з Австралією про постачання Канберрі підводних човнів. Макрон завжди намагався бути великим начальником в Євросоюзі і все підсиджував фрау Меркель. Але тепер завдано нищівного удару по економіці Франції, яка і так зараз перебуває не в кращому стані. Втрата контракту на 56 мільярдів євро - це величезний удар. Плюс Швейцарія відмовилася від французьких багатоцільових винищувачів Rafale, що стало ще одним ударом по Франції.

Макрон намагався через внутрішні позики замовити два атомні реактори для військово-морського флоту Франції, щоб хоч якось врятувати гроші і видертися. А тут втрата таких божевільних міжнародних контрактів, та ще й напередодні президентських виборів у Франції…

Таким чином, США і Велика Британія ставлять Макрона на місце, щоб він не надумав стрибати вище голови. Якщо ж він почне погрожувати виходом Франції з НАТО, тобто розвалом Альянсу, навряд чи це когось злякає. Адже Франція не вперше йде з НАТО: у 1966 році Шарль де Голль вивів країну з військового союзу НАТО, але залишив у політичному, пізніше Саркозі повернув Францію у військовий союз.

Підписати документи - це півсправи, але ж на території Франції немає жодної бази НАТО, жодного солдата НАТО. Тому вихід Франції з Альянсу або збереження в ньому особливо на НАТО не вплине, тому що бази знаходяться в інших країнах: Німеччині, Австрії, Польщі, на Балканах, плюс контингент НАТО присутній в країнах Балтії.

Так що, створивши такий військовий союз як AUUKUS, американці одним пострілом убили двох зайців: з одного боку, вони осадили Макрона, давши можливість Німеччині залишитися на чолі Євросоюзу, з іншого – вони відкрили другий фронт. І тепер ми можемо говорити про перспективу холодної війни 2.0, цього разу з Китаєм.

Росію ні Штати, ні Китай не розглядають як союзника або партнера

Що стосується Росії, то її ні Штати, ні Китай не розглядають як союзника або партнера – вони її розглядають виключно як сировинний придаток. І, судячи з політики Москви, в Кремлі це розуміють. Але Путін намагається зіграти в гру "А в мене золота карта", тобто "кому я віддам свій голос, той і буде сильніше; візьміть мене, і візьміть за дорого".

Однак навряд чи хтось на це піде. Адже у Китаю є такі союзники як Пакистан. Більш того, своїм союзником Китай може зробити й Афганістан, домовившись із талібами. Якщо Америка буде "випендрюватися", то вони спільними зусиллями можуть влаштувати на Близькому Сході величезний шухер за допомогою Талібану.

Так що ми спостерігаємо початок нової холодної війни.

Хто буде керувати Україною, той контролюватиме весь європейський континент

Що ж стосується України, то для неї створення нового військового союзу - не настільки страшна біда, оскільки наша країна на іншому фронті. Україна - це та карта, яку намагаються розіграти на європейському театрі: ми – ключова країна в перетягуванні каната Євросоюзом, Росією і США, адже хто буде керувати Україною, той буде контролювати весь європейський континент. Тому ми тут, на своєму фронті, і США нас ну ніяк не кинуть. Якщо Штати нас кинуть, нас тут же підхопить Велика Британія.

Фактично AUUKUS - це англосакський союз, адже, в принципі, США і Велика Британія завжди були союзниками. Тому в нас цілком можлива спільна експансія Британії і Штатів. А якщо вони ще й підключать Австралію, яка за рівнем ВВП входить у десятку найбільших країн (це економічний монстр)... Якщо Австралія додасть в Україну свої інвестиції або компанії, то ми можемо отримати "золотий дощ" в економіці, і для країни це буде серйозна підмога і підтримка. До речі, Австралія завжди воювала на європейському континенті і завжди давала експедиційний корпус для своїх союзників.

Низка ЗМІ вже охрестили AUUKUS "новим НАТО". Однак якщо вже називати AUUKUS так, то це - НАТО 2.0. Цей союз може бути інтерпретований як друге НАТО, але ці два альянси будуть існувати паралельно, це два різних фронти боротьби. Один не виключає інший, і вони будуть діяти паралельно.

Макрон є ініціатором розвалу НАТО

До слова, ще одна причина "наїзду" на Францію полягає в тому, що саме вона, а точніше Макрон, є ініціатором розвалу НАТО і створення Об'єднаних сил безпеки в Європі. Тому по ньому і вдарили.

Утім, Європа - це бюрократичний монстр. Наприклад, європейські країни вже п'ять років не можуть прийти до єдиного стандарту розеток в Європі, і для них це величезна проблема. Крім того, Німеччина і Франція домовляються про створення спільного винищувача шостого покоління, і вони запланували його випуск на... 2070 рік! Навіть при сучасних технологіях вони розуміють, що раніше спільний винищувач їм не склепати. А після такого удару по Франції всі розмови про створення Об'єднаних сил безпеки в Європі можуть залишитися просто словами.