Як штам «Дельта» вражає дітей. Інтерв’ю з лікарем-інфекціоністом Сергієм Крамаревим

В Україні нова, вже традиційна з приходом осені, хвиля коронавірусу. Минулого тижня кількість виявлених хворих за добу перевищувала шість тисяч.

Схоже, ситуація розвивається за сценарієм, який озвучував в інтерв’ю «Главкому» ексзаступник міністра охорони здоров’я, медичний аналітик Павло Ковтонюк. «Особливістю цього варіанту коронавірусу («Дельта» – «Главком») є те, що захворюваність буде наростати дуже стрімко, а після досягнення піку так само швидко піде на спад. Я думаю, на нас такий розвиток подій чекає у середині вересня», – казав він.

Однак стрімке збільшення захворюваності на коронавірус в Україні – не єдина погана новина. За інформацією НАН, в Україні вперше за всю пандемію частка хворих на Covid-19 дітей сягнула 10% від загальної кількості хворих.

Завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. Богомольця, професор, позаштатний радник Міністерства охорони здоров’я, дитячий лікар-інфекціоніст Сергій Крамарев в інтерв’ю «Главкому» розповів, чому діти почали частіше хворіти, чи справді штам «Дельта» небезпечний для малечі, а також дав поради щодо того, як батькам убезпечити дітей.

У лікарні, де ви працюєте, відчувається збільшення кількості шпиталізації дітей?

Наша лікарня (Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня) – «ковідна». Так, діти у нас є. Але ж якась кількість шпиталізації відбувається вже другий рік поспіль! Під час спалахів, коли загальна кількість хворих збільшується, збільшується і кількість наших стаціонарних пацієнтів.

Влітку, відповідно, випадків шпиталізації було менше. Так, зараз дещо більше, але це не тому, що вони більше хворіють, а тому, що загальна кількість випадків збільшилася

Тепер стосовно 10%. Взагалі-то, частка хворих дітей в Україні під час всієї пандемії завжди була десь на цьому рівні. Я якось рахував: отримав трохи понад 8%. Сказати, що ситуація якось разюче змінюється, не можу.

Якщо така тенденція збережеться, то, на вашу думку, чи буде достатнім захистом для дітей вакцинація 80% вчителів у педколективі кожної школи?

У процентах вам зараз ніхто впевнено нічого не скаже. Спершу всі думали, що за допомогою вакцинації зупиниться пандемія, а виявилося, пандемію вакцинацією вже не зупиниш. Вакциновані хворіють, колективний імунітет не спрацював.

Водночас є дослідження, яке продемонструвало: кожні плюс 20% вакцинованих дорослих вдвічі зменшують захворюваність дітей. Тому, мабуть, з цієї точки зору варто збільшувати обсяги охоплення щепленнями. Наразі основна мета вакцинації – убезпечити групу ризику, аби люди не потрапляли до лікарні та не помирали.

Багато спеціалістів стверджують, що в торішньому епідсезоні завдяки таким засобам як маски, санітайзери, мінімальні обмеження спілкування знизилася захворюваність на грип.

Однозначно, грипу минулого року було значно менше.

Наскільки важливо вакцинуватися цьогоріч від грипу?

Розумієте, масово від грипу ніколи не вакцинували. Людям з групи ризику дуже раджу зробити щеплення від грипу, бо ніхто не знає, як протікатиме епідсезон цьогоріч. Тобто минулого року грип був, але все ж набагато менше, ніж зазвичай. Ці групи вже визначені – діти, люди старші 65 років, ті, що мають хронічні хвороби. Як буде в цьому році, ніхто не знає.

Як останнім часом світ та Україна просунулись у питанні вакцинації дітей від коронавірусу? Мова, зокрема, про дітей молодших 12 років.

Не тільки в Україні, в усьому світі поки в цьому питанні ніхто нікуди не просунувся. Є певні клінічні дослідження в Штатах. На Кубі, я читав, з двох років вакцинують. Але це все на рівні експериментів. Думаю, раніше весни наступного року у світі це питання не буде вирішене.

Ізраїльський лікар-реаніматолог Борис Бриль в інтерв’ю «Главкому» сказав, що в його країні новий штам настільки ж небезпечний для маленьких дітей, наскільки і для 90-річних людей. Ми не можемо знати, які штами у нас будуть ближче до зими. Чи є якийсь спосіб убезпечити дітей, яких не можна вакцинувати?

Повторюся: треба вакцинувати більше дорослих, тоді діти будуть менше хворіти. Плюс – не варто забувати про носіння масок, миття рук, використання санітайзерів, дотримання дистанції тощо. Іншого способу нема.

Медики пишуть, що для «Дельти» характерні симптоми кишкового розладу. Чи можна його відрізнити на початку від, скажімо, ротавірусу? Коли батькам звертатися до лікаря та припинити самолікування?

Справді, є форми Covid-19, які проявляються як кишкова інфекція. Тому на перших порах відрізнити одне від іншого неможливо. Але є певні маркери: припустимо, контакт з хворою дитиною напередодні проявлення симптомів. Тут треба вже замислитися: чи не воно це? Якщо ж жодних контактів чи інших маркерів не було, то виключити це неможливо. А всіх підряд, у кого понос, не тестують на коронавірус.

Наталія Сокирчук, «Главком»