Як Зеленський боротиметься з олігархами: що передбачає закон, який Рада прийняла зі скандалами

Верховна Рада України 23 вересня не без скандалу прийняла закон про створення реєстру олігархів і про позбавлення їх деяких прав.

Законом передбачено створення спеціального реєстру, куди будуть вносити олігархів. Для цього вони повинні відповідати трьом з чотирьох критеріїв: участь у політичному житті, значний вплив на ЗМІ, контроль або володіння монополією, а також наявність активів на суму близько 2,3 млрд гривень.

Закон передбачає, що РНБО включатиме особу до реєстру олігархів за наявності трьох із чотирьох ознак:

• значний вплив на засоби масової інформації;
• участь у політичному житті;
• бенефіціарне володіння компанією-монополістом;
• статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько 83 млн доларів).

РНБО формуватиме та вестиме реєстр олігархів, а також забезпечуватиме відкритий, цілодобовий доступ до нього.

Президент України є керівником РНБО та фактично контролює його роботу.

Якщо особу визнають олігархом, вона не зможе фінансово підтримувати політичні партії напряму чи через інших осіб, а також брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації.

Крім того, олігархи повинні подавати такі самі декларації, як і держслужбовці за законом «Про запобігання корупції».

РНБО зможе ухвалити рішення про виключення із реєстру олігархів особи, якщо вона матиме дві і менше із перерахованих ознак.

Значний вплив на ЗМІ, що є – згідно із законом – однією із ознак олігарха, передбачає, що ця особа є бенефіціаром або контролером певного ЗМІ, тобто отримує прибутки чи керує ним.

Експерти припускають, що для виключення з переліку олігархів великі бізнесмени будуть змушені продавати свої ЗМІ.

У законі також передбачили наслідки для тих, хто контактуватиме із олігархами.

Ідеться про посадових осіб. Вони після контактів з олігархом або його представником не пізніше, ніж на наступний день мають заповнити на сайті РНБО декларацію про контакти. «Контактом» з олігархом вважається зустріч і розмова, зокрема і онлайн.

До переліку публічних службовців, які мають звітувати про такі контакти, потрапили президент, керівники та депутати парламенту, урядовці, очільники правоохоронних, антикорупційних і силових органів, Нацбанку, судді Конституційного суду, глава Фонду держмайна, члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. У переліку також керівники Антимонопольного комітету,

Рахункової палати, ЦВК, Вищої ради правосуддя, секретар РНБО і його заступники, а також очільники Національного агентства з питань запобігання корупції, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки та їхні заступники.

До документа додали поняття «представник олігарха» – особи, яка проводить зустрічі і бесіди з публічними службовцями від імені або в інтересах олігарха.

Також з'явилося тлумачення, що таке ознака участі в політичному житті: це фінансування діяльності політичної партії, політичної агітації або проведення мітингів або демонстрацій з політичними вимогами.

Законопроект №5599 був поданий в Раду президентом Володимиром Зеленським на початку червня. 23 вересня його підтримано остаточно.

Закон має назву «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Його підтримали 279 депутатів із фракцій «Слуга народу»(229 голосів) та груп «Довіра»(15), «За майбутнє»(18) і «Голос»(11).

У «Голосі» закон підтримала група, яка протистоїть лідеру партії Кірі Рудик.

Закон критикує опозиція, а також голова парламенту Дмитро Разумков. Документ, ухвалений у першому читанні, спікер спрямував до Венеціанської комісії на експертизу. 22 вересня він заявив, що залежно від висновків експертів Ради Європи, закон можуть переглянути. Висновок Венеціанської комісії має надійти у грудні.

Опозиція вимагала повного розгляду усіх поправок до проєкту, проте фракція «Слуга народу» та віцеспікер Руслан Стефанчук домоглись скороченого розгляду.