Кремлівський газовий шантаж

Перш ніж перейти до подій, які розвиваються останніми днями на європейському ринку газу, хотілося б звернути увагу на слова президента Польщі Анджея Дуди, які він проголосив нещодавно в Нью-Йорку під час виступу на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. «На Україну напали. Якою була реакція «багатої Півночі» щодо українського народу, який боровся за незалежність? Це було будівництво «Північного потоку-2», через який російський газ буде надходити до Західної Європи, приносячи агресору ще більше мільярдів, це також повна безпорадність, байдужість до того, що Україна опинилася у ще більшій небезпеці», – заявив глава польської держави, переймаючись долею країни-сусідки.

Утім у контексті того, що незабаром газпромівський газогін буде введений в експлуатацію, непокоїтися треба цілій Європейські Унії, а передовсім Німеччині, котра завжди себе вважала найбільшим вигодонабувачем від «ПП-2». Тепер вже й у самих німців з’явилися сумніви щодо цього. І вони лише наростатимуть у міру збільшення цін на газ та електроенергію для домашніх господарств.

А ціни на опалення, електро- та газопостачання в цілій Європі нині б’ють всі попередні рекорди. Наприклад, у Іспанії та Португалії вартість електроенергії зросла втричі, досягнувши 175 євро за МВт-годину. У Великій Британії вони піднялися до рівня 183,84 євро. Схожа ситуація – і в інших країнах Європи. Причиною цього є стрімке зростання цін на природний газ. А як відомо, на теплових електростанціях з використанням саме газу генерується близько 40 відсотків електроенергії Європейської Унії.

Причина зростання ціни на газ, яка вже досягла неймовірних тисячі доларів за тисячу кубометрів, полягає у незаповненості європейських газосховищ. Брак запасів газу відчувався ще навесні цього року, оскільки внаслідок тривалої і морозної зими довелося збільшити використання газу для опалення помешкань. Цьогорічна ситуація аж ніяк не була унікальною, Європа знавала й холодніші зими. Але проблема завжди вирішувалася тим, що потім, упродовж весни-літа-осені, в сховища напомповували додаткові обсяги газу.

Щоправда, цьогоріч навесні більшість країн Європи відмовилися від локдавну й перейшли на звичний режим життя, що, своєю чергою, збільшило витрати енергоресурсів (тобто привело їх до допандемічної норми). Хоча й ця обставина, за твердженням експертів, не мала б стати проблемою для доведення заповнення газосховищ до потрібного рівня. Якби хтось не спробував зловжити цією ситуацією й саботувати подачу додаткових газових обсягів до Європи через газогони, які вже перебувають в експлуатації. Зрозуміло, що цей «хтось» – путінська Росія.

Кремль всупереч логіці моменту не забажав забронювати додаткових транзитних потужностей на газотранспортних системах України та Польщі. Він досі штучно стримує подачу газу, нарощуючи таким чином газові ціни. Такі маневри російського керівництва зайвий раз підтверджують побоювання щодо того, що Володимир Путін перетворив російське енергопостачання до ЄУ не просто на засіб примусу, а на геополітичну зброю.

На жаль, поки що Брюссель і Берлін слабко реагують на такі дії Кремля. Наприклад, у Німеччині до заходів у відповідь закликає лише опозиційна партія «Союз 90/Зелені». Кандидатка у бундесканцлери Німеччини від «зелених» Анналєна Бербок різко розкритикувала Росію і її президента, зв'язавши значне зростання цін на газ в Європі з проєктом газогону «Північний потік-2». Вона вимагає від німецького уряду негайно вжити контрзаходів.

«Росія стримує поставки природного газу в Європу. Причини цього очевидні: режим Путіна прагне посилити політичний тиск, щоб швидше отримати решту дозволів для «Північного потоку-2» і ввести його в експлуатацію», – заявила Бербок в інтерв'ю кільком німецьким виданням.

За словами політикині, постраждалими врешті-решт стануть німецькі домогосподарства, у яких ціни на газ екстремально зростуть, тож їм «доведеться сидіти в холодних помешканнях». «Ця путінська гра ще раз засвідчує, яку погану послугу зробили СДПН та ХДС/ХСС своєю відданістю «Північному потоку-2» у Німеччині. Федеральний уряд, незважаючи на всі побоювання, сумніви й застереження, пропхав проєкт газогону», – нарікала співголова німецьких «зелених». Вона наголосила, що все це вилізло Німеччині боком, яка тепер «перебуває у ситуації тиску, про який голосно попереджали».

Зрозуміло, що російська влада спростовує всі ці закиди. Зокрема, голова правління «Газпрому» Олексій Міллер запевняє, що в діях його концерну не було жодного злого наміру, що він працює, як і раніше. Але німецькі журналісти легко виявили лукавість у його словах, довівши на фактах, що дефіцит газу штучно створений Росією.

То що це за факти? За даними асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE) в Брюсселі, наразі газосховища ЄУ заповнені приблизно на 71%. Це аж ніяк не критично, хоча відчутно менше, ніж це було минулими роками, коли рівень заповнення на початок осені зазвичай досягав або перевищував 90%. Водночас заяви, які ширяться в пресі, що нібито газосховища ледь не порожні, – аж ніяк не відповідають дійсності. Бо, в принципі, і з такою заповненістю сховищ можна спокійно пережити зиму, особливо, якщо вона не буде надміру морозною. Тому ціновий ажіотаж навколо газу має радше психологічну природу, аніж технологічну.

Але йдемо вслід за фактами далі. У Німеччині, де частка російського газу в загальному споживання становить понад 50 відсотків, сховища заповнені згрубша на 64%. Наприклад, у газосховищах компанії Uniper цей показник становить 88%. А в найбільшому в Євроунії газосховищі Rheden на північному заході Німеччини заповненість становить менше п’яти відсотків. І що знаменно: з 2014 року Rheden належить «Газпрому». Збіг? Не думаю. І що після цього важать заяви Кремля про відсутність газового саботажу?

Така зухвала поведінка Кремля мала б стати корисним уроком для Європейської Унії, навчити її, що не можна мати справу з Москвою, особливо у такій чутливій для безпеки сфері, як енергопостачання. І вже точно не допускати того, щоб Росія перетворилася на монополіста з експорту газу.

Минулого тижня кілька десятків депутатів Європейського Парламенту написали листа-застереження Європейській Комісії. Вони вказали, що рекордне зростання цін на природний газ в Європі є прямим наслідком маніпуляцій «Газпрому». Вони відзначили, що таким чином Росія чинить тиск на керівництво Євроунії, аби вона якнайшвидше видала дозвіл на експлуатацію газпромівського газогону. Автори листа закликали Єврокомісію розпочати відповідне розслідування.

Водночас лунають в європейському політикумі й цілком протилежні голоси, які підспівують Кремлю, зокрема речнику російського президента Дмитрові Пєскову, котрий нещодавно відверто заявив: «Якнайшвидше введення «Північного потоку-2» суттєво збалансує цінові параметри на природний газ в Європі». І от, зокрема, представники урядових партій Німеччини – ХДС/ХСС і СДПН – теж висловлюються за газогін, який «врятує» Європу від замерзання в холодних помешканнях. І чути таке доволі прикро.

Хоча є й підстави для оптимізму. Цього тижня відбулася екстрена нарада міністрів енергетики і транспорту країн-членів ЄУ. Пріоритетним питанням порядку денного була проблема газового дефіциту і подальшого стрибка цін на енергопостачання.

Аби запобігти енергетичній кризі, представники Іспанії запропонували вдатися до заходів, які б нейтралізували всі підступні дії «Газпрому» і дозволили не потрапити в заручники у Росії. «Стратегічна незалежність Європи несумісна зі сьогоднішнім рівнем залежності від коливань на міжнародних енергетичних ринках. Газовидобувні країни діють стратегічно, намагаючись максимально збільшити свої прибутки, а ми повинні діяти спільно, щоб не залежати від їхніх забаганок. Важливо не тільки стримувати сьогоднішні ціни на енергоресурси; важливо захиститися від виробників, які використовують енергетичні ціни як інструмент політичного торгу з інших питань», – йдеться в преамбулі до іспанського плану. І передовсім там мається на увазі Росія.

У плані йдеться про те, щоб об'єднати купівельну спроможність всіх 27-ми країн-членів для закупівлі газових запасів. Викладено пропозицію про те, щоб ЄУ вела перемовини про закупівлі газу від імені всіх європейських країн, як це було під час цьогорічного обговорення питання про вакцинацію від COVID-19. Це дозволить Євроунії фактично встановлювати стелю цін, захищаючи країни і споживачів. А також уможливить нарощування поставок для заповнення газосховищ у цілій Європі. Це стане для європейських країн захисним буфером від ринкової нестабільності, а головне – від російського тиску.

Іспанський план вже підтримало багато країн Євроунії. Його ретельне обговорення відбудеться у жовтні на саміті Європейської Унії.