Обжалование в Конституционном суде и ЕСПЧ: что ждет закон об олигархах

Верховна Рада 23 вересня голосами 279 народних депутатів ухвалила закон про так званих олігархів, ініційований президентом Володимиром Зеленським. Експерти прогнозують, що навколо документа буде ще багато політичних та правових дискусій, а також можливе оскарження в Конституційному суді України, і навіть в ЄСПЛ.

І справа тут не лише у тому, що Україна не дочекалася висновку Венеціанської комісії, заявив у коментарі Фактам ICTV політолог Володимир Фесенко.

Без висновку Венеціанської комісії

На початку вересня омбудсмен Людмила Денісова заявила, що законопроект №5599 про олігархів не відповідає Конституції, і звернулася до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням направити його до Венеціанської комісії для отримання висновку. Там прийняли запит лише 16 вересня. За тиждень парламент ухвалив документ, не дочекавшись рекомендацій.

Фесенко каже, що це не критично, оскільки у нашій законодавчій та конституційній процедурі немає Венеціанської комісії. Хоча визнає – це буде додатковим приводом для критики.

– Стосовно далеко не кожного законопроекту звертаються до Венеціанської комісії, лише в окремих випадках, коли виникають серйозні дискусії. Вона виконує роль додаткової зовнішньої експертизи. Це, скоріше, порада, а не обов’язок виконувати рекомендації, дослухатися до її зауважень, – пояснює політолог.

Насправді звертатися до Венеціанської комісії треба було відразу – коли був проект, або після першого читання, тобто ще влітку.

– Думаю, що це була суто тактична гра з обох боків. Монобільшість грала на якнайскоріше ухвалення цього закону, опоненти навпаки – на максимальне затягування, – вважає експерт.

На його думку, зауваження Венеціанської комісії щодо закону, які, ймовірно, з’являться вже на початку 2022 року, можна буде оформити як окремий законопроект змін до ухваленого документу.

Оскарження в судах

Є висока ймовірність, що документ можуть оскаржити і у КСУ, і в ЄСПЛ.

– Я можу сказати з високою вірогідністю, майже 100-відсотковою, будуть оскарження в судах, зокрема за заявою омбудсмена Людмили Денісової, щоб потім можна було звернутися до Європейського суду з прав людини. Також майже 100-відсотково, будуть звернення до Конституційного суду. Тому боротьба навколо цього закону продовжиться, – переконаний Фесенко.

Як працюватиме закон про олігархів

Найбільше запитань виникає навколо того, як цей документ працюватиме, оскільки нічого подібного в Україні ще не було. Особливо, коли створюватимуть сам Реєстр олігархів, коли запрацює інформаційно-аналітична система, яку готують в РНБО.

– Там є певні питання. Наприклад, як виявляти та фіксувати монопольний вплив окремих олігархів. Тут важливі критерії. АМКУ, мабуть, має якусь методику підготувати. До речі, з високою вірогідністю якраз будуть оскаржувати у Конституційному суді  РНБО як оператора Реєстру. Тому що було багато критики та зауважень, що у Конституції немає норми про таку функцію Ради нацбезпеки та оборони. Це поки припущення, але я думаю, що нас чекає достатньо серйозна політична і правова боротьба навколо цього закону, – прогнозує політолог.

Він також звернув увагу на те, як рахуватимуть статки, тому що рейтинги у Forbes чи Фокусі – це просто експертні оцінки.

– А як їх рахуватиме РНБО? Насправді, це достатньо великий обсяг роботи. Безумовно, претендентів на потрапляння в цей Реєстр буде не дуже багато. Якщо рахувати, виходячи з оцінок журналістських, хто має статки більше $90 млн, таких у нас близько 100 осіб. Але це за однією ознакою. Далі – треба визначити, хто з цих людей є бенефіціарами в масмедіа. Тобто є чимало нюансів, я вже не кажу про фінансування політичних партій. Як правило, більша частина фінансування, особливо виборчого процесу, йде тіньовим шляхом – це кеш, тобто готівка, – наголосив Фесенко.

Він припускає, що РНБО шукатиме механізми, як виявляти реальне фінансування партій, оскільки звітів НАЗК недостатньо.

Політолог вважає, що за ознакою участі у політичному процесі напряму претендуватимуть на потрапляння до цього списку передусім депутати Верховної Ради і, можливо, деякі депутати місцевих рад. Тобто реальних претендентів буде не так багато – у першому списку опиняться близько 10 осіб.

– Але будуть питання: чому хтось потрапив туди, хтось – не потрапив, будуть підозри тощо. Це окрема історія. З одного боку – реальна практика, як цей закон працюватиме. А з іншого – це його оскарження у різних судах, аж до Конституційного суду, а після проходження правової процедури в Україні – і в ЄСПЛ, – підсумував Фесенко.

Ухвалення закону про олігархів

Законопроект про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), Верховна Рада ухвалила 23 вересня у другому читанні. До нього депутати подали понад 1,2 тис. поправок.

Проте профільний комітет врахував лише основоположні, оскільки нардепи вирішили розглядати законопроект за спецпроцедурою – без права поставити всі свої поправки до документу.

Зокрема додали поняття представник олігарха – це особа, яка проводить зустрічі та бесіди з публічними службовцями від імені або в інтересах олігарха.

З’явилося пояснення, що таке ознака участі в політичному житті – фінансування діяльності партії, політичної агітації або проведення мітингів або демонстрацій з політичними вимогами.

Закон передбачає створення Реєстру олігархів, до якого вноситимуть осіб, які відповідають щонайменше трьом із чотирьох критеріїв: значний вплив на ЗМІ, участь у політичному житті, бенефіціарне володіння компанією-монополістом та статки понад 1 млн прожиткових мінімумів.

Він запрацює через півроку після підписання та опублікування і діятиме 10 років.

Детально про те, що передбачено у законі про олігархів – у матеріалі на Фактах ICTV.