Річниця авіакатастрофи Ан-26 під Чугуєвом: як тривало слідство та що встановили

Рік тому, 25 вересня 2020-го, сталася трагічна авіакатастрофа літака Повітряних сил ЗСУ Ан-26Ш під Чугуєвом Харківської області. Із 27 людей, які перебували на борту, вижив лише один.

Ан-26Ш здійснював плановий навчальний політ. У літаку перебували сім офіцерів та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба. Вижив лише курсант В’ячеслав Золочевський.

ДБР вивчало такі причини падіння літака під Чугуєвом: незаконний дозвіл керівництва на польоти конвеєрним способом, перевантаженість літака та незаконний допуск до виконання польотів командиром екіпажу, який не мав того дня виконувати польоти вночі.

Детальніше про авіакатастрофу під Чугуєвом, та як тривало розслідування трагедії – у матеріалі Фактів ICTV.

Як пояснив молодший співробітник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Максим Шопов, слідство не завершилось, але проводилась велика комісійна експертиза за участі фахівців та експертів інституту, представників з ДП ім. Антонова, які займались виробництвом літаків, та пілотів, що мають досвід у виконанні таких польотів.

– Ми встановили, що того дня, згідно відповідних наказів керівника ХНУ ім. І. Кожедуба, проходили польоти льотчиків, які виконували відповідні вправи, – каже Шопов.

За словами експерта, літак Ан-26Ш був обладнаний для підготовки штурманів. Там було 11 місць, серед яких 10 навчальних, а одне – інструктора, який повинен був вчити штурманській справі.

Але того дня у літаку перебувало 27 осіб – п’ять членів екіпажу, два курсанта-льотчика, один інструктор і 20 курсантів, які проходили навчання.

– Найцікавіше, що у цей час усі курсанти виконували вправи як льотчики, що категорично було заборонено. Під час того, як один курсант разом з інструктором навчався, ще 21 особа були зайві, тобто їх не повинно було бути у літаку, – пояснює експерт.

Шопов зауважив: сама вправа повинна бути, згідно з інструкціями, такою: льотчик-курсант летить коло 15 хвилин, потім робить посадку, зупиняється, все виключає і виходить. Далі сідає інший курсант і проходить наступне коло, і так по черзі.

-Але були внесені відповідні зміни – без погодження, зокрема, із виробником літаків Антонов щодо того, що така вправа може проводитися без зупинки, конвеєром, – додав Шопов.

Шопов пояснює: однією із причин авіакатастрофи є незаконний допуск до виконання польотів командиром екіпажу.

Окрім того, під час зльоту маса літака з паливом перевищувала допустиму норму. Вона перевищувала норму більш ніж на тонну.

Він додав, що під час заходу на останній зліт – шосте коло – конвеєром, була виявлена поломка системи ПРТ-24, яка свідчила про некоректну роботу лівого двигуна, тож екіпаж вирішив здійснювати посадку.

– Але у них не зовсім правильно була вибрана траєкторія спуску. Так, один двигун працював на повних оборотах, а інший – лише на 20%. Тому потрібно було виключити несправний двигун і здійснювати посадку на одному, але ніхто із керівників польотів не підказав, як діяти.

Як додав Шопов, літак приземлявся на повній швидкості, а двигун виключили лише на відстані 50 м. Унаслідок цього літак віднесло на певну відстань від посадкової полоси. А вже на відстані 1110 м і на висоті 17 м сталася аварія.

За словами експерта, можливо, ця несправність трапилася внаслідок того, що літак не зупинявся. Водночас він наголосив, що Ан-26Ш перед польотами був справним.

– Ми перевірили усі чорні та параметричні ящики – ніяких збоїв не було. Можливо, до того були якісь поломки, адже літак – не новий. Йому на рік продовжили термін перебування у військах, але перед польотом і на п’яти колах, які він летів, жодних зауважень до роботи двигунів не було.

Відзначимо, що 6 травня 2021 року Офіс генерального прокурора та ДБР повідомили про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом катастрофи літака Ан-26.

У не забезпеченні безпеки польотів, порушені правил підготовки та проведення польотів, а також недбалому ставленні до військової служби підозрюють шістьох військовослужбовців.