AUKUS vs Китай, чи Якими марципанами Пекін спокушає “слуг”?

Після сенсації про створення AUKUS (тристоронній оборонний пакт, утворений Великою Британією, Австралією та США), відбулося кілька подій - маркерів реакції світу дорослих на тектонічні зрушення. Японія відхилила пропозицію РФ про створення на спірних південних Курилах особливої ​​економічної зони.

Анонсовано підписання Швецією, Норвегією та Данією оборонної угоди на Балтиці. Якщо у випадку з AUKUS дві ядерні держави озброять атомними субмаринами неядерну, то у скандинавів дві країни НАТО вступають у військовий блок з не членом Альянсу, Швецією.

Навіть Північна Корея раптом назвала “хорошою ідеєю” пропозицію Сеула підписати декларацію про завершення Корейської війни 1950-1953 рр., хоча ще недавно відкидала цю ініціативу.

AUKUS

У виникненні союзу Австралії, Великобританії, США і виході Канберри з угоди з Францією щодо будівництва 12-и дизель-електричних підводних човнів Shortfin Barracuda, замість яких п'ятому континенту пообіцяли 8 атомних (АПЛ), здивувала скритість сильних світу: пропозицію про блок прем'єр Австралії Скотт Моррісон зробив Джо Байдену і Борису Джонсону ще в червні, на тристоронній зустрічі в Великобританії на саміті G7. І жодного витоку інформації!

Після оголошення угоди всі цитували міністра закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріана: “Так не робиться між союзниками. Це ніж в спину!” Але через пару днів Джо Байден і Еммануель Макрон поговорили по телефону і, - в усякому разі, на осі Вашингтон - Париж, - скандал зам'яли. А чим було крити Парижу? Його компанія Naval Group, яка ще в 2016-му виграла тендер на субмарини для Канберри, не знала, що нинішні 6 австралійських підводних човнів вимагають швидкої заміни? Вже 2021-й закінчується, а на обіцяних “Баракудах” морський коник не валявся. А на-pourquoi ціну, спочатку обумовлену в $37 млрд., піднімати до понад $60 млрд.? Це союзництво чи виделка в ..., в сало?

Стверджувати, ніби за м'яким саботажем маячить лапа Пекіна, було б надто прямолінійним, але факт, що про створення AUKUS повідомили буквально за декілька годин до публікації стратегії ЄС в Індо-Тихоокеанському регіоні (де Китай розглядається як партнер), говорить про одне: Вашингтон - Канберра - Лондон всерйоз побоювалися євросаботажа. Тому що стара Європа і у Вашингтоні, і в Лондоні після Брекзіта розглядається як союзник ненадійний, схильний до компромісів на користь чи то Пекіна, чи то Москви, аби в кишеню крапало.

“Подвійна (навіть двозначна) позиція президента Макрона по відношенню до Китаю іноді приводила в здивування його партнерів...”. Це цитата з Вашингтона? Ні, це Французький інститут міжнародних відносин. 

Австралія

“Австралія дописала останню главу в переході від доктрини «не вибирати між США і Китаєм” Джона Ховарда (прем'єр з березня 1996 по грудень 2007 -го - Авт.) до доктрини Скотта Моррісона (прем'єр з травня 2019-го- Авт.) про “вічне оборонне партнерство» з Америкою і Великобританією для боротьби Китаєм”, - пише The Australian.

На думку газети, це перш за все свідчить, що саме Китай своєю експансіоністською політикою змінив світ. Та так, що сам нічого подібного не очікував. “Так чинять бізнес дорослі”, - відливає слова в сталь австралійське видання. (Запам'ятайте ці слова).

Іронія тамтешньої внутрішньої кухні в тому, що коли Моррісон повернувся з червневого саміту G7, місцеві ЗМІ його з лайном мішали за “нездатність налагодити стосунки з союзниками”. Тепер звучать фанфари: окрім АПЛ Австралія отримує привілейований доступ до оборонних технологій США; цифрових технологій; сучасних засобів ведення війни.

“Було б нерозумним думати, буцімто прем'єр Австралії сидітиме пеньком і не дасть рішучої відсічі військовій ескалації Пекіна, іноземному втручанню та економічному примусу, покликаними зламати волю Австралії й змусити її піти на поступки в політиці”, - ось як заговорили в Канберрі.

АПЛ

Але австралійців хвилює питання, які саме човни їм перепадуть, оскільки навіть Моррісон визнає: “Ми ще не визначилися з конкретною субмариною - яку будемо будувати”. Це буде нова розробка? На неї підуть десятиліття, а часу у флоту країни мало: з 6-и дизель-електричних підводних човнів типу Collins, спроектованих в 1987-1989 рр. шведською Kockums і побудованих в Аделаїді в 1996 - 2001 рр., дві в ремонті. 

З урахуванням, що AUKUS обіцяє Канберрі атомні човни, але без ядерної зброї, замість “Коллінзів” слід розглядати діючі у союзників АПЛ, виключивши клас підводних стратегічних ракетоносців з ядерними балістичними ракетами. У британців підходять човни класу Astute. Але Лондон сам змінює ними застарілі класу Trafalgar; чотири вже в строю, три будуються. Головне ж, Astute - гранати не тієї системи: їх основне призначення не боротьба з кораблями і субмаринами супостата, а підтримка наземних операцій.

У американців саме на конвеєрі багатоцільові човни класу Virginia, якими вони замінюють клас Los Angeles. Але у США теж конвеєр: побудували 19, а потрібно ще 47, оскільки з 62 “Лос-Анджелесів” в строю залишилося 28. І тут, можливо, й криється bingo! У міру надходження нових Virginia, можна ж подумати щодо списуваних Los Angeles, що прийшли на флот в середині 90-х, тож їм коло 25 років. З огляду, що субмарини цього класу розраховані на 42 роки, то у них є ще 15 - 17 років для служби під австралійським прапором. Теоретично.

Орел vs дракон

В опублікованому міноборони США “Доповіді про військову міць Китаю за 2020 рік” Управління військово-морської розвідки підтверджує: ВМФ КНР перевершив ВМС США за загальною кількістю бойових кораблів з прогнозом, що до 2025-го флот КНР матиме до 400 одиниць проти 355 у США.

Але. Надводний флот Китаю складається з двох авіаносців, одного крейсера, 32 есмінців, 49 фрегатів, 37 корветів і 86 прибережних патрульних кораблів з ракетним озброєнням. Підводний флот включає 46 дизельних човни, шість АПЛ і чотири субмарини з балістичними ракетами.

ВМС США: 11 авіаносців, 92 крейсерів і есмінців, 59 малих надводних бойових кораблів і бойових кораблів тилового забезпечення; підводний флот складається з 50 ударних АПЛ, 14 стратегічних з балістичними і 4 з крилатими ракетами.

До того ж США мають офіційні військові союзи з шістьма державами Індо-Тихоокеанського регіону - Австралією, Японією, Новою Зеландією, Філіппінами, Південною Кореєю і Таїландом. А тепер ось ще й AUKUS. Єдиний офіційний союзник Китаю - Північна Корея. Неофіційний - Росія. Ще й Україна в особі Офісу президента, еге ж?

Росія

Кремль на AUKUS відгукнувся не відразу. Згодом, подзенькавши виделкою по фужеру, слово взяла Марія Захарова з МЗС, яка, як випливає з її тосту, стежить за ворогами з бару штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Бо ж сказала: “Для НАТО це стало повною несподіванкою, шоком”. Про те, якою “сподіванкою” став AUKUS для Москви - ні слова, хіба що потім секретар Радбезу РФ Микола Патрушев уточнив: “Новий тристоронній альянс став черговим військово-політичним блоком, чия політика спрямована проти Росії й Китаю”.

У подібних випадках, коли Москва щось невиразно бурмоче, її справжню реакцію потрібно шукати в заявах або корисних ідіотів Кремля, або інкорпорованих Росією в західну політологію “експертів”. І негайно з'явився такий: Олексій Муравйов, доцент кафедри національної безпеки і стратегічних досліджень Університету ім. Джона Кертіна. (Найбільший міжнародний навчальний і науково-дослідний центр Австралії). 

“Вашингтон спробує втягнути в цю організацію інші країни, головним чином для проведення антикитайської і антиросійської політики” - розвиває “доцент” думку Патрушева. “Історично склалося так, що Росія утримувалася від обміну своїми технологіями атомних підводних човнів, які вважаються одними з кращих в світі”, - застерігає він, нагадуючи, що раніше Москва надавала АПЛ Індії в лізинг, але без передачі технологій. “Якщо Росія вирішить продавати свої атомні підводні човни іншим країнам, у неї не буде нестачі в зацікавлених покупцях”, - лякає Муравйов. 

І друге його попередження, що також відгонить Луб'янкою: “У найбільш драматичному сценарії Росія і Китай можуть сформувати вільну морську коаліцію... Це буде поганою новиною для AUKUS”.

Якщо комусь скепсис на адресу “доцента” здається несправедливими, то можна нагадати його інтерв'ю британській The Guardian в квітні 2018-го. Коли після “русофоба” Тоні Ебботта, котрий різко звинувачував РФ за вбивство людей на борту рейсу MH17, Кремль покладав надії на нового прем'єра Австралії Малкольма Тьорнбулла, а той, слідом за Британією, вислав російських дипломатів через “справу Скрипалів”.

Муравйов тоді назвав Австралію “кітаєцентричною”. “Ми(“ми”!- Авт.) вкрай недооцінюємо Росію як державу, особливо, як військову державу», - заявляв він. І щоб остаточно принизити антиподів, додав: “Більшість росіян взагалі не думає про Австралію, за винятком хіба що кенгуру!” Ну, і як вам тепер таке кенгуру з емблемою AUKUS на сумці?

До речі, щодо найкращого в світі пломбі..., підводного флоту. У 1997-му РФ побудувала для Індії багатоцільову дизель-електричну субмарину “Сіндхуракшак”; в 2013-му вона, тільки-но повернувшись з РФ після планового техобслуговування, вибухнула, згоріла, розвалилась на клапті й втопилась у Мумбаї. Загинуло 18 осіб.

За лізинг АПЛ «Нерпа» (на якій в 2008-му вже загинуло 20 російських моряків) індуси заплатили в 2012-му $650 млн. І перейменували її в “Чакру”. Не допомогло. У жовтні 2017-го рознесло сонарний купол, навесні 2020-го вибух балона високого тиску пошкодив обидва корпуси. У червні цього року човен достроково повернули Росії. Які цитати з “Махабхарати” волали услід його кільватеру вдячні брахмани - ТАСС не повідомляє.

Китай

“Китайські військові експерти попередили, що такий крок потенційно зробить Австралію ціллю ядерного удару навіть якщо врахувати обіцянку Вашингтона не озброювати Канберри ядерною зброєю, - пише китайська Global Times. - Тому що США можуть легко оснастити Австралію ядерною зброєю - балістичними ракетами підводних човнів, раз уже такі у Австралії з’являться”.

Представник МЗС КНР Чжао Ліцзянь заявив, що AUKUS “серйозно підриває регіональний мир та стабільність, підсилює гонку озброєнь”. Лі Хайдун, професор Інституту міжнародних відносин Китайського університету закордонних справ, додав: “Якщо Дональд Трамп або президент, схожий на Трампа, одного разу повернеться в Білий дім, цей альянс може привести до непередбачуваних і катастрофічних наслідків... США для стримування Китаю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні впроваджують той же підхід, який використовувався для стримування Росії в Європі після “холодної війни”.

“Пекін і Москва (і Москва!- Авт.) ставитимуться до Канберри не як до “невинної неядерної держави”, а як до союзника США, що може бути озброєний ядерною зброєю в будь-який час”, - підкреслив “високопоставлений китайський військовий експерт, котрий побажав залишитися неназваним”.

Бізнес по-дорослому?

Як свідчать відкриті джерела, Китай обігнав Росію в якості найбільшого торгового партнера Києва, на його частку тепер припадає близько 14,5% імпорту і 15% експорту.

Чим більше країна фінансово прив’язується до Китаю й чим вищою стає частка китайських інвестицій у її ВВП, тим більша ймовірність, що Китай зловживатиме собі на користь, аби розширити свій економічний і політичний вплив, йдеться у свіжому звіті болгарського Центру досліджень демократії.

А от перша леді України Олена Зеленська днями взяла участь у відкритті 11-го Пекінського міжнародного кінофестивалю, присвяченого 100-річчю заснування Комуністичної партії Китаю. “Я вірю, що індустрія кіно і телебачення відкриє нову главу в китайсько-українській співпраці”, - сказала вона.

З архівів відомо, що, бесідуючи з Луначарським, Ленін сказав: “Ви у нас маєте славу покровителя мистецтва, тож повинні твердо пам'ятати, що з усіх мистецтв найважливішим для нас є кіно”. Проте Мережею пішло гуляти, буцімто, Ілліч насправді вимовив “кіно і цирк”.

У контексті нинішньої зовнішньої політики Офісу президента мені останній варіант  подобається більше.